Інкасо експортне
При розрахунках в формі інкасо з телеграфним повідомленням іноземному банку направляється телеграма з повідомленням про висилання документів, в яких містяться основні дані по цій операції.
Якщо платіж здійснюється за телеграмою українського банку про отримання ним на інкасо відповідних документів, то відсилка самих документів здійснюється по отриманні авізо від іноземного банку про зарахування коштів на рахунок українського банку і після цього здійснюється зарахування коштів на рахунок експортера.За звичайного інкасо український банк отримані товарні і інші документи з інкасовим дорученням відсилає поштою і у встановлений контрольний термін чекає отримання авізо про перерахування коштів. При отриманні коштів здійснюсгься їх зарахування на рахунок експортера. При використанні інкасової форми розрахунків з розстрочкою платежу банк імпортера зберігає тратту до настання строку платежу.
Загальний механізм інкасової форми розрахунків передбачас наступне: експортер, відвантаживши товар згідно з умовами контракту, оформлює необхідні комерційні документи і передає їх в уповноважений банк України, обумовлений в контракті. Уповноважений банк пересилає комплект документів банку імпортера або банку-кореспонденту в країні імпортера. Банк імпортера повідомляє покупця і передає йому ці документи проти акцепту термінової тратти.
Розрахунки у формі інкасо здійснюються наступним чином (рис. 11.7):
Рис. 11.7. Порядок проведення розрахунків інкасо
1 - укладання контракту, в якому сторони, як правило, обумовлюють, через які банки будуть проводитись розрахунки;
2- експортер здійсни* у відповідності до його умов відваїгтажсння товару,
- експортер отримує від перевізника транспортні документи;
- експортер готує комплект документів (в який входять також рахунки, інші документи, при необхідності - фінансові документи, наприклад псрсказні векселі, які виписуються експортером на імпортера, якшо останньому надано комерційний кредит) і пред\'являє їх при інкасовому дорученні своєму банку.
У відповідності з правилами експортер, який виставляє документи на інкасо, називагіься довіреним, банк, якому довірений доручає операцію по інкасуванню, - банком-ремітентом,- банк-ремітент діє у відповідності з інструкціями лоручителя, які знаходяться в інкасовому дорученні, і Уніфікованими правилами Перевіривши за зовнішніми ознаками відповідність наданих документів, вказаних в інкасовому дорученні, банк - ремітент відсилає їх разом з дорученням банку-кореспонленту країни імпортера. В інкасовому доручеіші банк експортер, як правило, вказує інструкції щодо переказу коштів, отриманих від імпортера, а також, при необхідності. - іподо векселів, акцентованих імпортером (якшо такі направляються при інкасовому дорученні);
в - отримавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера, який приймає участь у операції по виконанню інкасового доручення (інкасуючий банк), представляє їх імпортеру (платнику) для перевірки з метою отримання від нього платежу (або акцепту тратт, в залежності від інструкцій, наявних в дорученні). При цьому інкасуючий банк може зробити представлення платнику безпосередньо або через інший банк. Банк, який робить представлення документів штатнику, називається представляючим банком. Якщо в банку функціоную відділ, який здійснює контроль за видачею документів вітчизняному замовнику, то банк країни імпортера, що приймає участь в операції по виконанню інкасового доручення, направляє повідомлення платнику про те, що одержано інкасове доручення і документами і з проханням до нього оплатити вказані документи. Документи видаються платнику тільки проти платежу;
7- отримання платежу від імпортера;
8 - інкасуючий банк переказує виручку банку-рсмітеїіту по поппі або по
телеграфу - в залежності від інструкцій;
9 - отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.
В інкасовому дорученні можуть бути наступні види інструкцій, які стосуються видачі документів:
платнику проти платежу;
платнику проти акцепту (тратт);
документи без оплати.
Розрахунок по інкасо, як правило, передбачає видачу документів проти платежу. Другий вид інструкцій використовується при розрахунках по комерційному кредиту.
Тут імпортер отримує документи після акцепту перекатного векселя (тратги), направленого при інкасовому дорученні.Канк імпортера здійснює переказ на кореспондуючий рахунок і інформує про це банк експортера. Банк експортера здійснює зарахування на рахунок українського експортера валютної виручки. Організацію документообігу по акцепту або надходження грошових коштів бере на себе банк експортера Банк імпортера (банк-емітент) контролює сплату суми імпортером. При відмові імпортера про акцепт банк-емітент перевіряє обгрунтованість відмови і повідомляє про це банк-ремітент (банк експортера). При цьому банк-ремітент приймає заходи по стягненню платежу.
Завдяки акцепту імпортер приймає на себе обов\'язок здійснити платіж у визначений термін. В тих випадках, коли наданий імпортеру короткостроковий комерційний кредит (як правило, на термін до трьох місяців) не оформляється векселем, банки на підставі інструкцій довіреної особи видають документи платнику без оплати. При цьому експортер, як правило, добивається від імпортера виставлення банківської гарантії в забезпечення платежів по контракту. Документи можуть бути видані без оплати також під письмове зобов\'язання платника здійснити платіж у визначений строк.
Банки, які беруть участь у розрахунках по інкасо, виступають в ролі посередників і не несуть ніякої відповідальності за несплату або неакцепт документів (тратт). Тх обов\'язки обмежуються тим. шо вони повинні надати імпортеру документи або тратт до сплати (до акцепту) або направити документи (тратти) іншому банку для представлення до сплати (акцепту). У разі неплатежу або неакцепту банк імпортер сповіщає про це довірену особу або його банк.
Інкасова форма розрахунків в певній мірі вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів або акцепту тратт (якшо, звичайно, експортер не дав інструкцій про видачу документів без оплати). Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі
документа, у володіння яким він вступає після його оплати (акцепту тратт), якшо експортер не дав банкам інструкцій про видачу документів без оплати.
Документи, отримані імпортером для перевірки, залишаються в розпорядженні банку до моменту їх оплата (акцепту тратт) і у разі неоплата повертаються банку з вказаними причинами неоплата (неакцепту).
Однак імпортер може отримати товар (наприклад, по одному із оригіналів коносаменту, який надано експортером капітанською поштою) до моменту представлення йому документів. Тоді збільшується ризик необгрунтованої затримки платежу покупцем, відмова від оплати товару тощо.Інкасова форма розрахунків також вигідна імпортерам, оскільки вона передбачає оплату дійсно поставленого товару, а витрати по проведенню інкасової операції відносно невеликі. Розрахунки у формі інкасо * дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю отримання платежу, однак банки, як правило, не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення оплата (акцепту) документів.
Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість обігу доку ментів через банки і. відповідно, періоду їх оплати (акцепту), який може займати від декількох тижнів до місяця і більше. Крім того, імпортер мас право відмовитися від оплати представлених документів або не мата дозволу на переказ валюти за кордон; в останньому випадку експортер понесе витрати, що пов\'язані із зберіганням вантажу, його продажу третій особі або транспортуванням назад в свою країну, значний розрив в часі між відвантаженням товару і отриманням валютної виручки, особливо при довгому транспортуванні вантажів.
В розрахунках за комерційним кредитом інкасо документів і векселів зазвичай супроводжуються виставленням за дорученням імпортера банківської платіжної гарантії на користь експортера, що забезпечує платіж у випадку несплати імпортером документів (векселів) в обумовлені строки. Банківські гарантії можуть виставлятися і в забезпеченні акцепту тратт, що направляються на інкасо.