Статут Великого князя Володимира Всеволодовича Мономаха

Про проценти

67. Якщо хтось має 10 кун на рік з гривни, то того не віднімати.

68. Якщо купець, який мав чужі куни, втратить їх через повінь, або із-за військових дій, або через пожежу, то його...

Про борги

69. Якщо хтось буде багато винен іншим, а купець прибуде з іншого міста або з чужої землі і не буде знати про борги і віддасть товар, а боржник знову не віддасть купцеві куни, а перші по- зичкарі почнуть вимагати свій борг, то боржника треба вести на торг і продати, і спочатку віддати куни купцеві, а місцевим — що залишиться, те і віддати; якщо ж куни будуть князівські, то спершу взяти князівські куни; той же, хто мав багато процентів, то не отримує.

Про закупів

70. Якщо закуп втече від пана з метою знайти куни, то необхідно з’явитися до князя або до суддів і заявити, що втікає від обіди пана. Тоді його не перетворюють у раба, а поступають по справедливості.

71. A коли у ролейного пана буде закуп і він погубить свого коня, то він не платить; а коли йому пан дав плуг або борону, і від нього копу має, то за втрачене платити; а коли пан дасть йому своє знаряддя, а воно зламається не з його вини, то він за те не платить своєму панові.

72. Якщо із хліва або із-за загорожі виведуть, то закупу не платити; але якщо він згубить у полі або не зажене у двір і не запре там, де йому пан звелів, чи знаряддя своє втратить, то йому платити.

Про холопів

74. Якщо холоп виведе чужого коня, то платити 2 гривни.

75. Якщо закуп щось умикне, то його пан має платити за коня або щось інше, що взяте, а йому холоп винен; якщо ж його пан не захоче платити за нього, а спочатку віддасть за коня, чи за вола, чи за товар взятий, а хлопця бере собі.

76. Якщо холоп вдарить мужа і втече в хороми..., Великий князь Ярослав Володимирович було встановив убити його, але його сини постановили замінити кунами; муж має або вбивством вирішити, або ж взяти гривну кун за приниження.

78. A хто вирве бороду і видно буде і будуть свідки, то 12 гривен продажі, а без свідків, то немає продажі.

79. A виб’ють зуб і кров буде видно у роті, ... то 12 гривен продажі; а за зуб взяти йому гривну.

80. Якщо буде розсічено землю і на землі буде знак, чим ловлено, або сітка, то у верві шукати злодія або ж платити продажу.

81. A хто украде бобра, то 12 гривен продажі.

82. A коли вулик зламає, то 12 гривен продажі.

83. Якщо межу перетне бджолину, або розоре межу земель ної ділянки чи подвірну межу перетне тином, то 12 гривен продажі.

Про перекладні

85. A перекладні 12 гривен: отрокові 2 гривни і 20 кун, а самому їхати з отроком на двох конях..., а м’яса дати овен або полоть, а іншим харчів стільки, скільки з’їдять, а писареві 10 кун, перекладному 5 кун, а за хутро 2 початі.

86. Якщо проломить вулик — 3 гривни продажі, а за дерево — 3 гривни.

87. Якщо забере бджоли — 3 гривни продажі, а за мед ... 10 кун...

88. Якщо злодія не спіймають, то мають іти по сліду; якщо слід веде до села, ... то коли не відстежать і не підуть по сліду, чи відіб’ються, то вони платять і за кражу і платять продажу; а якщо слід загубиться на великій дорозі, а села не буде, чи на пустирі, де не буде ні села, ні людей, то не платити ні продажі, ні за крадіжку.

89. Якщо смерд буде мучити смерда без князівського слова (дозволу), то 3 гривни продажі, а за мучіння гривну кун.

90. Коли огнищанина мучать, то 12 гривен продажі, а за мучін- ня гривну кун.

91. Коли украде човен, то 60 кун продажі, ... а за заморський човен 3 гривни,... а за струг гривна, а за човник 8 кун.

93. A коли хтось украде... собаку, або ястреба, або сокола, то 4 гривни продажі, а панові гривну.

94. A за голуба 9 кун, а за курку 9 кун, а за качку 30 кун.

95.

