3. Спеціалізовані небанківські крсдитно-фінансові установи

Зростанню впливу спеціалізованих небанківських установ сприяли гри основні передумови: зростання доходів населення в розвинутих країнах, активний розвиток ринку цінних паперів, надання цими установами спеціальних послуг, які не можуть надавати банки. Крім того, коло спеціалізованих небанківських установ (страхові компанії, пенсійні фонди), па відміну від банків, можуть акумулювати грошові заощадження на довготривалі строки, а значить здійснювати довгострокові інвестиції.

Основні форми діяльності цих установ на ринку позикових капіталів зводяться до акумуляції заощаджень населення, надання кредитів через облігаційні позики корпораціям га державі, мобілізації капіталу через всі види акцій, надання іпотечних та споживчих кредитів, а також кредитної взаємодопомоги. Вказані інститути ведуть гостру конкуренцію між собою як за залучення грошових коштів, так і в сфері кредитних операцій.

Інвестиційні компанії здійснюють кредитування малих та середніх фірм. їх інвестиційні програми розраховані, як правило, на недовготривалий період і здійснюються в невеликих масштабах на відміну від інвестиційних банків. Інвестиційні компанії бувають двох видів: відкритого та закритого типу. В першому випадку інвестиційні компанії зобов\'язуються викупити свої акції у акціонерів, в другому - ні.

Фінансові компанії здійснюють кредитування клієнтів шляхом купівлі їх боргових зобов\'язань.

Пенсійні фонди створюються фірмами для виплати пенсій працівникам і службовцям. Створення таких фондів дозволяє зменшити податкові платежі фірми та використовувати їх для купівлі акцій інших компаній, що забезпечує зміцнення фінансової потужності даної компанії. У західних країнах пенсійні фонди створюються приватними іа державними корпораціями, фірмами та підприємствами для виплат пенсій та допомоги працівникам і службовцям. Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пенсійних фондів. У пенсійних фондах західних країн акумулюються значні кошти, які інвестуються переважно в акції акціонерних компаній як на національному, так і на міжнародному ринках позикових капіталів. Профспілкові фонди є самостійною ланкою західної кредитної системи. Уряд заохочує розвиток пенсійних фондів, тому що частина їх резервів розміщується у короткострокові і довгострокові цінні папери.

В Україні існує пенсійний фонд, який до проголошення незалежності був відділенням пенсійного фонду Радянського Союзу. Кошти пенсійного фонду формуються за рахунок обов\'язкових строкових внесків підприємств, установ і організацій, осіб, які займаються індивідуальною діяльністю, в тому числі на підставі індивідуальної (кооперативної) оренди або в особистому селянському господарстві, обов\'язкових строкових внесків громадян, коштів направлених на виплату пенсій військовослужбовцям строкової служби та особам, які входять до органів внутрішніх справ і національної безпеки. Цей фонд включає кошти на фінансування виплаги допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними віку від 1,5 до 6 років, передбачених централізованими програмами.

У бюджет пенсійного фонду спрямовуються й добровільні внески підприємств, громадських організацій та громадян, інші грошові надходження.

Особливо багаточисельною групою є ощадні установи.

Особливістю ощадних банків є те, що вони купують цінні напери (облігації державних та місцевих органів влади). Ощадні банки можуть бути власністю клієнтів (взаємноощадні банки) або функціонувати як акціонерні товариства (фондові ощадні банки). В США існують також гарантійні ощадні банки, вкладники яких або отримують стабільний відсоток по вкладах ("звичайні вкладники"), або відсоток, що коливається в залежності від результатів діяльності банку ("спеціальні вкладники").

Ощадно-позикові асоціації продають сертифікати своїм клієнтам. Вони приймають на свої рахунки ощадні вклади га інші чекові депозити і видають позики під заставу нерухомості. Ощадно-позикові асоціації можуть бути організовані або як кооперативи (взаємні компанії), або як акціонерні товариства (фондові компанії).

Кредитні спілки є різновидом кооперативів, створюваних окремими групами населення з метою об\'єднання коштів для вирішення практичних проблем. Кредитні спілки створюються на паях для короткострокового кредитування їх учасників (для будівництва або ремонту будинку, купівлі автомобіля тощо).

Страхові компанії здійснюють страхування життя або майна. В нашій країні існує майнове і особисте страхування. Майнове страхування розрізняють залежно від категорії га виду застрахованого майна - страхування будівель та споруд, сільськогосподарських культур та тварин, засобів автотранспорту і рибальських суден, домашнього майна тощо.

