§ 2. Види представництва у цивільному процесі

ЦПК України прямо класифікацію процесуального представни­цтва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі представника у цивільному процесі, дозволяє зробити висновок про наявність трьох видів представництва:

1) представництво фізичних осіб;

2) представництво юридичних осіб;

3) представництво держави.

За ознаками осіб, інтереси яких представляють, можна виділи­ти представництво сторін (позивача і відповідача), третіх осіб, за­явників, заінтересованих осіб, а також органів та осіб, які захища­ють права, свободи чи інтереси інших осіб; за ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво- представництво, що здійснюється: адвокатами, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, співучасниками, іншими фізичними особами.

64

Крім того, ст. 39 ЦПК України виділяє окремий вид - законне представництво, яке є одним із підвидів представництва фізичних осіб. Воно виникає на підставі закону, адміністративного акта чи рішення суду за наявності таких юридичних фактів як спорідне­ність, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо.

Можна виділити чотири групи осіб, права свободи та інтереси яких в суді захищають їх законні представники:

1) малолітні особи віком до чотирнадцяти років, а також недіє­здатні фізичні особи, представниками яких виступають відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;

2) неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, їх представниками можуть бути відповідно їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. При цьому суд може залучити до участі в справі саму неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена;

3) особи, які визнані безвісно відсутніми, представниками яких у суді є опікуни, призначені для опіки над їх майном;

4) спадкоємці особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, яких захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам (ч. 5 ст. 39 ЦПК України).

При розгляді цивільної справи може виникнути ситуація, коли у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, не буде представника або законний пред­ставник є, однак він не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом. В таких випадках суд має зупинити прова­дження у справі і запропонувати органу опіки і піклування чи ін­шому органу, визначеному законом, призначити або замінити за­конного представника (ст. 43 ЦПК України).