4. Розробка проекту формування нових сільськогосподарських підприємств.

Розробка проекту формування землекористувань передбачає розподіл території між такими підприємствами, враховуючи економічні, географічні та інші природні характеристики та вирішення таких питань:

· визначення розмірів новостворених господарств: сільськогосподарських кооперативів, товариств, фермерських господарств та інших новостворених господарств з урахуванням кількості та розмірів паїв.

· розміщення новостворених землеволодінь та землекористувань проводиться з урахуванням місця проживання. розміщення населених пунктів. погодження місця розташування та зональні особливості;

· проектування системи захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд тощо;

· формування мережі польових доріг та інших елементів інфраструктури;

· визначення площ деградованих, забруднених земель, земель, що підлягають консервації, залуження

Практично розподіл між господарствами здійснюється методом поступок та дискусій. Ділянки резервного фонду і земель запасу передаються тим підприємствам, які хочуть взяти. При наявності двох або більше претендентів, передача здійснюється на конкурентній основі (тобто хто платить більшу за розміром орендну плату з тим і укладають договір).

Результати розподілу земель оформляються протоколом, доповідаються загальним зборам і передаються проектній організації для оформлення. Робота із формування землекористувань здійснюється відповідно до “Тимчасових рекомендацій, щодо формування недержавних сільськогосподарських підприємств у процесі реструктуризації існуючих господарств,” які підготовленні авторським колективом за редакцією Новаковського О.Я. Київ Держкомзем.

Обгрунтування формування землеволодінь землекористувань здійснюється в порядку складання проекту землеустрою.

При опрацюванні проектних рішень враховуються специфічні відміни і особливості у територіальному розміщенні, якісному стані та складі угідь земель різних форм власності, а також поселенської мережі, виробничих комплексів, інженерної та соціальної інфраструктури тощо.

Розробка проекту формування землеволодінь і землекористувань фінансується господарством, в якому на загальних зборах прийнято відповідне рішення. При зміні в процесі розробки проекту умов раніше затвердженого завдання або вихідних даних, замовник зобов\'язаний повністю оплатити виконані роботи, які підлягають переробці.

Розробка проектів виконується спеціалізованими проектними організаціями, які мають на це право, за договорами з замовниками робіт.

2.3. Розробка проектів, виконується в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- обґрунтування попереднього проекту;

- розгляд проектних рішень та їх затвердження;

- оформлення проектної документації і посвідчення новоствореним господарствам права власності на землю і користування нею.

Підставою для розробки проекту є завдання, яке готується комісією господарства (додаток 1) за участю спеціалізованої проектної організації. Зміст завдання може уточнюватись з урахуванням специфічних місцевих умов. При складанні завдання замовником обумовлюється необхідність варіантного опрацювання відповідних обґрунтувань. Завдання на розробку проекту за погодженням з районним (міським) відділом земельних ресурсів затверджується загальними зборами або зборами уповноважених.

Проектні пропозиції погоджуються із зацікавленими сторонами (відповідними комісіями господарств та майбутніми суб\'єктами господарювання) і затверджуються загальними зборами.

Підготовчі роботи проводяться з метою

встановлення фактичного складу угідь,

площ землекористувань господарства, що прийняло рішення щодо реструктуризації та розподілу земель;

визначення достовірності планово-картографічних матеріалів та

інформації про стан ґрунтів,

грошову оцінку сільськогосподарських угідь;

уточнення складу співвласників земель колективної власності і

виконання, при необхідності, відповідних розрахунків.

В процесі підготовчих робіт проводиться аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових обстежень і вишукувань, а також обґрунтованості встановлення меж населених пунктів, площ і розміщення земель запасу та резервного фонду земель.

В порядку підготовчих робіт уточнюється розміщення, потужність (нормативна і фактична) та стан майнових комплексів господарства, в тому числі об\'єктів соціально-побутового призначення, які підлягають передачі на баланс місцевих органів самоврядування.

Проводиться уточнення розміщення та потреба у розміщенні площ (з урахуванням дотримання санітарних і зооветеринарних норм) водозабірних і питних споруд, кладовищ, смітників, об\'єктів, що створені для задоволення потреб місцевого поселення.

