Устав на волоки (1 квітня 1557 р.)

(Витяг)

Арт. 1. Бояри путні, стародавні на службу тяглу і у підводи ходити не повинні. А коли із розпорядження нашого на дорогу поїдуть, то того року ніяких податків платити не повинні.

Арт. 7. На селах війти із розпорядження врядового мають людей на роботу виганяти, бути присутніми при видачі оплати; при всяких робо­тах над людьми свого війтовства наглядати замість пристава, супровод­жувати людей свого війтовства при доставці ними вівса, та сіна на Вільно.

Судити вряду підданих слід в день торговий, привселюдно, окрім справ про вбивство і зґвалтування.

На суді війт повинен бути присутнім і має допомагати своєму підда­ному. За всяку вину війт може бути засуджений врядом, тільки при цьому війтовства у нього не відбирати, а лише зняти з посади і іншого поставити.

Арт. 15. Податок із землі з волоки визначається: добрий родючий грунт- 21 грош (з однієї волоки), середній — 12 грошей, поганий — 8 грошей, досить поганий (піщаний або болотистий) — 6 грошей. Крім цього, з доброго і середнього грунту давати по дві бочки вівса з волоки, з поганого грунту — одна бочка. А якщо буде сказано платити грішми, то за кожну бочку — 5 грошей. З кожної волоки давати сіна один віз або три гроші замість сіна. З досить поганого грунту податок сіном та вівсом не збирати.

Арт. 16. Тяглові люди повинні відпрацювати за кожну волоку по два дні на тиждень.

Арт. 17. Городникам при дворах панських відпускається по три морги землі, за що вони (чоловіки) повинні відробляти по одному дню на тиж­день, а жінки — відпрацювати в полі не більше шести днів до жнив або до прополювання.

Арт. 20. Робота підданим повинна бути наперед оголошена війтом, вказавши при цьому, з чим і на який день мають вони приступити до її виконання. В день виходу на роботу війт ще раз нагадує про це. Якщо хто-небудь не вийде на роботу, то за перший день прогулу має сплати­ти штраф один грош, за другий день — барана.

Якщо внаслідок якоїсь поважної обставини підданий не зможе вий­ти на роботу, то повинен через сусіда або лавника повідомити про це вряда, який, зваживши причину невиходу, зобов\'яже його відробити іншого дня. Нікому не велено відкуплятися від роботи.

Арт. 21. Пустих волок підданим не заорювати. А коли хтось, не впи­саний до реєстру, посміє то вчинити, його збіжжя підлягає звезенню на панський тік, а з самого винуватого стягується один грош штрафу до казни

Арт. 22. Підданим приступати до роботи, як зійде сонце, а закінчу­вати, коли сонце заходитиме. Тим, хто працює біля худоби, відпочива­ти годину перед обідом, годину пополудні і годину під вечір. А хто пра­цює в полі, то відпочивати у ті ж самі часи по півгодини. Хто рано на роботу не з\'явиться, то повинен відпрацювати в інші дні стільки ж часу, скільки ним було втрачено.

Арт. 40. Піддані мають вольность ловити рибу в ріках, озерах вуд­кою, броднем, тригубицею, малими сітками. Однак у квітні, травні, червні ловля риби забороняється, оскільки йде нерест. За дотриман­ням цього повинні стежити вряд і неводники.

Арт. 41. Збіднілий, убогий підданий у голодні роки, засіявши ниву на зиму і не маючи чим прогодуватися, має доповісти про це врядові у присутності війта. Ті повинні не стягувати податки з такого підданого аж до святого Івана. Якщо до того часу не буде погашена заборгованість, то бідняк втрачає засіяне поле. Якщо ж хто-небудь втече, не повідомив­ши врядові про свої нестатки, то той втрачає землю з усім господар­ством. Втікача повинні розшукати. Якщо ж він повернеться сам, то по­садить його на пустих волоках.

// Новий довідник: історія України/ Упоряд. С. Крупач.- К., 2008.- С.134-135.

Завдання до документу:

1. Які норми права, на Вашу думку, містить документ «Устави на волоки»? Доведіть свою думку мовою документа.

2. Наведіть приклади прав та обов’язків підданих, які наведено у витязі з документа «Устав на волоки».