2. Документарний акредитив

Застосування акредитиву в міжнародних розрахунках регулюється спеціальними документами - Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, виданими Міжнародною торговою палатою у 1993 р.

Уніфіковані правила визначають поняття та види акредитивів: способи та порядок їх виконання і передачі; зобов\'язання та відповідальність банків; вимоги до документів, що надаються з акредитивами та порядок їх надання; інші питання, шо виникають в практиці розрахунків по акредитивах; дають тлумачення різних термінів. Правила є обов\'язковими для банків, що до них приєдналися, та їх клієнтів, що здійснюють розрахунки по акредитивах. В документарний акредитив включається застереження про те, що Правила є складовою частиною кожного такого акредитиву.

Документарний акредитив представляє собою грошове зобов \'язання банку, що виставляється на підставі доручення його кпієнта-шпортера на користь експортера.

Банк, що видає зобов\'язання, повинен провести платіж експортеру (акцептувати його тратти) або забезпечити здійснення платежу (акцеїтт тратт) іншим банком. Це зобов\'язання є умовним, тому що Його реалізація пов\'язана з виконанням експортером певних вимог (передусім з наданням в банк передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх його умов).

Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як угоду, в силу якої банк, шо діє на прохання та на підставі інструкцій свого клієнта, повинен здійснити платіж третій особі або повинен оплатити, або акцептувати, або негоціювати (тобто купити або здійснити облік) тратти проти передбачених документів, якщо дотримані всі умови акредитиву.

Розрахунки в формі документарних акредитивів більш характерні для угод, що передбачають платіж проти надання експортером документів (готівковий платіж) або отримання покупцем короткострокового (до 1 року) комерційного кредиту.

и к рай незначне. При видачі покупцю кредиту на досить тривалий термін .ікрсдитив може використовуватись у поєднанні з іншими формами розрахунків та покривати ту частину вартості товару, яка оплачується проти надання банку комерційних документів, тобто готівкою. При розрахунках по комерційному кредиту можуть також відкриватись акредитиви на акцепт строкових тратт (переказних векселів) бенефіціара І експортера), виставлених банку, шо виконує акредитив, або імпортеру. В ньому випадку виконуючий банк здійснює акцепт (або акцепт та сплату) іратт. За допомогою акцепту банк виконує свої зобов\'язання по акредитиву. В подальшому сторони вступають у правовідносини, шо регулюються нормами вексельного права.

Розрахунки в формі документарного акредитиву проводяться наступним чином (рис 11.3).

Експортер (бснефіціар)

Імпортер

(наказодавець)

11 13-\r\nПункт «- 6 [Транспор «-6-і Пункт\r\nпризна ті тування відваїпга-\r\nчення 1 ження\r\nтш

7 5 8 12

ІЛ

Банк імпортера

(банк-емітент, виконуючий банк)

\r\n 4 >\r\n 10 >\r\nБанк експортера

(авізуючпй, виконуючий банк)

Рис. 11.3. Порядок проведення розрахунків документарним акредитивом

/ - експортер та імпортер укладають контракт, в якому визначають, шо платежі за поставлений товар будуть проводитись в формі документарного акредигиву. Акредитиви виставляються банками на підставі доручення або заяви імпортера (наказодавня за акредитивом), яке фактично повторює всі умови розділу контракту, шо стосується порядку платежу. У зв\'язку з цим при укладанні контракту слід звернути увагу на те. щоб основні умови майбутнього акредитиву були сформульовані найбільш чітко га повно. Зокрема, в контрактах обумовлюється наступне:

а) назва банку, в якому буде відкритий акредитив (перевага надасться банкам, шо є кореспондентами уповноваженого банку);

б) вид акредитиву;

в) назва авізуючого та виконуючого банку;

г) порядок утримання банківської комісії;

д) умови виконання платежу;

е) перелік документів, проти яких повинен проводитись платіж;

ж) строки дії акредитиву, строки відвантаження гошо

В ряді випадків контрагенти можуть узгодити проформу акредигиву, яка стає невід\'ємною частиною контракту, тобто підготувати приблизний текст майбутнього акредитиву, на який буде спиратись наказодавець-імпортер при поданні своєї заяви або

доручення на відкриття акредитиву в байку .

