Литва

Згідно з положеннями Закону “Про адміністративно-територіальні одиниці Литовської Республіки та їх межі” {його прийнято у 1994 році) нині у Литві налічується 10 повітів та 62 одиниці місцевих самоуправлінь.

На урядовому рівні питання формування системи адміністративно-територіального устрою та розв’язання проблем у цій сфері було віднесено до компетенції Міністерства з питань державних реформ та у справах самоуправлінь Литовської Республіки, заснованого у липні 1994 року, яке встановило тісні зв’язки та розвивало всебічне співробітництво з більш як ЗО державами та 10 міжнародними організаціями, пріоритетно з країнами Північної Європи. Найбільш продуктивні та партнерські відносини було встановлено з Данією, а також Німеччиною, Іспанією, Великобританією, Латвією, Естонією та Польщею.

Згідно з положенням, підтвердженим новою редакцією постанови уряду Литовської Республіки,до основних завдань та функцій вищезгаданого міністерства було віднесено:

- формування державної системи управління, яка б відповідала Конституції Литовської Республіки, принципам державного управління та правовим вимогам ЄС;

- підготовка адміністративно-територіальної реформи;

- підготовка, координація та здійснення політики і стратегії децентралізації, деконцентрації та регіонального розвитку;

- формування та регулювання відповідних сфер діяльності;

- аналіз та узагальнення інформації про хід реформи управління в країні,надання відповідних висновків та пропозицій уряду;

- координація програми міжнародної допомоги, спрямованої на реформу державного управління;

- підготовка пропозицій з реформи місцевого самоуправління та адміністративно-територіального поділу;;

- координація здійснення в системі самоуправлінь Литви Європейської хартії з місцевого самоуправління;

- координація прикордонного співробітництва самоуправлінь згідно з вимогами Загальноєвропейської конвенції “Про співробітництво без кордонів між територіальними співтовариствами та органами місцевої влади”;

- допомога в налагодженні міжнародного співробітництва у цій сфері, координація в разі необхідності та надання методичної допомоги.

Проте після парламентських виборів у 2000 році міністерство було ліквідоване, а його основні функції (регіональний розвиток, координація підготовки плану національного регіонального розвитку, діяльність інституцій, відповідальних за формування політики національного регіонального розвитку) передано Міністерству внутрішніх справ Литовської Республіки.

Оскільки Литва готується до вступу в Європейський Союз, віднині її внутрішня політика, зокрема і у сфері адміністративно-територіального устрою, має цілком кореспондуватися з відповідними вимогами цієї організації.

Відтак у 2001 році було створено Раду національного регіонального розвитку, яка здійснює нагляд та оцінює розвиток регіонів,допомагає повітам у підготовці документів для реалізації різноманітних програм та проектів.

Міністерство фінансів відповідальне за планування коштів державного інвестування, управління державними бюджетними коштами, виділеними для загального фінансування.

Міністерство^закордонних справ у період вступу Литви до ЄС виконує функції координатора національної допомоги, готовить національні програми PHARE та контролює їх здійснення, а також виконує функції координатора національного ISPA.

Міністерство сільського господарства відповідає за підготовку та здіснення загального фінансування EAGGF та FIFG.

Міністерство навколишнього середовища відповідає за підготовку програм з охорони довкілля та їх здійснення, програми Фонду вирівнювання у сфері навколишнього середовища.

Міністерство комунікацій відповідає за підготовку програми розвитку транспортної інфраструктури та її здійснення, програми Фонду вирівнювання у сфері транспорту.

Міністерство соціального захисту і праці й Міністерство освіти та науки відповідають за підготовку адміністрування програми Європейського соціального фонду.

Міністерство господарства відповідає за визначення стратегічних напрямів економічного розвитку, а також за здійснення політики національного розвитку в окремих галузях господарства.

