Судебник князя Казимира Ягеловича, даний Литві 29 лютого 1468 року
(Витяг)
... Ми з князями і панами-радою нашою великого князівства Литовського і з усім поспільством порадившись і вчинили таке:
1. Якщо злодія (татя) приведуть з речовим доказом, то мусить той заплатити за вчинене штраф; якщо ж платити буде нічим, а дружина з дорослими дітьми знала про вчинений злочин, то вони повинні сплатити штраф; якщо ж будуть малі діти до семи років; то вони в тому невинуваті.
Самого злодія стратити на шибениці.3. У кого буде вкрадено, то судці присудять: спершу заплатити позивачу, а тоді господар татя бере свою вину.
5. Коли б злодій щось у когось вкрав, і там, де вкрадено, його спіймано на гарячому, але додому вкрадене він не приносив, дружина і діти краденого не споживали, то відповідальність несе лише один злодій.
7. Коли чийсь підданий впаде в злодійство, а його господарю буде відомо про це, він ділитиме зі злодієм здобич, то, якщо буде на те відповідний доказ, господар понесе кару нарівні зі злодієм.
12. Коли злодія видадуть, і суд визнає його винуватим, то він підлягає страті. Коли ж той, кому татя видадуть, не захоче його страчувати, а матиме бажання заробити на ньому гроші чи собі в неволю взяти, то нам з пани-радою слід порадитись і скарати смертю його, якщо буде на те причина. Для злодія милість не потрібна.
13. А хто вкраде майно на суму більше півкопи грошей чи корову, того повісити.
14. Якщо ж крадіжка вчинена вперше, то за першу татьбу виною карати злодія: якщо вкраде менше полтини, домашні речі, домашніми речами платити; якщо ж більше полтини, то віддавати до суду.
15. А хто хоча б і вперше крав, але то була кража коня, то, коли буде спійманий на гарячому, повісити.
22. Якщо хто-небудь знайде заблудлого коня чи клячу або якісь інші речі, то має оголосити про це. Якщо знайдеться господар впродовж трьох днів, то тому, хто знайшов, має бути винагорода за знахідку, дана на королівському дворі. Якщо той, хто знайде, не оголосить про знахідку, а візьме у користуваня, то відповідатиме, як злодій.
// Хрестоматія з історії держави і права України.- Т. 1. З найдавніших часів до початку ХХ ст..: навч. Посіб. /Упоряд. В.Д. Гончаренко.- К.. 1997.- С.57-60.
Завдання до документу:
1. Визначить, які існують форми співучасті, види співучасників та межі їх відповідальності за Судебником князя Казимира 1468 року.
Еще по теме Судебник князя Казимира Ягеловича, даний Литві 29 лютого 1468 року:
- Судебник князя Казимира Ягеловича, даний Литві 29 лютого 1468року
- Судебник короля Казимира Ягелловича, даний Литві, 1468, лютий, 29
- 2.22 Общая характеристика Судебника Казимира и статутов Великого княжества Литовского как источников права
- 2.24. Уголовное право по Судебнику Казимира и статутам
- 1649 р., лютого 13, Краків Ян Казимир підтверджує та повністю наводить привілей Владислава IVвід 2 березня 1633 р.
- Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали УСРР (14 лютого 1919 року)
- 3.13. Ухвала Колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2013 року запозовом ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року.
- Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9 лютого 1918 року)
- 3.11. Ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 08 лютого 2013 року за поданням державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про примусове проникнення до житла.
- 1492 р., лютого 8, Пйотрків Ян Ольбрахт надає Львову звільнення від усяких податків протягом чотирьох років після закінчення терміну попереднього звільнення, наданого Казимиром IV, для продовження фортифікації міста і видає у зв ’язку з цим відповідні розпорядження львівському старості та королівським збирачам податків
- ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ, дані від великого государя, всеросійського царя, Запорозькому війську і всьому народові малоросійському при постановленні Дем\'яна Ігнатовича Многогрішного, гетьмана Літа 7177, лютого 12 дня від Різдва Христового 1669 року
- 1484 р., лютого 17, Люблін Казимир IV, враховуючи велику працю і кошти, вкладені львівськими міщанами на спорудження міських мурів та ровів, а також щоб заохотити їх до закінчення розпочатої роботи, надає Львову ще шість років звільнення від всяких податків і видає в зв ’язку з цим відповідні розпорядження збирачам податків
- 1460 р., квітня 5, Львів Казимир IV заявляє, що новий податок циза, призначений на термінові потреби держави, сплачується містом не примусово, а добровільно, до того ж лише протягом одного року; після закінчення цього терміну місто від його сплати звільняється
- 1460 р., квітня 5, Львів Казимир IV на прохання райців і громади Львова підтверджує та повністю наводить привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р.
- 1669 р., листопада 9, Краків Михайло підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи, а особливо видане у Кракові 13 лютого 1649р. підтвердження привілеїв Яном Казимиром та його ж грамоту від 30 травня 1661 р. про надання шляхетських прав та зрівняння міста в правах з Краковом та Вільнюсом
- 3.12. Ухвала Закарпатського окружногоадміністративного суду від 08 лютого 2013 року за заявою Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду по адміністративній справі №2а-1236/10/0770 за позовом Мукачівської об\'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» про стягнення заборгованості у сумі 182742,15 грн.