3.2.1. ВИДИ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
Грошово-кредитні установи складаються з Центрального банку Китаю (ЦБК) та депозитних банків (deposit money banks), включаючи вітчизняні банки, посередницькі банки, філії закордонних банків, кредитні кооперативи, кредитні відділи асоціацій фермерів і рибалок.
Інші фінансові установи включають поштово-ощадні установи, трастові та інвестиційні компанії, страхові компанії.
Рис. 3.1. Структура фінансових установ Тайваню
Джерело: Асоціація банкірів Китаю: річний звіт 2007.
Посередницькі банки являли собою регіональні банки, що здійс-нювали операції в чітко зазначених географічних рамках. Після 1998 р. їм надано право здійснювати міжрегіональну діяльність і виконувати операції в межах всієї країни. Вимоги Міністерства фінансів щодо проведення міжрегіональної діяльності передбачають мінімальний розмір портфеля депозитів у розмірі 120 млрд. тайванських доларів (4 млрд. доларів США). До зазначеної групи установ застосовувалися заохочення щодо проведення реорганізації в комерційні банки. Для здійснення даної процедури необхідно мати капітал у розмірі не менше 10 млрд. тайванських доларів і депозитних ресурсів мінімум 200 млрд. тайванських доларів. У 1998 році "Taipei Business Bank" і "Taichung Business Bank" перетворилися в "International Bank of Taiepi" та "Taichung Commercial" відповідно. У 1999 році "Hsinchu Business Bank" змінився на "Hsichu International Bank". За станом на вересень 2008 року залишився лише один посередницький банк - "Taiwan Business Bank".
Кредитні кооперативи Тайваню протягом багатьох десятиліть відігравали активну роль у забезпеченні банківськими послугами на регіональному рівні і на сьогодні посідають гідне місце серед місцевих фінансових установ.
На відміну від кредитних кооперативів інших країн, які здебільшого функціонують у регіоні і диференціюються за професійним напрямом учасників, кредитні кооперативи Тайваню управляються сімейним бізнесом (family-run businesses). У 1980-х роках кількість даних структур у країні перевищила 80. Через реорганізацію кредитних кооперативів у комерційні банки в період з 1992 до 2008 року намітилася стійка тенденція до зменшення кредитних кооперативів у Тайвані (їх кількість скоротилася з 74 до 27).Характерною позитивною рисою кредитних відділів асоціацій фермерів і рибалок є їх близькість до широкого кола клієнтів, а негативною - обмеженість у розмірах. На кінець 2001 року частка даних фінансових установ у загальній сумі депозитів у Тайвані становила 6,62 %, а в сумі кредитів - 4,77 %. Кредитним відділам асоціацій фермерів і рибалок належить унікальна роль у задоволенні фінансових потреб регіонів, де мешкають фермери та рибалки разом зі своїми сім\'ями, і сприянні економічному розвитку на місцевому рівні.
Трастові та інвестиційні компанії виконують функції радників для клієнтів, управляють довіреними цінностями, а також надають готівкові та безготівкові розрахункові послуги. Також дані фінансові установи можуть бути посередниками при здійсненні інвестування в ринки капіталу від імені клієнтів. Певних змін трастові та інвестиційні компанії зазнали в 1997 році, коли вони, як учасники процесу лібералізації, заохочувалися до участі в операціях поглинання іншими фінансовими установами або їх реструктуризації в комерційні чи промислові банки. У результаті до кінця 1999 р. п\'ять довірчих та інвестиційних компаній стали комерційними та/або індустріальними банками. У 2000 р. був прийнятий закон "Про довірчі підприємства" (Trust Enterprise Act), згідно з яким три довірчі та інвестиційні компанії ("Taiwan Development and Trust Corporation", "China United Trust and Investment Corporation ", and "Asia Trust and Investment Corporation") були перетворені у банки (відповідно до банківського законодавства) чи довірчі компанії протягом п\'яти років, тобто до липня 2005 р.
У результаті на початок вересня 2008 р. залишається лише одна довірча та інвестиційна компанія - "Asia Trust and Investment Corporation".Поштово-ощадні установи в Тайвані представлені поштовими відділеннями, які об\'єднані в поштово-ощадну установу. Особливість поштово-ощадної установи (компанії) Тайваню полягає в тому, що вона не є незалежною фінансовою установою. На кінець 2001 р. дана установа зайняла провідне місце серед фінансових установ за розміром виданих депозитів, який становив 15,43 % від загальної суми виданих депозитів, причому існує наявний обмежений спектр послуг, що надає поштово-ощадна установа (грошові перекази, відкриття депозитів) і нерозгалужена система відділень у Тайвані та сусідніх островах (1 300 поштових відділень). Поштово-ощадним відділенням дозволяється повторно внести депозити в певні банки та досить різноманітні фінансові інструменти.
Для підвищення конкурентоспроможності фінансового ринку уряд Тайваню провів фінансові реформи, що спонукали компанії до об\'єднання фінансових послуг, серед яких закон 2001 р. "Про фінансові холдинги" (Financial Holding Company Act). Даний закон дозволяє створення фінансових холдингів, інвестування в підконтрольні організації, які займаються наданням різних фінансових послуг, і надає частковий дозвіл на перехресний (двосторонній обмін) продаж фінансових продуктів. На кінець 2005 р. у Тайвані було створено 14 фінансових холдингів, основним бізнесом для більшості яких стало надання банківських послуг. "Cathay Financial Holdings", створений у 2001 р., є найбільшим фінансовим холдингом Тайваню з клієнтською базою більш ніж 10 мільйонів та активами у 3,06 трильйона тайванських доларів (100 млрд. дол. США). Проте через власні невеликі розміри тайванським холдингам важко конкурувати з інтернаціональними аналогами в глобальному масштабі. Як наслідок, уряд заохочує злиття та поглинання, включаючи ті, що залучають іноземних інвесторів, як спосіб збільшення таких компаній і підвищення їх світової конкурентноздат- ності. Закордонним холдингам дозволено інвестувати в місцеві фінансові організації (установи). Це стало причиною придбання "Hsinchu International Bank" англійським "Standart Chartered Bank" і придбання "Bank of Overseas Chinese" американською "Citigroup Inc. " у жовтні
та квітні 2007 року відповідно.