Встановлюється структура населення в розрізі поселень, в тому числі кількість власників земельних паїв з метою оптимального подальшого перерозподілу земель резервного фонду, запасу.

Виявляється наявність худоби у власності населення (по кожному селу окремо), тенденції зміни її чисельності, традиційні способи утримання в пасовищний період, забезпеченість природними кормовими угіддями.

Визначається кількість та характеристика фермерських господарств, ступінь довіри населення до їх керівників, економічні результати діяльності, бажання і здібності до розширення господарства.

Здійснюється аналіз матеріалів щодо діяльності промислових підприємств на території господарства, встановлюються перспективи їх територіального розвитку, в тому числі об\'єктів добувної промисловості, межі гірничого відводу, а також розвиток поселень.

В процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і вивчаються такі матеріали:

1) плани землекористувань недержавного сільськогосподарського підприємства, що реструктуризується, і територій відповідних сільських (селищних) сад в масштабі 1:10000 або 1:25000 та топографічні карти в цих масштабах;

2) матеріали проектів землеустрою, які виконувались на території господарства до передачі земель у колективну власність, постійне і тимчасове користування в межах здійснення заходів земельної реформи;

3) матеріали проектів встановлення меж сільрад і меж сільських і населених пунктів;

4) матеріали проектів роздержавлення і приватизації земель, технічна документація по паюванню земель;

5) матеріали технічної документації щодо видачі державних актів на право власності і користування землею;

6) матеріали передпроектних і проміжних розробок, які стосуються територій господарств, де здійснюється реструктуризація, а також тих регіональних розробок, зміст заходів яких може вплинути на проектні рішення щодо організації використання сільськогосподарських угідь новими господарськими формуваннями;

7) матеріали ґрунтових, агрохімічних, геоботанічних обстежень та їх наступних корегувань;

8) матеріали радіологічних зйомок та зйомок техногенного забруднення території;

9) показники фактичного накопичення забруднюючих речовин в продукції рослинництва і тваринництва в агроландшафтах господарства та на прилеглих територіях інших категорій земель, які використовуються у виробничих цілях жителями сіл цього господарства;

10) матеріали щодо ефективності сучасного використання земельних угідь господарства, які знаходяться у його власності, а також тих, якими воно користується;

11) відомості щодо якісного стану земель, інтенсивності прояву ерозійних процесів;

12) матеріали бонітування ґрунтів і грошової оцінки угідь;

13) статистичні і звітні матеріали про розміщення сільськогосподарських культур на момент реструктуризації, виконані технологічні заходи під майбутній урожай сільськогосподарських культур та їх вартість.

В процесі польового обстеження території встановлюється достатність повноти перелічених матеріалів, визначається фактичний стан тих угідь, які знаходяться в критичному екологічному стані.

Здійснюється інвентаризація земель (спрощене коригування угідь), які знаходяться у власності та користуванні господарства, в тому числі в спільній сумісній та спільній частковій власності. У випадках розбіжностей у фактичному стані та площах земельних угідь з даними відповідних документів, які посвідчують право власності на землю та право користування нею, в останні вносяться зміни у встановленому порядку.

Склад земельних угідь встановлюється окремо для земель, які знаходяться у спільній частковій власності членів господарства та землях, які перебувають у спільній сумісній власності.

Виходячи з екологічних міркувань, вивчається

необхідність зміни цільового використання і напрямків консервації угідь;

шляхи диференціації ріллі по інтенсивності використання на основі агроекологічної оцінки придатності ґрунтів для розміщення сільськогосподарських культур з урахуванням можливості вирощування техногенно незабрудненої та забрудненої без перевищення допустимих рівнів продукції рослинництва.

Дані щодо фактичного розміщення сільськогосподарських культур та понесені затрати під урожай майбутніх років встановлюються при обстеженні території на підставі опитування фахівців господарства та даних бухгалтерського обліку.

Аналізується стан меліоративних угідь, значущість перезволожених земель як геохімічних резервацій та джерел живлення і регулювання стоку поверхневих та підземних вод, можливості їх подальшої охорони; уточнюються території мережі природно-заповідного фонду, а також територій, зарезервованих з метою наступного заповідання.

