ПРО МОВУ АДВОКАТА ТА СТИЛЬ ЙОГО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

Важливою частиною адвокатської техніки є мова адвоката і стиль його процесуальних документів. Адвокат повинен говорити просто, до­ступно для того, щоб бути зрозумілим. Він повинен думати як філософ, а говорити як простолюдин.

Його процесуальні документи, крім вимог, які зазвичай ставить процесуальний закон, повинні відповідати певному стилю викладу. До­кумент повинен бути грамотним. Допущені граматичні помилки будуть створювати негативний імідж адвокатові.

У першу чергу, документ повинна відзначати простота. Короткі, про­сті речення, кожне з яких повинно завершуватись чітко сформульованою думкою. Ніяких надмірностей: ні по три знаки оклику, ні зайвих під­креслень, ні зайвих знаків запитання. Не слід використовувати складні речення, а тим більше писати періодами, як це робив Лев Толстой. На то він і був геній, щоб писати реченнями, деякі з яких були на цілу сторінку. Ми, адвокати, не генії, ми — санітари правосуддя.

Текст, написаний адвокатом, повинен бути структурованим, викла­дений лаконічно і в той же час переконливо. Отже, текст повинен бути розбитий на короткі абзаци, кожен з яких повинен мати довершену і зрозуміло викладену думку.

Документ адвоката повинен відзначатись діловитістю, тобто стосу­ватись тільки тих питань, які мають значення для справи. Потрібно пам'ятати, що ваші папери читають дуже зайняті люди (судді) і вони хочуть одразу побачити суть справи. Отже, бажано негайно викласти основну думку та пояснити її короткими і точними фразами.

Документ адвоката повинен відзначати спокійний тон. Навіть найбільш грубі порушення потрібно викладати у спокійному, тверезому тоні і хай вже сам суддя обурюється, читаючи про викладені таким тоном неподобства.

Адвокат повинен писати відсторонено, дивлячись начебто зі сторони, точ­но фіксуючи всі важливі факти. Відсторонений тон демонструє об'єктивність адвоката, змушує суддів задуматись над текстом і зробити самим висновки.

Немає нічого переконливішого для судді, ніж власний висновок, зроблений на підставі документа, який він перечитав. Отже, дайте йому можливість самому зробити висновок на підставі викладених у папері фактів. І, звичайно, якщо адвокату вдасться підійти до проблеми не­тривіально, під несподіваним кутом, то така самобутність може вразити суддю і змусить його подивитись на справу свіжим поглядом.

Папери, підготовлені адвокатом, повинні бути ілюстративними. Тобто аргументи адвоката потрібно підкріпляти цитатами з показань свідків тощо. І ці цитати повинні бути точними, без перефразування.