Депозитарна діяльність.

Банки як зберігачі виконують такі основні функції:

зберігання цінних паперів в електронній формі у вигляді облікових записів на рахунках;

обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах (рис. 12.14);

обслуговування операцій емітента щодо випуску ним цінних паперів.

Рис. 12.14. Види операцій з обслуговування обігу бездокументарних

цінних паперів.

Крім цього, банки-зберігачі надають додаткові послуги:

знерухомлення цінних паперів - переведення з документарної форми в електронну шляхом відкриття рахунка у зберігача та реєстрація депозитарної установи в реєстрі власників іменних документарних цінних паперів як номінального утримувача;

переведення всього випуску цінних паперів з документарної у бездокументарну форму (дематеріалізація) і, навпаки, матеріалізація цінних паперів;

складання облікового реєстру власників цінних паперів;

обслуговування інвестиційних фондів;

впровадження, обслуговування та підтримка комп\'ютеризованих систем обслуговування рахунків у цінних паперах.

Зберігання цінних паперів в електронному вигляді здійснюється відокремленим (лише щодо цінних паперів на пред\'явника) і колективним способами.

При проведенні депозитарного обліку українські банки-зберігачі мають забезпечувати дотримання депозитарного балансу між обсягом розміщених у депозитарних установах депозитарних активів (глобальний сертифікат, сертифікат про знерухомлення, сертифікати цінних паперів) та розподілом цінних паперів, що становлять ці депозитарні активи, між депонентами (клієнтами) депозитарної установи (рис. 12.15).

Обслуговування операцій емітента (корпоративних дій щодо випуску, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, анулювання, погашення цінних паперів, операцій, пов\'язаних зі зміною розміру статутного фонду, виплати емітентом доходів за випущеними цінними паперами) зберігач здійснює лише при безпосередній взаємодії з депозитарієм, оскільки емітент має право відкривати рахунок лише в нього. Ці операції здійснюються шляхом відповідних змін на рахунку емітента і рахунку зберігача в депозитарії.

Для аналізу діяльності банку на ринку послуг зберігачів, а також для порівняння власної позиції з конкурентами банкам доцільно розраховувати та здійснювати постійний моніторинг таких показників:

1) обсяг проведених облікових операцій (вивчення зміни кількості цінних паперів на рахунках депонентів у грошовому еквіваленті);

- емітент продає цінні папери;

- власники цінних паперів (депоненти) відкривають рахунки у зберігачів, на яких обліковуються придбані цінні папери;

- зберігачі відкривають рахунок у депозитарії на загальну суму цінних паперів певного емітента, рахунки в яких відкрили власники у зберігача;

- емітент відкриває емісійний рахунок у депозитарії на загальну кількість випущених цінних паперів (загальна кількість емітованих цінних паперів оформлюється у вигляді глобального сертифіката випуску).

Рис.

в електронній формі.

обсяг депозитарних активів, який відображає ступінь концентрації у зберігача великих депонентів;

швидкість обороту депозитарних активів, яка визначається діленням обсягу облікових операцій на величину депозитарних активів та показує, скільки разів на рік здійснюють оборот депозитарні активи, що є у банківській установі. Це дасть змогу визначити активність депонентів з купівлі-продажу цінних паперів;

кількість операцій, які здійснив банк з обслуговування обігу цінних паперів, - показник активності зберігача на ринку;

середній обсяг однієї облікової операції, який розраховується шляхом ділення загального обсягу облікових операцій на їхню кількість. У зіставленні з величиною комісійних дає змогу визначити середню величину доходу від однієї операції;

кількість рахунків депонентів, яка показує активність банку щодо розширення клієнтської бази;

середній розмір одного рахунка у грошовому еквіваленті, який визначається діленням обсягу депозитарних активів на кількість рахунків депонентів. Він дає змогу спрогнозувати потенційні доходи банку від обслуговування цього рахунка.