Вивчаються доцільність і можливі обсяги виконання культуртехнічних робіт, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь та інших заходів, спрямованих на подальше поліпшення стану агроландшафтів і забезпечення їх стійкості.

Встановлюються стан і ефективність дії лісомеліоративних насаджень та гідротехнічних протиерозійних споруд. При незадовільному їх стані виявляються причини, фіксуються порушені споруди, визначаються орієнтовні обсяги ремонтних робіт, фактори, що сприяють підвищенню надійності експлуатації зазначених насаджень і споруд. Особлива увага звертається на вершини ярів і балок, тальвеги і вододіли, місця витоків малих річок, джерела ґрунтових вод.

Визначається спрямованість заходів щодо системного розвитку природних територій в агроландшафтах, можливості та засоби конструювання культурних ландшафтів, уточнюється режим використання земель в водоохоронних і прибережних смугах, санітарно-захисних зонах.

Здійснюється обстеження стану тваринницьких ферм господарства, інших господарських дворів; встановлюється необхідність і можливість їх перепрофілювання або консервації в зв\'язку з очікуваними змінами в господарській структурі товарного сільськогосподарського виробництва.

Підсумковим картографічним документом підготовчих робіт є креслення вихідної інформації до проекту формування землеволодінь і землекористувань господарств.

На кресленні (в тому числі в окремих таблицях) зазначається, зокрема, наступна інформація:

- склад населення в розрізі населених пунктів - всього, вікова структура, працівники соціальної сфери, власники сертифікатів;

- поголів\'я худоби в громадському та приватному секторах;

- розміщення комунальних об\'єктів населених пунктів (кладовищ, водозабірних та водоскидних об\'єктів, сміттєсховищ, скотомогильників тощо) та потреба в їх розміщенні;

- межі:

гірничих відводів;

сільських рад;

окремих сільських громад (якщо вони встановлені попередньо);

населених пунктів;

земель запасу;

резервного фонду земель;

інших землеволодінь і землекористувань;

- розміщення та потужність об\'єктів загальногосподарського та сервісного обслуговування (майстерень ремонтних, пошивочних, столярних, автогаражів, складів пально-мастильних речовин, складів газових балонів, складів продовольства, зерносховищ та споруд по доробці зерна тощо);

- розміщення та характеристика водогосподарських та меліоративних об\'єктів, побудованих на кошти господарства;

- розміщення та характеристика (проектна потужність) тваринницьких ферм;

- інші комунікації (автошляхи, лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, траси водопроводу, каналізації, газорозподільчі пункти, газові мережі, греблі ставків, свердловини тощо), побудовані за рахунок господарства;

- адміністративні, культурно-побутові будинки і споруди, що знаходяться на балансі господарства;

- лісові насадження, в тому числі захисні, створені на кошти господарства;

- характеристика земель колективної власності:

фізичні площі;

шифри агрогруп, коефіцієнти (індекси) родючості (шкали); показники середньозваженого бала бонітету земель;

кількість земельних паїв в межах окремих ділянок;

розрахунки площ, необхідних для створення раціональної мережі місцевих шляхів, будівництва протиерозійних споруд, створення лісонасаджень;

площі та території, що підлягають консервації шляхом залуження і заліснення;

площі угідь, які додатково необхідні для створення пасовищ сумісного використання в розрізі населених пунктів для випасання худоби.

Креслення вихідної інформації може доповнюватись іншими, додатковими довідковими даними, які дозволять найбільш повно обгрунтувати рішення попереднього проекту.

На підготовчому етапі, в установленому порядку, при необхідності, проводиться уточнення розміру земельного паю кожного члена недержавного сільськогосподарського підприємства.

Виявляється кількість та обсяги паїв, які на момент формування землеволодінь і землекористувань нових господарств не будуть витребувані, визначається порядок їх подальшого використання.