Особисте страхування поділяють на страхування життя, яке включає змішане страхування, страхування дітей, шлюбне, страхування пенсій, на випадок смерті та втрати працездатності (довічне і на певний строк), страхування від нещасних випадків, в якому розрізняють особисте страхування, страхування за рахунок підприємств і організацій, страхування пасажирів.

Кошти страхових організацій складаються із статутного фонду, поточних надходжень по страхових операціях та фондів спеціального призначення.

В міру розвитку в нашій країні ринкових відносин виникають нові форми страхування, альтернативні державному.

Кошти акціонерної страхової організації формуються шляхом об\'єднання індивідуальних капіталів окремих підприємств, організацій л-а приватних осіб. При створенні акціонерного товариства кожний акціонер повинен внести певну суму грошей. Участь окремого акціонера в акціонерній компанії виражається у володінні ним акціями, які дають право на одержання пропорційної частки доходу. Акціонерні компанії на відміну від взаємних застосовують тверді тарифи.

Взаємні страхові компанії представляють собою кооперативну форму організації. їх капітал утворюється за рахунок платежів окремих осіб. Кожний застрахований згідно з правилами організації компанії стає частковим її співвласником. Тарифи взаємних компаній виші, ніж акціонерних. Капітал цих компаній утворюється за рахунок продажу полісів, які дають право на участь у прибутках. Кожний застрахований вносить страхові платежі залежно від припустимої суми збитків компанії.

Якщо в результаті здійснення страхових операцій у компаній залишається прибуток, він розподіляється між її членами або спрямовується на рахунок майбутніх платежів чи на збільшення страхової суми.

В Україні до небанківських кредитних установ відносять також каси взаємної допомоги та ломбарди.

Каси взаємної допомоги громадські кредитні установи, які об\'єднують на добровільних засадах громадян для надання взаємної матеріальної допомоги. Вони створюються при профспілкових організаціях для робітників та службовців - членів профспілки: у відділах соціального забезпечення місцевих рад народних депутатів - дня пенсіонерів. Кошти каси взаємної допомоги формуються за рахунок вступних і членських внесків, пені за несвоєчасне повернення довгострокових позик, дотації профспілкових органів та інших грошових надходжень. За рахунок цих коштів надаються довгострокові (до шести, в окремих випадках до десяти місяців) та короткострокові (до чергового одержання заробітної плати) позики.

Позики надаються без стягнення відсотків. При їх несвоєчасному поверненні стягується пеня в розмірі 1 % від суми залишку боргу за кожний прострочений місяць Вибувшому члену каси повертаються його членські инг» ки ш мінусом його заборгованостей по позиках.

Ломбарди цс кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майни В нашій країні кони виникли на початку 20-их років. Ломбарди є державними госпроірахункопнми підприємствами Вони перебувають в розпорядженні місцевих Рал в системі установ побутового обслуговування. Ломбарди були створені з метою надання можливості населенню зберігати предмети особистого користування і домашнього й*нш> >і піт»* брити позику під заставу цих речей.

Чниоир ці и іншії їм, позики на строк до трьох місяців у розмірі 75 %

иіл и ічіінмі it* ifHii* речей і до 90 % вартості виробів з

дорогоцінніш митні\' МЧІМІІИ ті>\'ЦІННИМИ у золотій оправі тощо. Оцінка речей, що здаються ни ищи. шик цію під . і. мну для одержання позики, здійснюється за домовленістю стрій, ,і нирнОи і лоронніїнних металів за

\'ігржавннми розцінками. Для роїнигку її ісряціїї ломбарди можуть

• "|чі> і \\ и. 11 не я банківським кредитом.

Використана та рекомендована література:

Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121 - 111 // Урядовий кур\'єр. - 2001. -Х«8. - 17 січня.

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 14 жовтая 1992 р. № 2680 - XII // Закони України. - 1999. - Т2. - с. 3-17.

Александрова М.М., Кірсйцев Г.Г., МасловаС.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-мстод. посібник. Житомир: ЖІТІ, 2001 - 312 с.

Гетьман В. Банківська система України: діяльність і проблеми // Банківська справа. - 1995. - № 1.

Гроші та кредит / Авт. кол. Під кер. М.І. Савлука. - К.: Либідь, 1992.

Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г.И. Кравцовой. - Минск: Меркованне. 1994.-270 с.

Мороз. A.M. Чи достатньо в економіці України платіжних засобів? // Вісник НБУ, - 1996,-№3.

Основы банковского дела / Авт. колл.; Под ред. А.Н. Мороза. - К.: Либра, 1994.-330 с.

Федоренко В.М., Федоренко А.В. Денежное обращение и кредит капиталистических стран - К.: "Высшая школа", 1989 - 288 с.

Ющенко В.А. Банківська система України у ринковій економіці// Економіка України. - 1994. - № 3.

Лекція № 10