Судовий розглядсправи

Судовий розгляд справи в юридичній літературі розгля­дається як інститут права і як стадія процесу^[CCLIX]. З прийняттям і введенням в дію Кодексу адміністративного судочинства Ук­раїни сформована система норм права, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими особами, які беруть участь у розгляді й розв’язанні адміністративної справи по суті.

Судовий розгляд справи як інститут адміністративного про­цесуального права України — це система норм, що регулюють суспільні відносин між судом та іншими учасниками адміністра­тивного судочинства щодо розгляду і розв’язання адміністра­тивних справ по суті, які виникають із публічно-правових від­носин. Судовий розгляд як інститут права разом з іншими пра­вовими інститутами адміністративного судочинства та адміністративних проваджень утворюють окрему галузь права — адміністративне процесуальне право України.

Судовий розгляд як стадія адміністративного процесу — це послідовність вчинення процесуальних дій судом та іншими учасниками адміністративного судочинства щодо розгляду і ви­рішення конкретної адміністративної справи, спрямованих на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від пору­шень з боку органів владних повноважень чи їх посадових осіб. На стадії судового розгляду досліджуються докази, з’ясовуються фактичні обставини справи, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється допит свідків, заслухо­вуються пояснення експертів, спеціалістів, вирішуються кло­потання осіб, які беруть участь у справі тощо.

Здійснення цих дій характеризує стадію судового розгляду як головну стадію, оскільки в ній найбільш рельєфно відбива­ються завдання адміністративного судочинства.

Незалежно від того, яке буде прийнято рішення — закриття справи провадженням, зупинення та поновлення провадження у справі; задоволення адміністративного позову повністю або частково, зобов’язання відповідача вчинити певні дії — судо­вий розгляд обов’язково повинен відбутися, а тому він є обов’язковою стадією адміністративного судочинства. Судовий розгляд справи складається з кількох етапів: 1) підготовка та відкриття судового засідання; 2) розгляд справи по суті; 3) су­дові дебати; 4) винесення і оголошення судового рішення.

Підготовка та відкриття судового засідання. Судове засі­дання проводиться у залі засідань у спеціально обладнаному приміщенні. Окремі процесуальні дії у разі необхідності мо­жуть вчинятися за межами приміщення суду (ч. 4 ст. 122 КАСУ). Такі дії можуть бути пов’язані з дослідженням доказів, допитом свідків, оглядом доказів на місці (статті 145, 147 КАСУ) та ін. Водночас варто звернути увагу на те, що законодавець не перед­бачає можливості вчинення так званих виїзних судових засі­дань у справах, що мають широкий громадський інтерес, на підприємства, в установи та заклади. Отже, ідеологічно-вихов­на функція адміністративного суду здійснюється у приміщенні суду, а не поза його стінами. Законодавець надає адміністра­тивному суду більш вагомого, державно-владного значення як окремої гілки влади.

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлюється, що ад­міністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі, в той час, як на підготовку справи до судового розгляду (ч. 2 ст. 110 КАСУ) та на попереднє судове засідання (ч. 1 ст. 111 КАСУ) законодавець певного строку не встановлює, а лише зазначає, що вони мають бути здійснені протягом розумного строку.

При провадженні в окремих категоріях справ установлю­ються більш скорочені строки розгляду цих справ.

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів (ч. 7 ст. 171 КАС України) строк розгляду справи встановлюється в один місяць; у справах щодо оскарження рішень, дій або без­діяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій вирішення справи встановлено у п’ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування (ч. 11 ст. 172 КАСУ); у справах щодо уточнення списку виборців — за два дні до дня голосування, а якщо заява надійшла за два дні до голосування, то невідкладно (ч. 4 ст. 174 КАСУ); про до­строкове припинення повноважень народного депутата Украї­ни в разі невиконання ним вимог щодо несумісності — вирі­шується протягом семи днів після відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 180 КАСУ); у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця — десять днів після від­криття справи (ч. 5 ст. 181 КАСУ); у справах про обмеження права на мирні зібрання — три дні після відкриття проваджен­ня (ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КАСУ) та ін.