— після укладання коїгтракту експортер готує товар до відвантаження, про що повідомляє імпортера:

— отримавши таке повідомлення, покупець направляє своєму банку доручення (заяву) на відкриття акредитиву, в якому зазначає всі необхідні умови. Імпортер, шо лає доручення на відкриття акредітіву, називається наказолавнем. Банк, що відкриває акредитив (банк-емітент). ліс на підставі інструкції наказодавця

Якшо між сторонами за контрактом існує спеціальна домовленість, імпортер може дгпи доручення на відкриття акредитиву через певний час від дати укладання контракту;

— після відкриття акредитиву, в якому банк-емітеїгг, як правило, зазначає, яким чином буде проводитись зарахування коштів, цей документ направляється експортеру (бснсфіпіару), на користь якого він відкритий. При цьому банк-емітент відсилає акредитив бенефіціару, як правило, через банк, що обслуговує останнього, в завдання якого входить авізувати (повідомлення) акредитива експортеру Такий банк називається авізуючим банком;

- отримавши віл емітента акредитив, авізуючий банк за зовнішніми ознаками перевіряє його достовірність та передає бенефіціару Авізуючий банк також отримує примірник акредитивного лисга або телекса, оскільки він уповноважений на прийом від бсиефіціара документів по акредитиву, їх перевірку та відсиланій банку-смітенту, а в ряді випадків назначається емітентом в якості виконуючого акредитив банку, тобто уповноважується на платіж, негоціацію (купівлю) або акцепт трап експортера.

Отримавши акредитив, бенсфіпіар перевіряє його на відповідність умовам контракту. У разі будь-якої невідповідності бенсфіціар може сповістити свій банк про умовне прийняття акредитиву (або про йото неприйняття) та вимагати у наказодавця внесення в нього необхідних змін.

- експортер (бенсфіціар) відвантажує товар у встановлені строки у тому випадку, якщо погоджується з умовами відкритого на його користь акредитиву;

7-отримання експортером транспортних документів від перевізника, надання їх разом з іншими документами в свій банк;

8 - банк експортера перевіряє всі документи для того, щоб впевнитись, що за зовнішніми ознаками вони відповідають умовам акредитиву;

Ч - після перевірки банк експортера відсилає документи банку-емітепту для оплати, акцеїггу або негошаціі.

/0 - отримавши документи, емітент перевіряє їх, шеля чого переказує суму платежу банку експортера.

// - дебетуються рахунок імпортера;

- банк експортера зараховує виручку бенефіціару:

- імпортер, отримавши від бадка-емітеїгта документи, вступає у володіння

товаром.

В практиці розрахунків застосовуються різні види акредитивів, які класифікуються за ступенем гарантованості платежу і за методами виконання акредитиву. За ступенем гарантованості виконання зобов\'язань контрагентами зовнішньоекономічної угоди виділяють наступні види акредитивів (рис. 11.4).

Рис. 11.4. Види акредитивів за ступенем забезпечення п.іате.жу

Менш поширені на Україні, але використовуються у світовій практиці акредитиви, що класифікуються за методом виконання (див. рис. 11.5).

Акредитивна форма розрахунків може використовуватися при розрахунках за товари (послуги), шо експортуються з України, та за товари (послуги), що імпортуються в Україну.

Порядок застосування цієї форми розрахунків в першому випадку наступний: отримавши акредитив від іноземного банку, відповідний український банк перевіряє його дійсність і протягом трьох робочих днів направляє українському експортеру (бенефіціару) авізо (повідомлення) про відкриття йому акредитиву з додатком необхідних документів, призначених для бенефіціара. Експортер перевіряє відповідність акредитиву умовам, що зафіксовані в контракті (суму, вид акредитиву - відзивний або безвідзивний, термін його дії тощо), та повідомляє банку свої зауваження, якщо вони є, протягом трьох днів з моменту отримання авізо. Одночасно експортер направляє наказодавцю акредитиву вимогу про зміну його умов у відповідності до зауважень. Якщо протягом вказаного строку зауваження до банку не надійшли, то вважається, що бенефіціар (експортер) погоджується з усіма умовами акредитиву. Виконання акредитиву здійснюється через банк експортера або імпортера.

