Керівництво зі збирання податків і штрафів для базарного пристава (мугтесіба) м. Кефе

(Витяг з податкового кодексу санджаку Кефе 1542 р.) ^[7]

(1.) Якщо хліб буде сирий, стягається 12 акче, але якщо трапиться недовага, з кожного диргема недоваги стягається 1 акче.

(2.) Та якщо ж продукти, що на зразок меду та жиру пакуються у вмістища, поштучно прибувають на базар, у разі продажу стягається: з фучі (прибл. 40-52-відерна бочка) - 24 акче, з каратіля (прибл. 20-40-відерна бочка) стягається 18 акче, з варіля (бочка до 20 відер) стягається 12 акче. Але якщо вищезгадані речі будуть у толумах (міхурі зі шкіри овець), стягається по 6 акче.

(3.) A якщо якийсь різник принесе [до міста] козу, заріже й продасть, то за кожну таку козу стягається по 2 акче - у разі продажу за нарх (мінімальна ціна, що встановлювалася місцевим кадієм) овечого м’яса, але якщо продається дешевше овечого м’яса, то не стягається нічого.

(4.) А якщо хтось одягне на невільницю капелюшка, передасть до рук брокера й продасть, то, як адет-і-тезїн («звичаєве за прикрашання»), стягається 12 акче, але якщо капелюшка не одягати, то нічого не стягається.

(5.) Та з тих, що знаходяться у місті, вітряних та кінських млинів щотри місяці стягається по три акче - у разі коли вони [цей час] відпрацювали, але якщо не працювали, то не стягається.

(6.) А з [вуличних] кухарів, і пиріжників, і міських бузоварень щомісяця по 15 акче стягається, [а якщо] місячний термін не працюють, то нічого не стягається. А з [вуличних] кухарів та пиріжників та бузоварень із Земляної фортеці щотри місяці стягається по три акче.

(7.) А за зважування на вагах з баккала щотри місяці стягається 3 акче під назвою сенк-і-мізан («гирьового»). А з [тих, що знаходяться] у місті кісаджіїв (банщики-масажисти) щотри місяці стягається 4 акче.

(8.) А з міських миловарів, якщо вони виробляють один казан жирного [тобто звичайного] мила, то стягається 50 акче, а з пахучого мила, що надходить [з-за моря] кораблем, якщо на базарі його зважують на вагах і продають, хоч би яка була там потреба - сундуками або чувалами, - по 6 акче [з кожного пакунку] стягається.

(9.) А з трактирів за шість місяців по шість акче стягається. А якщо січку або сіль або кіл продається мисками, щотри місяця стягається [з продавця] по 6 акче.

(10.) А якщо хтось [самовільно] проштемпелює свій аршин [як точний], то стягається 4 акче.

(11.) А якщо [самовільно] ріжуть одного коня і продають його м’ясо, стягається 6 акче. А якщо ріжуть одного верблюда [і продають його м’ясо], то стягається 12 акче.

(12.) А якщо один хтось [самовільно] нову харчівню чи бузоварню відкриє чи там зробить вогнище для приготування каштанів, то стягається 12 акче.

(13.) А якщо з затоки виловлюється свіжа риба, то [з вилову] стягається десятина. Та й якщо з Татського іля (Південний берег Криму на захід від Алушти) надійде свіжа риба, [з неї] стягається десятина.

(14.) А якщо осетрова риба надходить з Керчі, поклавши на арбу по сім рибин, то з кожної арби стягається по 15 акче, і крім цього з кожної рибини стягається по 1 акче.

(15.) А якщо з землі дині чи кавуни, чи коротше: арбами надходять фрукти, то з двоколісної арби стягається 12 акче, а з чотириколісної арби стягається 24 акче.

(16.) Якщо ж надходять фрукти човном насипом [і продаються посередникам], то з кожного човна стягається 25 акче - байдуже, чи буде він малий чи великий. Але якщо, прийшовши до кадія і довідавшись про нарх, самі продають, то, крім 25 акче, під назвою «нархлик» стягається [ще] якась кількість акче: [точно] не фіксовано, якщо тільки [вартість проданого] сягає 50 акче, то стягається 20.

(17.) А якщо вищеозначені фрукти [що складені] у човні корзинами чи чувалами, і базарні продавці [їх] купують, то з кожної корзини та чувала стягається по 2 акче.

(18.) А якщо фрукти надходять на кораблях з протилежного берега [Чорного моря], то з кожного корабля стягається під назвою адет-і-кешті («корабельне звичаєве») [що становить] 55 акче; [до того ж] якщо, прийшовши до кадія, [перевізники] самі зважують для продажу, і [в них] купують за нархом, з них стягається певна кількість акче під назвою «нархлик», [яка точно] не встановлюється: якщо тільки [вартість проданого] сягає 100 акче, то стягається 50.

(19.) А якщо з Согуна (Сухумі) чи інших країв [з-поза санджаку Кефе] надійде рис, і [перевізники], пішовши до кадія, дістануть нарх, щоби самим продавати, [то точно] не встановлюється, стягається [з кожного по] 50 чи стягається 100: якщо продаватиметься чувалами, то з кожного чувала стягається по 2 акче.

Текст подано за виданням: Історія державної служби в Україні : у 5 m.- К. : Ніка- Центр, 2009. - Т. 3: Документи і матеріали. V ст. до н.е. - 1774 р./ Упоряд. : Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Т. С. Водотика, Р. Б. Воробей та ін. -С. 167-170.