Розглядсправи про адміністративне правопорушення

Одержавши матеріали справи про адміністративне право­порушення, конкретний компетентний орган (посадова особа) адміністративної юрисдикції, що визначені у статтях 218—244¹⁵ КУпАП, ст.

На цій стадії орган (посадова особа) вивчає: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, що притя­гається до адміністративної відповідальності; пояснення потер­пілих, свідків, якщо вони є; висновки експерта, спеціаліста, показання технічних приладів, речові докази; протоколи про вилучення речей і документів та інші матеріали, що містяться у справі. Вивчення зазначених матеріалів справи дає змогу орга­ну (посадовій особі) на етапі підготовки справи до розгляду вирішити такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали спра­ви про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка при­тягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охо­рони державної таємниці (ст. 249 КУпАП). Справа здебільшого розглядається за місцем вчинення правопорушення (ст. 276 КУпАП). Лише окремі правопорушення, пов’язані з правилами дорожнього руху, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тому у випадках, коли законом передбачена альтернативна під­судність, питання про те, до якого суду надсилати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповід­ним органом внутрішніх справ.

За місцем проживання порушника розглядаються справи, які підвідомчі адміністративним комісіям.

Справи, пов’язані з придбанням самогону та розпиванням спиртних напоїв у громадських місцях, розглядаються за міс- цем їх вчинення або за місцем проживання правопорушника, а справи про порушення митних правил розглядаються за міс­цезнаходженням митного органу, в зоні якого вчинено право­порушення.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу коле­гіального органу, тобто складу адміністративної комісії чи ви­конкому сільської, селищної, міської ради або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, які розгля­дають справу, оголошують, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністра­тивне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у роз­гляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Засідання колегіального органу (адміністративної комісії, виконкому сільської, селищної, міської ради) у справі про ад­міністративне правопорушення оформляється протоколом, в якому зазначаються: дата і місце засідання; найменування і склад органу, який розглядає справу; зміст справи, що розгля­дається; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопо­тання і результати їх розгляду; документи і речові докази, до­сліджені при розгляді справи; відомості про оголошення прий­нятої постанови і роз’яснення порядку та строків її оспорення. Протокол засідання колегіального органу підписується на засі­данні й секретарем цього органу.

Законодавець не встановлює ведення протоколу при роз­гляді справи уповноваженою посадовою особою, оскільки дані відображаються в постанові у справі.

Під час розгляду справи орган (посадова особа) з’ясовує: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення; 2) чи винна дана особа в його вчиненні; 3) чи підлягає вона адміні­стративній відповідальності; 4) чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність; 5) чи завдано майнову шкоду;

6) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; 7) інші обставини, що мають значення для правиль­ного вирішення справи.

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що у порушенні є ознаки злочину, він передає ма­теріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання (ст. 253 КУпАП).

Загальний строк розгляду справи встановлений в п’ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомоч­ним розглядати справу, протоколу про адміністративне право­порушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП), а деякі правопорушення розглядаються й в більш скорочені строки — одна доба, три-, п’яти- і семиденний строк. Наприклад, пору­шення порядку обігу наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; незаконні посів та вирощування снодійного маку чи конопель; незаконне пере­тинання державного кордону, дрібне хуліганство, неповага до суду тощо розглядаються протягом доби. У триденний строк розглядається незаконна торговельна діяльність, порушення законодавства про вибори Президента України і народних де­путатів та ін. У п’ятиденний строк розглядаються справи про дрібне викрадення чужого майна, виготовлення, зберігання са­могону та апаратів для його вироблення тощо. У семиденний строк розглядаються справи, пов’язані з порушенням вико­ристання газу, ефективного використання паливно-енергетич­них ресурсів.

Такі строки розгляду справ про адміністративні правопору­шення характеризують адміністративно-деліктне провадження, з одного боку, як оперативне реагування компетентного органу на вчинення правопорушення, а з іншого боку, спонукають ор­ган (посадову особу) до вчасного, всебічного розгляду справи і притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в строк, встановлений ст. 37 КУпАП, а саме протягом двох мі­сяців з дня вчинення (чи виявлення) правопорушення або про­тягом місяця з дня прийняття рішення про відмову в порушен­ні кримінально справи чи її закриття у разі наявності в діях правопорушника ознак адміністративного проступку.

У процесі розгляду справи орган (посадова особа) зобов’язаний встановити причини та умови, що сприяли вчи­ненню правопорушення, та внести до відповідних органів про­позиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропо­зиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Підсумковим процесуальним документом стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення мав би бути про­токол розгляду справи про адміністративне правопорушення.

17.4.