Акредитив I

звичайний "а конкретну особу

переказний (транс- ферабельний)

Акредитив МОЖЕ бути перекапано тільки у тому випадку, якіпо с однозначне підтвердження банка-емггскта, пю акредншв , "переказний".

револьверний (відновлюваний)

акредитив, шо поіювнюсгься в міру його використання В акредитивному дорученні вказується мінімальна сума (квота), нижче якої залишок за акредитивом не повинен скорочуватись, а належить до поповнення В пракінш вітчизняних банків іа органі- \' револьверні акредитиви поділяються на кумулятивні, який в заяві вказується, чи є право у бенсфіціара використовувати суми. то залишилися від попереднього строку (гоигіж здійсню- єіься pro на місяць або квартал), і не кумулятивні (без права використання залішіку)

резервной (стенд-бай)

І-.іноді називають чистим акредитивом, с спеціаіьівім видом аккредитиву т

у та за сушістто білиue схожий на банківську гарантію

-., да

шям і бант

"з червоним застереженням

іерелбачає оптагу певідванпвкеїюго товарі\' Може бути будь- ікнй вид акредитиву, іцо передбачає вишиту виконуючим банком експортеру авансів до визначеної суми

Рис. I1.S. Види акредитивів за методом виконання і забезпечення платежу

При визначені строку виконання акредитиву необхідно враховувати час поштового обігу відповідних документів. Зібравши документи, експортер направляє їх до банку з листом-дорученням. Якщо виконуючим є банк експортера то він здійснює платежі по наданні документів або ж у відповідності з умовами акредитиву акцептує виставлені векселі (тратти) проти наданих експортером документів. Банк здійснює оплату експортерам з акредитиву тільки після отримання відповідного відшкодування від іноземного банку.

За товари та послуги, що імпортуються українським підприємствам і організаціям, виконання акредитивної форми здійснюється насту пним чином: українські підприємства налають в уповноважений банк заяву на відкриття акредитиву на бланку встановленої форми в трьох примірниках.

В тих випадках, коли сума акредитиву виражена в валюті контракту, а платіж передбачено в іншій валюті, в заяві в цьому випадку повинен бути

вкачаний курс перерахунку або спосіб визначення цього курсу (на яке число і на якому валютному ринку).

Виконуючим банком при акредитивній формі розрахунків по імпортних операціях може бути або український банк, що отримав таке доручення, або іноземний банк.

У разі, якщо розрахунки здійснюються вітчизняним банком, то він після перевірки отриманих від іноземного банку товаророзпорядчих та інших документів, оформлених іноземною фірмою-експортером. здійснює платежі в терміни, визначені в акредитиві.

Вказані документи видаються наказодавцю акредитиву за генеральним дорученням для перевірки та отримання імпортних товарів.

Якщо акредитив виконується іноземним банком, то отримані українським банком товарорознорядчі та інші документи перевіряються і передаються (під зобов\'язання) протягом трьох робочих днів з дня їх отримання від іноземного банку підприємству-імпортеру.

Якщо іноземний банк, що виконує акредитив, знаходить розбіжності в наданих йому експортером документах, то він інформує про наявні зауваження український банк, а останній без затримок повідомляє про це підприємство-наказодавець акредитиву, який зобов\'язаний протягом 5 робочих днів повідомити банк про своє рішення відносно можливості прийняття по акредитиву документів з вказаними розбіжностями. Після направлення запиту організації-наказодавцю український банк (після отримання згоди на приймання документів з розбіжностями або неотримання заперечень) повідомляє протягом 5 робочих днів по телеграфу іноземному банку про згоду на здійснення платежу (або на акцепт виставленої експортером тратти при наданні комерційного кредиту).

