Стаття 180. Зонування земель

1. Зонування земель здійснюється у межах насе­лених пунктів.

2. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого викорис­тання земельних ділянок у межах окремих зон від­повідно до місцевих правил забудови.

3. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.

Специфічною формою планування використання та охорони земель є їх зонування, яке здійснюється у ме­жах населених пунктів.

Зонування земель у межах населених пунктів не­розривно пов\'язане з плануванням і забудовою тери­торій, правове регулювання яких здійснюється Зако­ном «Про планування і забудову територій» та інши­ми нормативними актами.

Зонування земель реалізується шляхом розроблен­ня відповідного плану, який є елементом місцевих пра­вил забудови. В них встановлюється порядок плану­вання і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх до­пустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних діля­нок у межах зон, визначених планом зонування. Міс­цеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республікан­ського значення Автономної Республіки Крим. Для інших населених пунктів такі правила теж можуть роз­роблятися і затверджуватися відповідними радами. Вони повинні узгоджуватися з регіональними прави­лами забудови.

Місцеві правила складаються із двох частин: текс­тової та графічної. Саме в текстовій частині місцевих

468

правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

Що ж стосується графічної частини місцевих пра­вил — плану зонування, то на ньому встановлюється поділ території населеного пункту на зони з допусти­мими та переважними видами використання земель­них ділянок.

План зонування та перелік переважних і допусти-мих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини.

Зонування земель в межах населених пунктів, обу­мовлює розподілення їх на окремі земельні ділянки з враховуванням їх цільового призначення, від якого залежить і правовий режим цих ділянок.

Таке зонування здійснюється на основі Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель населе­них пунктів, яке затверджене наказом Держкомзему № 85 від 26 серпня 1997 р.1 Воно проводиться на ос­нові об\'єктивних даних про природні якості і рівень облаштування земель.

Зонування земель в межах населених пунктів пов\'я­зане з віднесенням певних земельних ділянок до різ­ного ступеня містобудівної цінності. Як новий право­вий інструмент регулювання земельних відносин в на­селених пунктах воно дозволяє здійснити розподіл те­риторії на зони при містобудівному плануванні їх роз­витку. В свою чергу, при зонуванні земель встановлю­ється дозволене (допустиме) використання земельних ділянок, наприклад, під забудову у відповідності з міс­тобудівною документацією.

В межах окремих зон згідно з державними будівель­ними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, які стосуються: гранично допустимих поверховості будин­

1 Див.: Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи // Держхомзем України.— К.: Урожай.— 1998.— С. 348.

469

ків і споруд та щільності забудови; мінімальних відсту­пів будинків і споруд для червоних ліній, ліній регулю­вання забудови, меж суміжних земельних ділянок; ви­мог до впорядкування доріг та під\'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів; вимог до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури, озеленення та впорядкування терито­рій, утримання будинків і споруд; переліку обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інже­нерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних); інших вимог.

Зонування земель здійснюється відповідно до зако­ну. Відповідний проект закону, що стосується зонуван­ня земель, знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.