96. A за сіно і дрова 9 кун, а панові за кожен украдений віз по дві ногаті.

97. A хто підпалить тік, то його дім віддати на поток і пограбування, перед тим заплативши за втрачене, а решту князеві; теж саме, якщо підпалить двір.

101. Якщо хтось уб’є жінку, то судити так само, як і за мужа; коли ж вона буде винною, то піввіри, 20 гривен.

102. A за холопа і раба віри немає, але коли будуть без вини вбиті, то за холопа і раба платити урок, а князю продажу 12 гривен.

103. Коли смерд помре і у нього не буде дітей, то спадщина князю, а коли у нього будуть дочки, то дати їм частину, а коли вони будуть одружені, то нічого не давати.

104. A коли це буде боярин або службовець боярина, то спадщина не іде князеві, коли є сини, але у дочок візьмуть.

105. A хто помираючи розділить дім серед своїх дітей, то хай так і буде; а коли помре і не розпорядиться, то усім дітям...

106. A залишиться дружина після чоловіка, то дати їй частину і у своїх дітей взяти частину, а що чоловік їй залишив, то вона власник того, а спадщину свого чоловіка не одержить; а будуть діти від першої дружини, то одержать діти матері своєї, коли їй залишено, а обидві матері своє візьмуть.

107. A якщо буде сестра в домі, то спадщину не отримує...

110. A коли будуть у мужа діти від рабині, то спадщини вони не отримують, але одержують волю з матір’ю.

111. A залишаються у мужа діти малі, а мати їхня одружиться, то при людях передати дім і товар вітчиму і він може користуватися приростом, поскільки він годував і турбувався про дітей; а коли він що-небудь втратить, то він повинен заплатити дітям.

112. A коли вітчим прийме дітей із спадщиною, то повинно бути так, як і рядився, а двір має відійти меншому синові.

113. Якщо дружина розлучиться з чоловіком і чоловік піде, то він має платити дітям, а коли вона захоче сидіти з дітьми, то виконати її волю, а дітям волі не давати; а що її лишив чоловік, то з тим і сидіти їй з дітьми, або ж у своїй частині сидіти має.

114. A материна частина дітям не належить, але кому мати захоче, тому і віддасть; може розподілити серед усіх дітей, але коли помре не розпорядившись, то у кого вона жила у дворі, хто її годував і де вона померла, то той отримує її частину.

115. Якщо будуть діти двох чоловіків і однієї матері, то спадщина одним дітям їх батька, а іншим — їхнього...

116. Мати може віддати все синові від першого або другого чоловіка, а коли її сини не будуть одружені, то вона може віддати дочці, яка її годує.

117. Коли брати будуть тягатись за спадщину у князя, то той, хто іде їх ділити, має взяти гривни кун.

Про холопство

119. Є три види холопства: якщо хто купить хоча б і за півгрив- ни, або свідки підтвердять, або дасть ногату холопові.

120. A друге холопство: ловитиме рибу без дозволу; або ж ловить рибу як і домовився, то як рядився, то так і буде.

121. A ось третє холопство: тіунство без ряда або ключ до себе прив’яже; а коли рядився, то так і буде.

123. To коли холоп втече, а пан про це оголосить, то той, хто дасть йому хліба чи путь покаже, то платити за холопа 5 гривен.

124. A ще, хто спіймає холопа чужого чи раба і повідомить їх пана, то заплатити йому 4 гривни за холопа, і п’яту за затримання, а за раба — 5 гривен і шосту за затримання.

126. A хто не знав, що бачив чужого холопа чи показав дорогу або дав притулок, а потім відпустив, то має піти на рот і заявити, що не знав, що то був холоп, і тоді не платить.

130. Якщо холоп-втікач набуде товару, то панові його— і холоп, і товар, і борги.

132. Якщо холоп украде що-небудь, то пан має або викупити або видати...; коли ж вільні з ним крали чи ховали, то їх на продажу князеві.

133. Якщо людина позичить куни у людей і втече у чужу землю, то віри йому не йняти, як і злодієві.

135. Якщо піддадуть тортурам, ...то 8 нагай за ті тортури, а за биття канчуком у дзвіниці 80 гривен.

Історія держави і права України: Хрестоматія. — K., 1996. — C. 26-33.