<<
>>

Розглядсправи про адміністративне правопорушення

Одержавши матеріали справи про адміністративне право­порушення, конкретний компетентний орган (посадова особа) адміністративної юрисдикції, що визначені у статтях 218—24415 КУпАП, ст.

386 МКУ, іншими законами України, здійснює офіційне вирішення справи та дає правову оцінку діям право­порушника.

На цій стадії орган (посадова особа) вивчає: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, що притя­гається до адміністративної відповідальності; пояснення потер­пілих, свідків, якщо вони є; висновки експерта, спеціаліста, показання технічних приладів, речові докази; протоколи про вилучення речей і документів та інші матеріали, що містяться у справі. Вивчення зазначених матеріалів справи дає змогу орга­ну (посадовій особі) на етапі підготовки справи до розгляду вирішити такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали спра­ви про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка при­тягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охо­рони державної таємниці (ст. 249 КУпАП). Справа здебільшого розглядається за місцем вчинення правопорушення (ст. 276 КУпАП). Лише окремі правопорушення, пов’язані з правилами дорожнього руху, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тому у випадках, коли законом передбачена альтернативна під­судність, питання про те, до якого суду надсилати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповід­ним органом внутрішніх справ.

За місцем проживання порушника розглядаються справи, які підвідомчі адміністративним комісіям.

Справи, пов’язані з придбанням самогону та розпиванням спиртних напоїв у громадських місцях, розглядаються за міс- цем їх вчинення або за місцем проживання правопорушника, а справи про порушення митних правил розглядаються за міс­цезнаходженням митного органу, в зоні якого вчинено право­порушення.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу коле­гіального органу, тобто складу адміністративної комісії чи ви­конкому сільської, селищної, міської ради або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, які розгля­дають справу, оголошують, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністра­тивне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у роз­гляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Засідання колегіального органу (адміністративної комісії, виконкому сільської, селищної, міської ради) у справі про ад­міністративне правопорушення оформляється протоколом, в якому зазначаються: дата і місце засідання; найменування і склад органу, який розглядає справу; зміст справи, що розгля­дається; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопо­тання і результати їх розгляду; документи і речові докази, до­сліджені при розгляді справи; відомості про оголошення прий­нятої постанови і роз’яснення порядку та строків її оспорення. Протокол засідання колегіального органу підписується на засі­данні й секретарем цього органу.

Законодавець не встановлює ведення протоколу при роз­гляді справи уповноваженою посадовою особою, оскільки дані відображаються в постанові у справі.

Проте фіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення у такому проце­суальному документі була б незайвою, адже не всі дані (інфор­мацію, відомості) про порушення можливо включити до опи­сової частини постанови у справі.

Під час розгляду справи орган (посадова особа) з’ясовує: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення; 2) чи винна дана особа в його вчиненні; 3) чи підлягає вона адміні­стративній відповідальності; 4) чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність; 5) чи завдано майнову шкоду;

6) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; 7) інші обставини, що мають значення для правиль­ного вирішення справи.

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що у порушенні є ознаки злочину, він передає ма­теріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання (ст. 253 КУпАП).

Загальний строк розгляду справи встановлений в п’ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомоч­ним розглядати справу, протоколу про адміністративне право­порушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП), а деякі правопорушення розглядаються й в більш скорочені строки — одна доба, три-, п’яти- і семиденний строк. Наприклад, пору­шення порядку обігу наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; незаконні посів та вирощування снодійного маку чи конопель; незаконне пере­тинання державного кордону, дрібне хуліганство, неповага до суду тощо розглядаються протягом доби. У триденний строк розглядається незаконна торговельна діяльність, порушення законодавства про вибори Президента України і народних де­путатів та ін. У п’ятиденний строк розглядаються справи про дрібне викрадення чужого майна, виготовлення, зберігання са­могону та апаратів для його вироблення тощо. У семиденний строк розглядаються справи, пов’язані з порушенням вико­ристання газу, ефективного використання паливно-енергетич­них ресурсів.

Такі строки розгляду справ про адміністративні правопору­шення характеризують адміністративно-деліктне провадження, з одного боку, як оперативне реагування компетентного органу на вчинення правопорушення, а з іншого боку, спонукають ор­ган (посадову особу) до вчасного, всебічного розгляду справи і притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в строк, встановлений ст. 37 КУпАП, а саме протягом двох мі­сяців з дня вчинення (чи виявлення) правопорушення або про­тягом місяця з дня прийняття рішення про відмову в порушен­ні кримінально справи чи її закриття у разі наявності в діях правопорушника ознак адміністративного проступку.

У процесі розгляду справи орган (посадова особа) зобов’язаний встановити причини та умови, що сприяли вчи­ненню правопорушення, та внести до відповідних органів про­позиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропо­зиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Підсумковим процесуальним документом стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення мав би бути про­токол розгляду справи про адміністративне правопорушення.

17.4.

<< | >>
Источник: Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е.Ф. Демський. — К. : КНУ,2008. — 496 с.. 2008

Еще по теме Розглядсправи про адміністративне правопорушення:

  1. Винесення постановиусправі про адміністративне правопорушення
  2. Переглядпостановиусправі про адміністративне правопорушення
  3. Виконання постановиусправі про адміністративне правопорушення
  4. Відкриття справи про адміністративне правопорушення
  5. Особливості кваліфікації адміністративних проступків органами поліції під час розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку
  6. Здійснення провадження в правах про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-4 КУпАП
  7. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП
  8. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУПАП
  9. Організаційно-правові недоліки доставлення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, в умовах воєнного стану
  10. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення
  11. Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно
  12. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення
  13. Органи (посадові особи), які розглядають справи про адміністративні правопорушення
  14. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  15. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення
  16. Постанова у справі про адміністративне ПРАВОПОРУШЕННЯ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -