§ 1. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі

Частиною 2 ст. 102 КВК України визначено, що «режим має зводи­ти до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку й усвідомленню людської гідності».

Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний підхід і необхідне соціальне забезпечення, що необ­хідні для підтримки її здоров'я й добробуту. Прикладом утілення цих положень у національне законодавство є ст. 48 Конституції України, відповідно до якої кожен громадянин України (а засуджені до позбав­лення волі залишаються громадянами України) має право на достат- 210

ній життєвий рівень, а саме: достатнє харчування, одяг, житло. Крім того, і в ст. 49 Конституції проголошено, що кожен має право на охо­рону здоров'я і медичну допомогу.

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування осіб, позбавлених волі, належить до найбільш істотних умов відбу­вання покарання. У свою чергу порядок і умови виконання й відбу­вання покарання становлять режим позбавлення волі.

У колоніях, на відміну від того безладного способу життя, що зрештою привів особу в місця позбавлення волі, ритм життя засудже­них є чітко налагодженим, розміреним, завдяки суворо регламенто­ваному розпорядку дня, який включає час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробни­цтві, перевірку наявності засуджених, проведення загальноосвітньо­го та професійно-технічного навчання, виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів.

Наближення умов відбування покарання до рівня життя на сво­боді в колоніях ґрунтується й на тезі, що ізоляція як необхідний атрибут позбавлення волі в колоніях не є абсолютною. Засуджені мають можливість мати контакти з зовнішнім світом у визначених кримінально-виконавчим законодавством формах шляхом побачень як із родичами, так і з іншими особами, їм надається можливість у деяких випадках виїжджати за межі колоній, дозволяється мати телефонні розмови, одержувати посилки, передачі і бандеролі, лис­туватися. Засудженим до позбавлення волі створюються необхідні житлово-побутові умови, вони забезпечуються приміщеннями для проживання, їм надається одяг, натільна білизна й взуття за сезоном, а також триразове гаряче харчування. Крім того, засуджені мають

право придбавати в магазинах колоній продукти харчування та пред­мети першої потреби, що теж сприяє поліпшенню їх рівня життя під час відбування покарання.

Умови відбування покарання врегульовані главою 17 КВК Укра­їни. Згідно зі ст. 115 КВК України, особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях створюються необхідні житлово- побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. За­суджені, як правило, тримаються у приміщеннях блочного типу.

Засудженим надається індивідуальне спальне місце й постільні речі. За нормами, встановленими Державним департаментом України з питань виконання покарань, установи виконання покарань забезпе­чуються (в основному за рахунок власного виробництва) меблями, інвентарем і предметами господарського призначення, а особи, по­збавлені волі, забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном із урахуванням статі, віку й кліматичних умов, а в лікувальних закладах — спеціальним одягом і взуттям. Вартість речового майна, виданого за­судженим у користування, відшкодовується ними за рахунок коштів, зароблених у місцях позбавлення волі, та згідно із заявами за рахунок коштів, що надійшли на особові рахунки. Після оплати вартості отри­маного майна воно переходить у власність засудженого.

За частиною 4 ст. 115 КВК засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, не­працюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправ­них колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам — понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, які звільнені від роботи через хворобу, у тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взут­тя, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

Правилами внутрішнього розпорядку визначається асортимент та кількість предметів, виробів і речей, які можуть перебувати у засу- 212

Розділ 20. Умови відбування покарання в колоніях дженого. Якщо їх більше за встановлені норми, то вони вилучаються у засудженого і здаються на склад, про що складається акт. Разом із тим загальна вага предметів і речей (з урахуванням й тих, що збері­гаються на складах), які належать засудженому, у всіх випадках не повинна перевищувати 50 кг.

В установах виконання покарань засуджені не тільки можуть при- дбавати продукти харчування й предмети першої потреби. З метою наближення умов життя в колонії до життя на свободі засудженим можуть надаватися й додаткові платні послуги: медичне обслугову­вання, фотографування, ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт дозволених до використання предметів і речей, банно- пральні послуги, прокат кіно- та відеофільмів тощо.