Обгрунтування попереднього проекту

Рішення попереднього проекту спрямовані на допомогу селянам у виборі обгрунтованого шляху подальшого розпорядження належною їм власністю у їх власних інтересах в узгодженні з необхідністю одержання максимальних обсягів продукції з мінімальними затратами та без шкоди для довкілля.

Обгрунтування рішень попереднього проекту здійснюється на підставі вивчення матеріалів підготовчих робіт.

Розробляються варіанти формування землеволодінь і землекористувань, які максимально узгоджуються з намірами власників земельних часток, які виявились на підготовчому етапі.

При цьому за укрупненими показниками повинні обгрунтовуватись попередні програми виробничої діяльності новостворених господарств, як правило, максимально спеціалізованих.

Обгрунтування рішень попереднього проекту полягає у визначенні економічної доцільності:

- збереження існуючих землекористувань господарств та заміни лише правового і організаційно-господарського їх статусу в законодавчо встановлених формах;

- створення на базі існуючих господарств кількох нових господарських структур в поєднанні окремих сімейних та суто виробничих, де їх члени не мають родинних зв\'язків.

При необхідності, зокрема, в крупних господарствах обгрунтовуються найбільш доцільні форми кооперації новостворених виробничих структур між собою та з постачальницько-збутовими, переробними і іншими сервісними структурами, що створюються на базі господарства, яке розукрупнюється, а також з іншими існуючими підприємствами і організаціями.

Обов\'язковою умовою формування землеволодінь і землекористувань є необхідність обгрунтування заходів, пов\'язаних з охороною земель від дії несприятливих природних і антропогенних процесів, забезпечення функціонування екологічно сталого навколишнього середовища, умов виробництва незабруднених продуктів харчування.

При обгрунтуванні проектних рішень щодо формування територій землеволодінь і землекористувань майбутніх господарських структур необхідно враховувати, що до їх складу будуть входити землі, які знаходитимуться у їх членів у власності, у постійному чи тимчасовому користуванні. Потребує обгрунтування розподіл земель, які знаходяться у спільній сумісній власності членів недержавних сільськогосподарських підприємств.

При цьому доцільно обгрунтувати, при необхідності, розміщення і площі резервного фонду земель та фонду земель запасу з урахуванням поселенської мережі, людності населених пунктів, кількості працівників соціальної сфери в них та умов і обсягів виробництва.

Формування землеволодінь і землекористувань повинно здійснюватись з урахуванням територіального розміщення інших суб\'єктів землекористування, розташованих в межах території сільради, а також можливого розвитку кооперації з ними у виробничих цілях.

Необхідно передбачити заходи щодо ліквідації черезсмужжя, інших недоліків землекористування, здійснення яких провадиться у встановленому порядку.

У варіанті збереження землекористування існуючого господарства опрацьовуються заходи щодо удосконалення його внутрішньої організаційної структури, поглиблення спеціалізації виробництва, диференціації використання земель, охорони природного середовища.

Оптимальним повинно вважатись формування нових товарних господарств на базі окремих населених пунктів з метою максимально можливого наближення місць роботи до місць проживання населення з урахуванням трудових ресурсів, виробничих потужностей майнових комплексів, суміжних площ земельних паїв, достатніх для сталого функціонування товарних господарств певних спеціалізацій.

У випадках, коли в господарстві, яке поділяється на кілька нових, населення розміщено в одному селі, території землекористувань розміщуються по відношенню до них таким чином, щоб максимально приблизити їх до тієї частини села, працездатне населення якої буде мати можливість самостійно господарювати на агроекологічно споріднених угіддях.

Сучасні тенденції реформування земельних відносин зумовлюють необхідність формування нових землеволодінь за розмірами, узгодженими з можливостями виконання основних технологічних операцій в рослинництві і тваринництві працездатним населенням окремого населеного пункту або його частини.

В умовах специфічного прояву негативних природних і антропогенних процесів в агроекосистемах питання формування територій нових господарських структур вирішуються в кожному випадку окремо.

Особливостями організації нових виробничих структур в умовах техногенного забруднення території є необхідність забезпечення найбільш повної агроекологічної однорідності сільськогосподарських угідь, в першу чергу ріллі, а також спільності виконання контрзаходів, спрямованих на зниження негативного впливу техногенного забруднення до допустимих норм.