Судовий розгляд справи здійснюється з обов’язковим викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення під­готовчого провадження, тобто коло осіб визначається на стадії підготовки справи до судового розгляду. Але особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Однак участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Письмове провадження — це нова інституція. Законодавець визначає письмове провадження як розгляд і вирішення ад­міністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та прове­дення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинс­тва України (п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС). У цьому зв’язку уявляється, що провадження відбувається за наступною процедурою:

1) про письмове провадження суд постановляє ухвалу;

2) розгляд справи і ухвалення рішення відбувається за за­гальними правилами і повинні відповідати вимогам, передба­ченим статтями 159—160 КАС України;

3) справа розглядається за наявними в ній матеріалами;

4) фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами та веденням журналу судового засідання;

5) викладення позиції відсутньої особи, яка бере участь у справі, здійснюється в письмових поясненнях.

Забезпечення повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи, спокійної робочої обстановки і належного порядку в судовому засіданні здійснюється головуючим у судо­вому засіданні, процесуальне положення якого визначається ст. 123 КАС України. Головуючим у судовому засіданні, при розгляді справи судом першої інстанції, є суддя, який здійсню­вав підготовче провадження.

Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового за­сідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчи­нення процесуальних дій. Він має право:

а) усувати із судового розгляду все, що не має значення для вирішення судової справи;

б) вживати необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку;

в) вимагати від учасників процесу здійснення ними їх про­цесуальних справ і виконання ними обов’язків;

г) давати розпорядження, які є обов’язковими для учасни­ків адміністративного процесу та інших осіб, присутніх у судо­вому засіданні.

Відкриття судового засідання переслідує встановлення можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, у складі даного суду, при наявних учасниках процесу та наявних доказах. Підготовка та відкриття судового засідання реалізу­ються шляхом послідовного здійснення процесуальних дій:

1) головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається, хто позивач, відповідач та заінтересована особа і пропонує їм займати встановлені для них місця (ст. 124 КАСУ);

2) секретар судового засідання доповідає судові про явку учасників процесу та причини їх неприбуття, а також встанов­люються особи і перевіряються повноваження посадових осіб та процесуальних представників;

3) перевіряється можливість даного суду розглядати конк­ретну адміністративну справу щодо відводу (самовідводу) судді, секретаря та повторної участі судді у розгляді адміністративної справи (статті 27—29 КАСУ);

4) перевіряється можливість розглядати конкретну справу за наявності даних доказів (гл. 6 КАСУ);

5) головуючий роз’яснює перекладачеві, експертові, спе­ціалістові та особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки (статті 125, 130—132, 134 КАСУ), а перекладача та експерта приводить до присяги і попереджає їх про криміналь­ну відповідальність (ст.

6) секретар судового засідання повідомляє про здійснення певного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (ст. 126 КАСУ);

7) із зали судового засідання видаляються свідки;

8) особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та виході суду зобов’язані встати.

Особи, які беруть участь у справі, дають показання, від­повідають на запитання та задають запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Пос­танову суду особи заслуховують стоячи, звертаються до судді «Ваша честь». Документи та інші матеріали передаються голо­вуючому в судовому засіданні через судового розпорядника. Це певною мірою виховує повагу до суду, який здійснює правосуд­дя іменем України (ст. 134 КАСУ).

Судовий розгляд справи по суті характеризується з’ясуванням фактичних обставин справи шляхом дослідження засобів дока­зування, наявності чи відсутності юридичних фактів, що скла­дають предмет доказування сторін.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовують­ся позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущеного строку для звер­нення до суду та ін.) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення цих обставин у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показань свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Судовий розгляд справи по суті теж передбачає послідовне здійснення комплексу процесуальних дій:

1) головуючий в судовому засіданні (суддя-доповідач) до­повідає про зміст позовних вимог та визнання сторонами пев­них обставин під час підготовчого провадження;

2) після доповіді головуючий у судовому зсіданні з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його від­повідач та чи бажають сторони примиритися (ст.

