§ 1. Правове становище іноземних осіб у цивільному процесі України

З розвитком міжнародних зв\'язків розширюються можливості вступу у різноманітні відносини іноземних фізичних, юридичних осіб і т. д. Діяльність цих осіб буде ефективною за умови створення правового режиму, який би сприяв виконанню поставлених перед ними завдань, захищав їх інтереси на території іншої держави.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, ко­ристуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов\'язки, як і громадяни України,- за винятками, встановле­ними Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Особа без громадянства - це особа, яку жодна держава відпо­відно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без грома­дянства»).

Цивільно-процесуальне законодавство України конкретизує конституційну норму, прив\'язуючи її до сфери цивільного судо­чинства: іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні осо­би, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обоє \'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, вста­новленими Конституцією та законами України, а також міжнарод­ними договорами, згода на обов\'язковість яких надана Верховною Радою України. Однак, якщо інша держава допускає спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних або юридич­них осіб України, законом України можуть бути встановлені від­повідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб цієї держави (ст. 410 ЦПК України).