Площі землекористувань окремих господарських структур доцільно визначати кратними розміру земельної частки. При цьому враховуються територіальні особливості розміщення та площі меліорованих земель, садів, виноградників, природних кормових угідь. Не доцільний розподіл компактно і відокремлено розташованих перелічених угідь між окремими господарствами.

Мінімальні розміри території нових господарських структур певних спеціалізацій не повинні бути меншими, ніж розміри раціональних фермерських господарств (додаток 2).

Межі територій нових господарських структур встановлюються з урахуванням недопущення географічного і фізичного черезсмужжя, в тому числі викликаного відчуженням техногенно забруднених земель. Як правило, межі територій повинні узгоджуватись з межами природних елементів ландшафтів (лісосмугами, каналами, шляхами з твердим покриттям, межами ділянок певної щільності техногенного забруднення території) тощо.

Не рекомендується розділяти між декількома господарствами первинні водозбірні площі, де вимагається створення закінченого протиерозійного комплексу.

Формування нових господарських структур повинно здійснюватись з урахуванням існуючих майнових виробничих комплексів:

підприємств і ферм для утримання худоби і птиці,

підприємств і дворів із зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічному обслуговуванню сільськогосподарських машин і знарядь та автомобілів;

по виготовленню будівельних конструкцій, виробів і деталей з місцевих матеріалів; філій і цехів переробних та інших промислових підприємств;

ветеринарних закладів;

теплиць і парників;

матеріальних складів;

транспортних, енергетичних та інших об\'єктів, пов\'язаних з виробничою сільськогосподарською діяльністю; комунікацій, які забезпечують внутрішні і зовнішні зв\'язки виробничих комплексів.

При плануванні використання виробничих комплексів повинні враховуватись організаційно-господарські, санітарно-гігієнічні, зооветеринарні, будівельні, протипожежні і архітектурно-планувальні вимоги і умови, територіальне розташування техногенно забруднених земель.

При плануванні використання виробничих комплексів новоствореними господарствами необхідно надавати перевагу розвитку існуючих потужностей, сумісному використанню окремими господарствами існуючих інженерних комунікацій.

Доцільно опрацювати варіанти використання існуючих виробничих комплексів на договірних засадах спільно з іншими господарствами, включаючи селянські (фермерські) та особисті підсобні господарства, які мають переважно товарне спрямування діяльності.

Розташування об\'єктів виробничих комплексів новостворених сільськогосподарських підприємств не допускається на радіоактивно забруднених землях, де додаткове опромінювання працюючих може перевищити 1,0 мЗв (0,1 Бер) в рік понад дозу, яку отримували вони на цих об\'єктах в доаварійний період. Розташування об\'єктів виробничих комплексів на територіях іншого техногенного забруднення узгоджується з органами Міністерства охорони здоров\'я України в кожному конкретному випадку окремо.

Необхідна площа ділянок для розміщення виробничих об\'єктів при опрацюванні рішень попереднього проекту реструктуризації визначається за діючими укрупненими показниками на розрахункову одиницю (голову худоби, тону продукції тощо).

Одночасно з обґрунтуванням виробничих комплексів необхідно передбачати розташування поза межами населених пунктів санітарно-технічних споруд комунального призначення (водозабірних та каналізаційних споруд, сміттєсховищ, зооветеринарних об\'єктів, кладовищ тощо) При цьому доцільно передбачати передачу цих земельних ділянок у відання сільрад.

Обґрунтовуються заходи щодо екологічного облаштування агроландшафтів в цілому в межах господарства, яке підлягає реструктуризації.

При цьому передбачаються заходи по відтворенню водності малих річок, струмків, відновленню замулених джерел. Крім захисних насаджень, обґрунтовується розвиток і системне розташування "плям" природної рослинності в агроландшафтах в тісному поєднанні "коридорами безпеки" з існуючими природними ландшафтами, територіями і об\'єктами природно-заповідного фонду. Площа природних територій в агроландшафтах повинна складати не менше 3 - 5% їх загальної площі. За рахунок малопродуктивних еродованих і ерозійно-небезпечних угідь намічається розвиток суцільних лісових насаджень з метою отримання товарної деревини, палива для місцевого населення, вирощування новорічних ялинок, заготівлі лікарської сировини, розвитку народних промислів тощо.

