>>

АНОТАЦІЯ

Кічмаренко С. М. Адміністративно-правове забезпечення

незалежності судової влади в Україні. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».

- Науково-дослідний інститут публічного права, Київ, 2017.

У дисертації на основі теорії адміністративного права, вітчизняного та зарубіжного законодавства, досягнень спеціальної судової публічної адміністрації наведено нове розв’язання наукового завдання стосовно розвитку засад та адміністративного інструментарію у сфері адміністративно-правового забезпечення незалежності судової влади в Україні.

У роботі сформовано поняття адміністративно-правового забезпечення незалежності судової влади в Україні як системи адміністративно-правових заходів, що здійснюється через певний адміністративно-правовий механізм через надання адміністративних послуг і здійснення управлінської діяльності спеціальною публічною адміністрацією щодо створення всіх умов для ухвалення суддями справедливих гуманних рішень, через недопущення впливу них і забезпечення належних умов для праці та побуту суддів й інших представників судової влади.

Розкрито зміст адміністративно-правового забезпечення незалежності судової влади в Україні. Доведено, що висока правова культура та правосвідомість, чесність, професійність, дотримання присяги суддями і здійснення ними неупередженого судочинства на основі принципу верховенства права є невід’ємним і базовим елементом незалежності судової влади. З’ясовано адміністративно-правові аспекти місця й ролі судової влади в механізмі держави.

Доведено, що за ступенем владного впливу юридична природа незалежності судової влади має внутрішні та зовнішні аспекти. Виявлено адміністративні принципи незалежності судової влади, що представлені двома рівнями - безпосередньо загальним принципом незалежності судової влади й недоторканності суддів та організаційними принципами.

З’ясовано, що принцип заборони втручання в ухвалення судового рішення суддями означає, що органам виконавчої, законодавчої влади, суддям, які не здійснюють провадження в конкретній справі, а також приватним особам не дозволяється будь-який тиск, погроза або «прохання» щодо суддів, які розглядають справу. Принцип справедливого судового розгляду є основним природноправовим критерієм рівня незалежності судової влади: чим більший відсоток громадян, які вважають, що суд ухвалює справедливі рішення, тим вищий рівень незалежності судової влади, і навпаки.

Зроблено висновок, що під адміністративно-правовим статусом суб’єктів, які посягають на незалежність судової влади в Україні розуміється взаємопов’язаний комплекс адміністративних обов’язків щодо недопущення в будь-якому вигляді втручання в діяльність суду (судді), юридична відповідальність за скоєні правопорушення в цій сфері (адміністративна та спеціально-дисциплінарна) і заходи адміністративного примусу, які сприяють притягненню таких осіб до кримінальної відповідальності за порушення незалежності судової влади

Здійснено класифікацію суб’єктів права, що посягають на незалежність судової влади в Україні. До першої категорії віднесено владних політиків, до другої - високопосадовців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Суб’єкти, які належать до цих двох категорій схарактеризовані тим, що мають значний обсяг владних повноважень, псевдоавторитет у суспільстві та широке коло зв’язків, що дає їм потенційну можливість впливати на суддів. Третьою категорією є приватні особи, які зазвичай наймають адвокатів для захисту своїх інтересів, а ті у свою чергу

намагаються підкупити суддів, коли ж це не вдається, такі адвокати використовують різні засоби юридичної казуїстики, щоб «розвалити» чи хоча б максимально затягнути провадження в юридичній справі. До четвертої категорії віднесено криміногенні елементи та псевдогромадські організації, які намагаються здійснити вплив на суддів і членів їхніх сімей за допомогою погроз, неправомірного тиску, а то й через застосування фізичного насилля.

Розкрито форми адміністративної діяльності щодо забезпечення незалежності судової влади. Форми адміністративної діяльності Вищої ради правосуддя всією своєю сутністю спрямовані на забезпечення незалежності судової влади через закріплення і втілення в практику правореалізації адміністративних дій щодо звільнення судової влади від корумпованих і таких, які зрадили присязі, суддів, захист і виховання суддів (насамперед щодо притягнення до суддівської дисциплінарної відповідальності), які здійснили незначні дисциплінарні проступки. З’ясовано юридичну природу рішень, ухвал, протокольних ухвал, наказів і розпоряджень голови Вищої ради правосуддя як форм адміністративної діяльності.