Якщо ж організація-наказодавець своєчасно відмовиться від прийняття по акредитиву документів з розбіжностями, то вітчизняний банк інформує по телеграфу про це іноземний банк і виконавця, а якщо іноземний банк вже здійснив сплату бенефіціару (експортеру), то вітчизняний банк вимагає повернення цих сум з відсотками.

Переваги та недоліки даної форми розрахунків є наступними.

Акредитивна форма розрахунків найбільш вигідна експортеру, тому що представляє собою тверде і надійне забезпечення платежу, отримане, як правило, до початку відвантаження. Здійснення платежу по акредитиву не пов\'язано зі згодою покупця на сплату товару. Крім цього, експортер має можливість отримати платіж по акредитиву максимально швидким способом, а в ряді випадків - до прибуття товару в пункт призначення.

Нарешті, бенефіціар може отримати під забезпечення акредитиву кредит банку, що особливо важливо, якщо він є посередником.

В той же час акредитив вважається найбільш складною формою розрахунків для експортера, так як отримання платежу пов\'язане з правильним оформленням документів і своєчасним їх представленням в банк. Встановлюючи жорсткі умови до оформлення документів з точки зору відповідності їх умовам акредитиву, банки захищають інтереси імпортерів, так як діють на підставі їх інструкцій.

Основним недоліком акредитивної форми розрахунків для контрагентів є, по-перше, певні затримки обігу документів через банки і, по-друге, висока вартість акредитиву. За проведення операції (відкриття, авізування, підтвердження, прийом і перевірку документів по акредитиву тощо) банки утримують комісію, що залежить від суми акредитиву.

Банківські витрати на відкриття, авізування, підтвердження акредитиву і за виконання платежів по них утримуються банками відповідно до умов акредитивів на підставі діючих банківських тарифів.

Відкриття акредитиву, його підтвердження (непідтверджені акредитиви майже не використовуються, оскільки не дають жодних гарантій), здійснення платежу по ньому будуть коштувати клієнту від 0,75 % до 1,5 %. До того ж мінімальні комісійні по акредитивах значно більші: 100-150 дол. США за відкриття, 100-200 дол. США - за підтвердження та 100-300 дол. США - за здійснення платежу.

А якщо виникають питання з документами по акредитиву, то кожен запит по цій причині буде коштувати клієнту ще 0,15-0,3 % (мінімум — 50- 70 дол. США). Стільки ж коштує анулювання акредитиву або зміни його умов, до того ж комісійні, зібрані за відкриття та підтвердження, резиденту можуть не повернути, якщо їх не поверне нашому банку іноземний банк, що підтверджує цей акредитив.

Що стосується експортних операцій, то зарахування валютної виручки на рахунок в більшості банків клієнтам не коштує ні копійки, тоді як авізування експортного акредитиву обійдеться в 40-60 дол. США, або 0,15- 0,3 %.

При відкритті акредитиву його наказодавець повинен чітко і конкретно вказати, за чий рахунок повинні бути сплачені ті або інші витрата по акредитиву (поштово-телеграфні витрати, комісія за відкриття, авізування. підтвердження акредитиву, платіжна комісія та ін.) - за рахунок наказодавця акредитиву чи за рахунок бенефіціара. Це необхідно для того, щоб співробітник банку при нарахуванні комісії мав можливість віднести її за рахунок тієї сторони, яка повинна її сплачувати відповідно до

умов контракту і акредитиву.

В міжнародній торгівлі склалась практика розподілу банківських витрат між контрагентами, кожен з яких сплачує банківські комісії на території своєї країни. Українським організаціям, що проводять розрахунки по акредитиву, слід домагатися сплати всіх банківських витрат за рахунок іноземних контрагентів.

Тому акредитив використовується, якщо контракти укладаються на великі суми та ризик ненадходження товару або грошей дуже великий.