Обґрунтовуються заходи щодо розвитку раціональної мережі шляхів місцевого значення. При цьому враховується необхідність забезпечення транзитних перевезень шляхами з твердим покриттям від існуючих фермерських господарств, колективних садів і городів, а також тих господарських структур, що передбачається створити на землях запасу та ділянках першочергової приватизації, а також внаслідок реструктуризації. Напрями основних шляхів встановлюються, виходячи з необхідності забезпечення найкоротших відстаней між кінцевими пунктами при проходженні їх по території з мінімальною кількістю перепон, що вимагають будівництва містків, складних водовідвідних та інших інженерних споруд.

На підставі аналізу існуючого складу і площ сільськогосподарських угідь, можливостей поліпшення їх стану шляхом здійснення меліорацій, в тому числі в зв\'язку з необхідністю зниження негативного впливу техногенного забруднення, встановлюються агроекологічна однорідність угідь, найбільш доцільне їх використання в землеробстві.

Попередньо визначається необхідність внесення змін в склад і співвідношення угідь.

Склад, площі і розміщення сільськогосподарських угідь новостворюваних господарств повинні забезпечувати необхідні територіальні умови для інтенсивного використання земель при певних спеціалізаціях виробничої діяльності, а також відтворення їх корисних властивостей та мінімальне забруднення сільськогосподарської продукції шкідливими речовинами, попередження міграції забруднюючих речовин в ландшафтах.

Склад сільськогосподарських угідь для кожного з новостворених господарств визначаються з урахуванням:

- передбачуваної спеціалізації виробничої діяльності; фактичного стану угідь, щільності їх техногенного забруднення; морфологічних і генетичних ознак грунтового покриву, механічного складу, вмісту гумусу і поживних речовин, агрофізичних і фізико-хімічних властивостей грунтів;

- інтенсивності переходу забруднюючих речовин з грунту в культивовану рослинність;

- можливості застосування ефективних екологічних контрзаходів, спрямованих на зниження техногенного забруднення сільськогосподарської продукції.

При організації сільськогосподарських угідь новостворених господарств необхідно передбачати вільний зв\'язок тваринницьких ферм, в першу чергу, великої рогатої худоби, з масивами пасовищ та орних земель з метою запобігання переміщення худоби через землеволодіння і землекористування суміжних господарств.

Для кожного з новостворених господарств повинна здійснюватись диференціація використання земель з урахуванням екологічних вимог - виділені землі різної інтенсивності використання: без обмежень; з обмеженнями, які зумовлюються агроекологічними властивостями грунтів та забрудненістю території; з обмеженнями, зумовленими ландшафтними особливостями.

На техногенно забруднених територіях при організації сільськогосподарських угідь новоствореним господарствам пріоритетно необхідно вирішувати завдання виробництва "чистої" сільськогосподарської продукції для харчування місцевих жителів. З цією метою визначаються можливості одержання в межах існуючих норм забрудненості радіонуклідами, важкими металами, пестицидами і нітратами овочів, ягід і фруктів на присадибних ділянках, ділянках для ведення особистого підсобного господарства, а також ступінь забрудненості кормів, що використовуються для годівлі домашньої худоби і птиці. При необхідності, виконуються розрахунки площ природних кормових угідь та ріллі, які необхідні для забезпечення угіддями особистої худоби і птиці населення з метою виробництва ним тваринницької продукції без перевищення нормативів граничних показників забруднення.

В процесі організації сільськогосподарських угідь вирішуються питання щодо використання новоствореними господарствами земель, які знаходяться у державній власності. При необхідності обгрунтовується доцільність їх територіального перерозподілу.

В порядку обгрунтування організації сільськогосподарських угідь обраховуються умови забезпечення кормами худоби тваринницьких ферм, які на етапі підготовчих робіт визначені як такі, що повинні функціонувати в майбутньому. Розрахунки виконуються за укрупненими показниками, за якими необхідно передбачити повне забезпечення такими кормами власного виробництва, які потребують великих витрат на транспортування.

При формуванні в процесі реструктуризації масивів землекористувань фермерських господарств необхідно виходити з наступних вимог:

- створення територіальних умов досягнення високої ефективності виробництва;

- масиви цих землекористувань повинні мати зручний вихід на шляхи з твердим покриттям;

- площі окремих масивів земель та їх взаємне розміщення повинні забезпечувати можливості узгодженого розміщення груп садиб фермерських господарств;

- окремі земельні ділянки розташовуються в місцях, сприятливих в інженерно-будівельному, санітарному, естетичному відношеннях для розташування садиб фермерських господарств;

- не повинні утруднюватись умови діяльності інших господарств;

- відокремлені земельні ділянки повинні бути достатніми для організації не менше одного товарного господарства певної спеціалізації;

- масиви земель для організації фермерських господарств повинні розташовуватись узгоджено з масивами земель запасу.

По кожному з новостворених господарств визначаються ділянки першочергового виходу з них членів, якщо в цьому буде необхідність. Ділянки першочергового виходу повинні визначатись площею не менш 10% площі сільськогосподарських угідь господарства.

Розгляд проектних рішень попереднього проекту формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств та їх затвердження полягає у ознайомленні членів господарств з усіма аспектами формування по кожному із опрацьованих варіантів.

З цією метою варіанти імовірного формування землеволодінь і землекористувань визначаються на кресленні, до якого додаються організаційно-виробничі показники, зокрема:

- площі земель, в тому числі сільськогосподарських угідь (приватних, спільної сумісної власності, які знаходяться у постійному користуванні і тимчасово використовуються на правах оренди);

- кількість зайнятих, у тому числі з належними їм землями та майновими паями, а також тих, хто буде залучений до роботи за контрактом;

- спеціалізація виробництва, обсяги виробництва, в тому числі тваринницької і рослинницької продукції;

- потреба в засобах механізації і собівартість продукції, імовірна прибутковість.

Розробники попереднього проекту доповідають його на засіданні відповідної комісії господарства, приймають участь у роз\'ясненні його положень членам господарства, надають консультації щодо найбільш доцільних організаційно-правових форм сільськогосподарського виробництва та сервісного обслуговування, можливих варіантів виробничої та іншої кооперації.

При розгляді проектних рішень узгоджуються спірні питання щодо меж, площ та складу земельних угідь майбутніх господарств.

В результаті обговорення в господарстві варіантів проектних рішень опрацьовується узгоджений варіант, який виноситься на затвердження загальних зборів. У разі, коли при обговоренні проектних рішень залишаються спірні питання щодо розподілу землі, вони розглядаються на загальних зборах.

Загальні збори затверджують узгоджений варіант формування землеволодінь і землекористувань.

Оформлення проектної документації і посвідчення новоствореним господарствам права власності на землю і користування нею

На основі узгодженого варіанта проектних рішень складається проектний план розмежування земель між новоствореними господарствами На проектному плані:

- показуються межі цих господарств;

- визначаються території та обраховуються площі земельних і сільськогосподарських угідь (загальні та в розподілі за формами власності і користування, в тому числі на умовах оренди);

- показуються основні рішення щодо облаштування агроландшафтів та екологічні, технологічні і спеціальні обмеження господарської діяльності в них;

- наносяться система захисних і охоронних насаджень, в тому числі суцільних, які повинні створюватись внаслідок консервації малопродуктивних і деградованих угідь;

- визначається основна сітка магістральних доріг.

Проектний план розмежування погоджується

керівниками новостворених господарств,

районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Місцеві ради за ініціативою створених сільськогосподарських структур приймають рішення про оформлення права власності на землю, а також про передачу їм земель у власність чи оренду.

Організація території новостворених господарств здійснюється, як правило, на їх замовлення. В окремих випадках, коли на території господарств, що мають складні ландшафтні умови та велике антропогенне навантаження, необхідно виконати комплекс заходів, пов\'язаних з охороною земель, замовником робіт може виступати обласне (міське) управління земельних ресурсів.

При опрацюванні проектних пропозицій враховуються специфічні особливості і відміни у використанні земель різних форм власності, якими користується новостворене господарство, а також імовірні зміни в землекористуванні, в зв\'язку з подальшим розвитком його подрібнення в перехідний період.

Проектна документація розробляється на основі апробованих методів контурно-меліоративної організації території.

В процесі реструктуризації заходи по організації території новостворених господарств доцільно опрацьовувати в ув\'язці з рішеннями щодо оптимізації землекористування в суміжних господарствах та на території сільської (селищної) ради в цілому.

При проектуванні елементів устрою території сільськогосподарських угідь рекомендується використовувати методичні рекомендації:

- "Методические рекомендации по разработке почвозащитной системы земледелия с контурно-мелиоративной организацией территории", Держагропром УРСР, ВАСГНІЛ, 1989;

- "Техническая документация по внутрихозяйственному землеустройству сельскохозяйственных предприятий в Украинской ССР", Мінсільгосп УРСР, 1984;

- "Временные методические указания по организации территории сельскохозяйственных землевладений и землепользований, подвергшейся радиоактивному загрязнению вследствие аварии на Чернобыльской АЭС", Институт землеустройства, УНИИСХР, Институт радиоэкологии, 1992.

Зазначені рекомендації використовуються в частині, що не втратила значення в сучасних умовах.

В залежності від конкретних природно-кліматичних, економічних і соціальних умов, рівня існуючого протиерозійного устрою території та територіальних умов, які виникли після реструктуризації, проекти організації території новостворених господарств складаються в повному обсязі, передбаченому чинною технологією складання проектів внутрігосподарського землеустрою сільськогосподарських підприємств, або здійснюється лише удосконалення сівозмін та організації використання природних кормових угідь.

За бажанням замовника організація території новоствореного господарства може обмежитись лише встановленням диференційованого розподілу земель за інтенсивністю використання та обгрунтуванням екологічних, технологічних і спеціальних обмежень господарської діяльності в агроландшафтах.

При організації території новостворених господарств необхідно враховувати наступне:

- польові сівозміни, де концентрується вирощування основних товарних сільськогосподарських культур, доцільно розміщати повністю на землях однієї форми власності;

- при одночасному використанні в сівозміні земель різних форм власності, орендованих земель останні повинні складати, як правило, окремі поля;

- найбільш доцільною є організація сівозмін з короткою ротацією, що дозволяє здійснювати поглиблену спеціалізацію господарства.

При цьому тривалість ротації сівозмін з культурами, які мають довгий період повернення на попереднє місце вирощування (наприклад, з льоном, соняшником), може бути зменшена шляхом вирощування цих культур на половині поля з поперемінним їх розміщенням на кожній половині через рік;

- сівозміни з короткою ротацією повинні, по можливості, узгоджуватись з мережею населених пунктів з метою максимального наближення місць роботи до місць проживання населення.

Як правило, на кожний населений пункт, з урахуванням трудових ресурсів та наявних виробничих потужностей, повинна проектуватись окрема сівозміна, достатня за розмірами для забезпечення наявними працівниками для здійснення повного виробничого циклу без залучення додаткової робочої сили.

На підставі обґрунтування організації території, намірів щодо організації виробництва розробляються економічні плани діяльності новостворених господарств (бізнес-плани).

При цьому необхідно враховувати перспективи розвитку підробки і переробки сільськогосподарської продукції, створення на селі допоміжних промислів, організації сервісних структур.

Крім того, повинна встановлюватись доля орендованих земельних угідь.

В економічних планах доцільно обґрунтовувати маркетингову політику господарств (ринки збуту, обсяги замовлень, посередницька діяльність тощо).

При обґрунтуванні чисельності працівників в нових господарських формуваннях необхідно встановлювати:

- кількість членів господарства, які мають в ньому земельні та майнові паї і будуть працювати в них;

- кількість членів господарства, які мають в ньому земельні і (або) майнові паї і власною працею не прийматимуть з тих чи інших причин участі у виробничих процесах;

- кількість найманих працівників, які працюватимуть за контрактами.