3) у разі розгляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає та- кож про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена у письмових поясненнях (ч. 2 ст. 135 КАСУ);

4) у разі відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову або примирення сторін під час судо­вого розгляду, суд постановляє відповідні ухвали чи приймає відповідні постанови (ст. 136 КАСУ);

5) якщо позивач, подавши письмову заяву, змінює позовні вимоги, суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк для підготовки до справи у зв’язку зі зміною позовних вимог (ст. 137 КАСУ);

6) заслуховування пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАСУ);

7) встановлення порядку дослідження доказів (статті 140— 149 КАС України):

— допиту свідків;

— допиту малолітніх і неповнолітніх свідків;

— письмових доказів;

— змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов;

— речових доказів;

— звуко- і відеозаписів;

— огляд доказів на місці;

— дослідження висновку експерта;

— консультації та роз’яснення спеціаліста;

8) вирішення, в окремих випадках, питання щодо відкла­дення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАСУ);

9) винесення ухвали про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів (ст. 151 КАСУ).

Судові дебати — це частина судового розгляду, яка скла­дається з промов осіб, що беруть участь у справі. Доводячи свою точку зору, особи, які беруть участь у справі, повинні посилатися лише на ті обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні. Судові дебати теж передбачають певний порядок вчинення процесуальних дій з додержанням принципу рівних можливостей сторін. Статтею 152 КАС України уста­новлена черговість висловлення підсумкових висновків.

Першим у дебатах надається слово позивачеві, його пред­ставнику та третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Другим у дебатах надається слово відповідачеві, його пред­ставнику та третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, їх представники виступають після сторін у справі.

Разом із тим, законодавець не установлює обов’язковість участі у дебатах сторін чи третіх осіб. За їх клопотанням у деба­тах можуть виступати лише їх представники.

Тривалість дебатів не обмежується певним чином, але якщо промовець оговорює обставини, що не стосуються справи, ви­ходить за межі справи, головуючий в судовому засіданні може зупинити промовця, запропонувати обговорення тих обставин, що стосуються безпосередньо адміністративної справи. Після закінчення судових дебатів із дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.

У разі виникнення під час судових дебатів необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повер­нення до з’ясування обставин у справі. В такому випадку суд повертається до етапу судового розгляду справи по суті. А деба­ти тимчасово припиняються до з’ясування нових обставин. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати поновлюються і провадяться у загаль­ному порядку.

Винесення і оголошення судового рішення. Після судових де­батів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішен­ня у справі. Якщо при постановленні рішення виявиться пот­реба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ух­валу про поновлення судового розгляду справи. У цьому ви­падку розгляд справи відбувається лише в межах, необхідних для з’ясування обставин, що потребують додаткової перевір­ки (ст. 153 КАСУ).

Залежно від результатів судового розгляду суд відкриває су­дові дебати з приводу додатково досліджених обставин і вихо­дить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Однак, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, суд постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в її роз­гляді за правилами ст. 150 КАС України.

Рішення постановляється з додержанням таємниці нарад- чої кімнати — приміщення спеціально призначеного для ухва­лення судових рішень. Таємниця нарадчої кімнати забезпе­чується установленням законодавцем низки заборон відповідно до ст. 154 КАС України: 1) забороняється будь-кому під час ухвалення судового рішення перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу; 2) забороняється суд­дям розглядати інші судові справи під час перебування в нарад- чій кімнаті; 3) забороняється суддям розголошувати хід обгово­рення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Рішення постановляється більшістю голосів суддів, які вхо­дять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи — суддею, який розглядав справу. Суд оголошує орієн­товний час проголошення рішення. Рішення викладається в письмовій формі за змістом, встановленим статтями 163 та 165 КАС України, та оголошується прилюдно в залі судового засі­дання. Вислуховують рішення стоячи на знак поваги до автори­тету суду та його рішення, яке постановляється іменем України.

13.4.