Розкрита правова природа юридично значущих дій та здійснення матеріально-технічних операцій, наведені приклади такої діяльності у сфері забезпечення незалежності судової влади.

Охарактеризовані методи адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення судової влади в Україні через способи негативного (ті, що посягають на незалежність) і позитивного впливу (ті, що забезпечують незалежність судової влади).

Визначено, що способи посягань на судову владу є своєрідними антиподами методів адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення незалежності судової влади. Вони за суб’єктами протиправного впливу класифіковані на: класичні, що здійснюються кримінальними елементами; маргінальні, що здійснюються суб’єктами, які не задоволенні рішенням у справі та представниками псевдогромадянського суспільства; політичні та правоохоронні. Останні здійснюються політиками від влади та працівниками правоохоронних органів з низьким рівнем правової культури і правосвідомості.

Виявлено, що способами протиправного тиску на судову влади, як антиподами методів адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення незалежності судової влади, є: протиправне заохочення суддів (підкуп, обіцянка переведення до іншого більш престижного суду); протиправне переконання (шантаж, погрози, замовні статті й журналістські розслідування, пікетування суду, судових засідань, образа суддів, наклеп, протиправні допити помічників суддів і секретарів судових засідань); протиправний примус (пошкодження, викрадення майна, викрадення суддів або їх родичів, завдання їм тілесних ушкоджень, вбивство).

Доведено, що провідними методами адміністративної діяльності щодо забезпечення незалежності судової влади від вищеназваних небезпек є: організаційно-охоронні заходи (охорона приміщень суду, охорона помешкань суддів, забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна); кримінально-правові (арешт, засудження злочинців, які посягають на суддів, судову владу); організаційно-кадрові (суддів легалізують, звільняють, притягують до дисциплінарної відповідальності тільки судді); організаційно - публічні (роз’яснення на телебаченні, в інших медіа-засобах інформації про діяльність судової влади, заповнення й розміщення електронних декларацій на сайті Державного агентства з питань запобігання корупції); організаційно - розвивальні (напр., залучення до судової влади кращих юристів - учасників АТО); організаційно-матеріальні (належне матеріальне забезпечення судового процесу і суддів).

З’ясована юридична природа адміністративних стягнень (санкцій) як різновид методу адміністративного примусу у сфері забезпечення незалежності судової гілки влади.

Розкриті положення міжнародних нормативно-правових актів, які закріплюють принципи незалежності правосуддя та засади незалежності судової влади на основі аналізу європейського досвіду. Виявлено, що існує дві основні адміністративні концепції забезпечення незалежності судової гілки влади: управлінська, що передбачає покладення цього обов’язку на виконавчі органи влади та суддівська, що полягає у створенні спеціального забезпечувального органу суддівського влади, який безпосередньо здійснює виконавчо-розпорядчі функції та надає адміністративні послуги всередині судової влади.

Розглянуті причини неналежного стану незалежності судової влади в Україні. Запропоновано, що для досягнення належного рівня незалежності судової влади потрібно продовжити судово-правову реформу, зокрема, збільшити мінімальний вік, після якого юрист може претендувати на посаду судді до 40 р., продовжити вік перебування судді на посаді до 75 р. із можливістю після 65 р.

здійснювати за власним бажанням судочинство з 50 - відсотковим навантаженням. Закінчити реформування органів, які безпосередньо стосуються судової гілки влади та можуть на неї негативно впливати, - адвокатури, СБУ, поліції та прокуратури. Підпорядкувати державну виконавчу службу судовій владі.

З метою недопущення кримінального тиску на суддів запропоновано віднести до виключної компетенції Генерального прокурора України (його заступників), право відкривати кримінальне провадження через постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Вища рада правосуддя має аналізувати кожне таке провадження. У разі тиску на суддів через такий захід - вживати організаційно-правових заходів щодо захисту суддів.

Удосконалено адміністративну відповідальність у сфері забезпечення незалежності судової влади в Україні через доповнення КУпАП статтею 1853-1 «Посягання на незалежність судової влади». Запропоновано конкретні правотворчі пропозиції стосовно збалансування адміністративно-правових суперечностей між гілками (законодавча, виконавча й судова) єдиної державної влади.

Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, Вища рада правосуддя, недоторканність, незалежність, судова влада, принцип верховенства права, публічна адміністрація, суд, суддя, судова влада.

| >>
Источник: КІЧМАРЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме АНОТАЦІЯ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -