14.2.2. Інкасова форма розрахунків
Інкасові операції здійснюються банками на основі отриманих від експортера інструкцій. Інкасові доручення, прийняті від експортера, реєструються в журналах (або автоматичному режимі), форма яких залежить від національної практики
. У момент реєстрації фіксуються основні реквізити:
номер інкасо;
сума інкасо із зазначенням валюти платежу;
дата відсилання документів іноземному банку;
дата оплати інкасо чи повернення документів експортеру.
Відправлення товару імпортеру.
Направлення експортером своєму банку інкасового доручення та комерційних документів.
Пересилання інкасового доручення і комерційних документів представляючому банку (або банку імпортера).
Направлення документів імпортеру.
Оплата документів імпортером інкасуючому банку.
Переказ коштів інкасуючим банком банку-ремітенту.
Зарахування коштів на рахунок експортера.
В інкасовій формі розрахунків, як правило, беруть участь такі суб\'єкти:
Довіритель (експортер) - клієнт, який доручає інкасову операцію своєму банку.
Банк-ремітент, якому довіритель доручає операцію з інкасування.
Інкасуючий банк, що отримує валютні кошти від імпортера.
Представляючий банк, що здійснює представлення документів імпортеру-платнику.
Платник (імпортер).
Міжнародні інкасові розрахунки існують у вигляді двох основних
типів:
чисте інкасо - інкасування фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами;
документарне інкасо, яке містить або фінансові й комерційні документи, або тільки комерційні документи.
У міжнародній діловій практиці прийнято, що усі документи, які спрямовуються для інкасації, мають супроводжуватися інкасовим дорученням, в якому вказується, що це інкасо підкоряється Уніфікованим правилам з інкасо і містить точні та повні інструкції.
Інкасове доручення обов\'язково має містити такі дані:Дані про банк, від якого отримано інкасове доручення, включаючи його повне найменування, адресу (поштову і СВІФТ), номер телексу, телефону, факсу та ін.
Відомості про принципала, включаючи повне його найменування, поштову адресу, а також, якщо необхідно, номери телексу, телефону і факсу.
Відомості про платника, включаючи його повне найменування, поштову адресу або місце, в якому має бути зроблено представлення, а також, якщо необхідно, номери телексу, телефону і факсу.
Відомості про представляючий банк (якщо такі є), включаючи повне його найменування, поштову адресу і, якщо необхідно, номери телексу, телефону та факсу.
Сума валюти, що підлягає інкасації.
Перелік доданих документів із вказанням кількості листів кожного документа.
Терміни та умови отримання платежу і/або акцепту й передачі документів. Сторона, що готує інкасові інструкції, зобов\'язана забезпечити, щоб умови передачі документів були сформульовані ясно і недвозначно, інакше банки не несуть відповідальності за можливі наслідки.
Щодо витрат, які підлягають стягненню, вказується, чи допускається відмова від їхньої оплати чи ні.
Щодо відсотків, які підлягають інкасації (якщо такі є), вказується, чи допускається відмова від їхньої сплати чи ні, включаючи їхній розмір та процентний період.
Метод платежу і форма платіжного сповіщення.
Інструкції на випадок неплатежу, неакцепту чи незгоди з іншими умовами. Інкасові інструкції мають містити повну адресу платника або доміциль, тобто вказівку місця, в якому має бути зроблене представлення. Якщо адреса неповна або неправильна, то інкасуючий банк може без будь-якої відповідальності з його боку спробувати встановити належну адресу. Інкасуючий банк не несе відповідальності за затримку через вказування в інкасових інструкціях неповної чи неточної адреси платника.
За здійснення інкасо представляючий та інкасуючий банки нараховують комісійні й накладні витрати.
Якщо в інкасовому дорученні вказано, що комісія за інкасування та витрати мають бути за рахунок платника, а останній відмовляється їх сплачувати, то представляючий банк може передати документи проти платежу чи акцепту або на інших умовах залежно від випадку без інкасування комісії та витрат. У всіх випадках, коли в оплаті комісії чи витрат за інкасо відмовлено, вони мають бути віднесені за рахунок сторони, від якої одержане інкасо, і можуть бути утримані з виручки.Якщо в інкасовому дорученні прямо вказується, що в оплаті комісії та/або витрат не може бути відмовлено, а платник відмовляється їх оплачувати, то представляючий банк не передаватиме документи і не нестиме відповідальності за будь-які наслідки, зумовлені затримкою в передачі документів.
Якщо в оплаті комісії за інкасацію чи витрат відмовлено, то представляючий банк повинен без затримки за допомогою телекомунікаційного зв\'язку або, якщо це можливо, іншим прискореним способом інформувати про це банк, від якого одержано інкасове доручення.
Банки зберігають за собою право вимагати оплату комісії та/або витрат авансом від сторони, від якої одержане інкасове доручення, для покриття витрат, що виникли у процесі виконання інструкцій, і до отримання такого платежу також зберігають право не виконувати інструкції.
Перевагами інкасової форми розрахунків є нижча трудомісткість та тривалість здійснення порівняно з акредитивом, а також зручність для імпортера, оскільки він набуває права власності на товар після здійснення платежу й отримання товарних документів. Для експортера перевагою є можливість захисту від передачі права власності на товари до моменту здійснення платежу чи акцепту тратти. Недоліками є ризик відмови від платежу імпортером, а також значний розрив у часі між отриманням валютної виручки за інкасо й отриманням товарів імпортером (особливо при тривалому транспортуванні).