Нині триває переговорний процес між Європейським Союзом і Литвою по 31 статті, які містять вимоги ЄС до країн-аплікантів. Литовській стороні на шляху до остаточної відповідності вимогам ЄС у цій сфері необхідно вирішити такі проблеми:

- позбутися слабкого адміністрування, набути нових високоефективних адміністративних навичок у програмуванні та підготовці проектів;

- створити відповідні системи функціонального фінансового контролю за управлінням структурними фондами;

- організувати систему нагляду Структурного фонду ЄС та систему оцінки;

- прийняти нові законодавчі акти, які б охоплювали весь спектр AGGUIS.

Основні литовські зобов’язання, які потрібно прийняти на шляху до членства в ЄС в регіональній політиці:

- змінити діючий закон регіонального розвитку та прийнята нові додаткові законодавчі акти;

- до 01.10.03 прийняти програму створення системи внутрішнього контролю в державному секторі та внутрішнього аудиту;

- до кінця 2003 року започаткувати систему моніторингу проектів структурної підтримки.

Литва також зацікавлена в участі у структурних програмах та програмах політики вирівнювання, а також Загальній ініціативі INTEREG III, URBAN, LEADER, EQUAL з дня вступу до ЄС.

В існову програми підготовки Литви до вступу в ЄС у сфері регіональної політики та структурних змін входять регламенти та рішення,які започатковують програмування, використання, застосування принципів якісного управління коштами,які виділяються зі Структурного фонду допомоги та Фонду вирівнювання, а також порядок упровадження даних принципів.

З цією метою Литва останнім часом здійснила такі заходи:

1. Прийнято Закон про регіональне управління,який накреслив існовні цілі політики регіонального розвитку, взаємовідносин державних інституцій та закладів, а також соціальних та економічних партнерів при підготовці документів планування регіонального розвитку, необхідні для формування та здійснення політики національного розвитку (в поточному році планується його дещо змінити);

2. Прийнято Закон про управління повітами, згідно з яким начальники повітів зобов’язані виконувати функції інституцій регіонального розвитку, ініціювати створення рад регіонального розвитку, керувати роботою цих рад.

Окрім цього, у 2001 році уряд Литви, співпрацюючи зі статистичною службою Євросоюзу (EUROSTAT), відпрацював прелімінарний рівень NUTS (номенклатура статистичної територіальної одиниці), що відповідатиме устрою Литви. Зокрема, Литва пропонує такі рівні відповідності:

- NUTS І рівня - Литва;

- NUTS II рівня - Литва;

- NUTS III рівня - повіт;

- NUTS IV рівня - самоуправління;

- NUTS V рівня - сянюнія.

Уряд Литви поставив перед собою такі найважливіші завдання у сфері регіональної політики:

- виділити основні територіальні похідні країни - регіони стратегічного планування територіального розвитку, згідно з якими має здійснюватися державна політики регіонального розвитку;

- забезпечити узгодження регіонального устрою та регіональної політики;

- розвинути та сконцентрувати державну підтримку проблемним регіонам не тільки через підтримку відповідного підприємництва пільговими кредитами чи гарантіями під кредити, звільненням від податків, фінансуванням чи іншими субсидіями, а й фінансуючи інфраструктурні та соціальні проекти;

- залучити Раду національного регіонального розвитку, інституції місцевого самоуправління та соціальних партнерів до формування регіональної політики й підготовки плану регіонального розвитку, а також здійснення цього процесу;

- використовувати зрозумілі,якісні,чітко окреслені критерії для виокремлення проблемних цільових регіонів,враховуючи критерії ЄС, згідно з якими надається міжнародна та державна регіональна підтримка;

- всебічно оцінити умови регіональних одиниць, можливості та інтереси, програми та проекти розвитку підприємництва в самоуправліннях та регіонах;

- заснувати фонди регіонального розвитку, які допоможуть у підготовці різноманітних комплексних програм, проектів, заходів для відсталих районів, що мають багато проблем, а також готувати плани спеціалізованого розвитку і територіального управління та підтримувати програми регіонального розвитку, здійснюваних Литвою спільно з

2.10.