Характерні ознаки сільськогосподарського товаровиробника
Сільськогосподарська діяльність об’єднує відносини з виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції. Таким чином, суб’єктами аграрного права, насамперед, виступають особи, що здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції.
Поняття виробника сільськогосподарської продукції (сільськогосподарський виробник) міститься у ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23 вересня 2008 року[62] [63]. Виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. Саме в такому значенні термін «виробники сільськогосподарської продукції» використовується в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» в редакції від 20 листопада 2012 року. Як вбачається, до числа виробників сільськогосподарської продукції належать як широке коло юридичних осіб, так і фізичні особи (у тому числі й приватні підприємці), основним предметом діяльності яких є сільськогосподарська діяльність, що здійснюється з використанням земель сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. Викликає сумнів можливість віднесення до таких виробників домогосподарств, адже це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»). Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:20 1 О «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 201 0 року № 457[64] (далі - КВЕД 009:2010), до секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» віднесено розділи: 01 «Сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг»; 02 «Лісове господарство та лісозаготівлі»; 03 «Рибне господарство». У КВЕД 009:2010 зазначено, що розділ 01 секції А включає в себе два основні види діяльності, а саме: одержування продукції рослинництва та одержування продукції тваринництва; вирощування сільськогосподарських культур як на відкритому Грунті, так і в оранжереях і теплицях. Тобто рослинництво і тваринництво є основними видами діяльності у сільському господарстві. При цьому у вузькому розумінні предметом діяльності сільськогосподарських виробників необхідно вважати виробництво (вирощування) та первинну обробку сільськогосподарської продукції. Чинне аграрне законодавство у Законі України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року[65] ототожнює сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) з сільськогосподарською діяльністю, під якою розуміється вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов’язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі. Таким чином, однією з характерних ознак сільськогосподарської діяльності є виробництво (вирощування) продукції, що пов’язане з біологічними процесами її вирощування, а отже, має сезонний характер і залежить від природно-кліматичних умов та здійснюється з використанням земель сільськогосподарського призначення як основного їх засобу. Крім того, вироблена (вирощена) продукція природного походження, призначається для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі. Отже, сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власновиробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов’язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації). У ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» розкривається визначення сільськогосподарського товаровиробника, яким вважається фізична або юридична особа, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою влас- новиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 9 лютого 2012 року[66], сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та (або) розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі з власнов'иробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Аналогічне останньому визначення міститься й у підп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року. Проте хотілося б звернути увагу, що останні визначення сільськогосподарського товаровиробника, що відносять до нього лише юридичних осіб, не є коректними, оскільки до цієї категорії входять як юридичні, так і фізичні особи. Слушною є думка В. М. Єрмоленка, що останнім часом чітко простежується зв’язок і прямий вплив податкового законодавства на аграрне, яке покликано врегулювати зовсім іншу сферу - виробничу, а не фінансову[67]. Наведені законодавчі визначення поняття сільськогосподарського товаровиробника є результатом поєднання процесів виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації. Таким чином, товарність сільськогосподарського виробництва прямо пов’язується з виробництвом продукції як товару, тобто кінцевою метою такої діяльності є відчуження сільськогосподарської продукції власного виробництва. У цьому і полягає основна відмінність між сільськогосподарськими виробником і товаровиробником. При цьому кожен сільськогосподарський товаровиробник є одночасно й виробником продукції сільського господарства. І, навпаки, сільськогосподарський виробник не завжди є товаровиробником. Наразі, відповідно до національного законодавства, у широкому розумінні предметом діяльності сільськогосподарських товаровиробників є ведення сільського господарства як основного виду господарської діяльності, а також поєднаного з ним лісового чи рибного господарства. У вузькому розумінні предметом діяльності сільськогосподарських товаровиробників є виробництво (вирощування), первинна переробка та реалізація власно виробленої (власно вирощеної) продукції тваринництва та рослинництва. 4.3.
Еще по теме Характерні ознаки сільськогосподарського товаровиробника:
- 1.Основні моделі ринку та їх характерні ознаки.
- Характерні ознаки і функції міжбанківських об\'єднань
- 1.1. Воєнна небезпека і воєнні загрози. Джерела і характерні ознаки
- Характерні риси давньоруського права
- Джерела та характерні риси права
- Характерні pucu основних галузей та інститутів права у Галичині
- ОСОБЛИВОСТІ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ, ЯКІ ХАРАКТЕРНІ БОРЖНИКА- ЮРИДИЧНОЇ АБО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
- § 2. Фіксований сільськогосподарський податок
- Поняття земель сільськогосподарського призначення
- § 5. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- Стаття 28. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств