<<
>>

Гетьманський переворот.

Державний переворот в Україні 29 квітня 1918 р. відбувся майже безкровним шляхом. Колишніх керівників держави не було репресовано, а службовці державного апарату, крім вищої ланки, лишилися на своїх місцях.

У день перевороту німецькою контррозвідкою були заарештовані лише управляючий Міністерством закордонних справ М. Любинський, директор Адміністративно-політичного департаменту МВС Ю. Гаєвський і військовий міністр О. Жуковський. Їх підозрювали у створенні таємної організації «Комітет Спасіння України», яка ставила за мету підготовку збройного повстання для усунення німецько-австрійського впливу на самостійний курс УНР 147. Привід викриття заколотників був використаний німецькою контррозвідкою для припинення засідання Центральної Ради.

Про ці події київські «Последние новости» надрукували: «Із зала засідання члени Центральної Ради були перепроваджені у сусідню кімнату, де німецький офіцер попрохав їх зберігати спокій і оголосив, що незабаром вони будуть звільнені. Між тим розпочався обшук у приміщенні Ради. Скриньки столів, окремі шафи були ретельно оглянуті, все, що там зберігалося – перевірялося. Через те, що ключі від деяких столів знаходились у відсутніх на випадок неділі службовців Ради, було викликано слюсаря, який зламав всі закриті скриньки» 148.

Після обшуку німці відпустили парламентарів по домівках. А тим часом прихильники П. Скоропадського взяли під контроль всі державні установи в столиці. Опір спробували чинити лише Січові Стрільці, які охороняли Раду. Під час короткочасної стрілянини загинуло троє гетьманців 149. На місцях урядовці УНР не чинили опору зовсім.

Так розповідав свідок про зміну влади на Волині: «Гетманский переворот в Житомире не сопровождался никакими насильственными действиями. Приехал толстый помещик, заказал в местной типографии грамоту и расклеил ее. Прибыл из Киева с мандатом гетмана Андро, и Волынский губерниальный комиссар Центральной Рады Куриленко спокойно сдал ему дела» 150.

Але, незважаючи на «оксамитовий» вигляд, формально нелегітимний шлях приходу до влади генерала Скоропадського спонукав його з перших днів існування проголошеної Української Держави турбуватися про швидку розбудову дійового охоронного апарату. Того ж вимагала необхідність ліквідації анархо-кримінальної ситуації в країні. Враховуючи «правоохоронний» досвід своїх попередників, гетьман розумів, що для досягнення цієї мети потрібні владні заходи як організаційного, так і законодавчого характеру.

<< | >>
Источник: Тимощук О.В.. Охоронний апарат Української Держави (квітень – грудень 1918 р.): Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ,2000. – 462 с.. 2000

Еще по теме Гетьманський переворот.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -