4.3. Приватизація земельних ділянок, які не перебували у користуванні

На відміну від приватизації, одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, не передбачає попереднього користування земельною ділянкою громадянином.

Громадянин, що виявив бажання одержати земельну ділянку в межах міста для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подає заяву до міської ради. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування земельної ділянки, мета її використання та запевнення заявника про невикористання свого одноразового права на безоплатне отримання землі. До заяви додаються:

· Копія паспорта громадянина та ідентифікаційного коду.

· Проектні пропозиції під нове будівництво по місцю розташування ділянки(схематичне місце розташування ділянки).

· Письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки або її частини (у разі якщо намічувана для відведення ділянка потребує такого вилучення).

· Висновки щодо відведення земельної ділянки від відділу архітектури та містобудування, відділу земельних ресурсів та районної санітарно-епідеміологічної станції із зазначенням умов та обмежень використання земельної ділянки.

Подана заява з візуванням міського голови направляється до управління для опрацювання у встановленому порядку. Управління узагальнює подані матеріали та аналізує їх на предмет законності. У випадку неподання громадянином до заяви передбаченого переліку документів, управління надає йому відповідь та строк для усунення недоліків. Якщо у встановлений строк недоліки не будуть усунуті заявником, управління повертає йому подані документи з поясненням про можливість повторного звернення. В разі відсутності зауважень і на основі висновків, управління готує проект рішення ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (у випадку, якщо рада раніше не приймала такого рішення).

Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження

Після прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянин звертається до відповідної землевпорядної організації, яка має відповідні ліцензії за розробкою проекту відведення земельної ділянки.

Складений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність подається до управління, яке розглядає подані матеріали і готує проект рішення Вознесенської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі необхідності) та передачу у власність земельної ділянки. Один примірник проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність залишається на зберіганні в управлінні.

Виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку

Після прийняття рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність здійснюється оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на основі затвердженого проекту відведення.

Після оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку в 2-х примірниках, акт підписується начальником відділу земельних ресурсів та передається на підпис міському голові. Після підписання, копія державного акту залишається на зберіганні в управлінні. Підписаний державний акт передається в Центр ДЗК для державної реєстрації. Після державної реєстрації 1 примірник державного акту надається громадянину.

Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування проводиться на підставі рішення відповідної місцевої ради лише за згодою власників землі і землекористувачів у порядку і на умовах, визначених статтями 31, 32, 33, 34 Земельного кодексу України, а у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови ради у її вилученні – за рішенням арбітражного суду на підставі заяви відповідно місцевої ради народних депутатів або зацікавленої юридичної особи.

Згода власника землі або землекористувача повинна бути дана у письмовій формі, а у разі прийняття Радою відповідного рішення без такої згоди заінтересована юридична особа має право на звернення до арбітражного суду із заявою про визнання недійсним такого рішення місцевої ради.

Юридичні складності та небезпеки!

Місцеві ради повинні подавати арбітражному суду докази додержання порядку погодження питань, пов\'язаних із вилученням (викупом) земель, тобто матеріали погодження з органами, визначеними статтею 34 Земельного кодексу України, місця розташування об\'єкта, розміру ділянки та умов її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх інших об\'єктів, умови проживання населення і охорону навколишнього середовища.

При вирішенні спорів, пов\'язаних з вилученням (викупом) земель, арбітражні суди повинні враховувати вимоги статті 46 Земельного кодексу України щодо гарантій прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Відповідно до частини 2 даної статті вилучення (викуп) для державних або громадських потреб земель колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів, сільськогосподарських, науково-дослідних установ і учбових господарств, інших сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств і організацій може проводитись за умови будівництва за їхнім бажанням жилих, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування у повному обсязі інших збитків.

Збитки, заподіяні вилученням (викупом) або тимчасовим заняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведення їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ і організацій, підлягають відшкодуванню власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, які зазнали цих збитків.

Заподіяні власникам землі і землекористувачам збитки повинні відшкодовуватись відповідно до статей 88 і 89 Земельного кодексу і постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад (міст обласного підпорядкування), результати роботи яких оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

У разі незгоди з рішенням місцевої ради про затвердження такого акту заінтересоване підприємство, установа чи організація може звернутись до арбітражного суду із заявою про визнання його недійсним.

Розміри збитків визначаються у повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок – після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації.

При вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради народних депутатів, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель. При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями – замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі. При недосягненні згоди розміри збитків визначаються комісіями, створюваними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) місцевих рад.

Поряд з пред\'явлення позову про відшкодування збитків у відповідних випадках можуть бути заявлені і вимоги про звільнення земельної ділянки чи про усунення перешкод у користуванні нею. Захист прав власників землі і землекористувачів у цих випадках здійснюється арбітражним судом із застосуванням правил, встановлених статтями 51 та 52 Закону України "Про власність" та статтею 116 Земельного кодексу України.

У разі невиконання підприємствами, установами і організаціями, що проводять розвідувальні роботи, передбаченого статтею 26 Земельного кодексу обов\'язку привести займані земельні ділянки у стан, придатний для використання їх за призначенням, і передати за актом власникові землі або землекористувачу, ці підприємства, установи і організації згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України та статтею 203 Цивільного кодексу України повинні відшкодувати заподіяні цим збитки.

При вирішенні спорів, пов\'язаних з відшкодуванням власникам землі і землекористувачам збитків, арбітражним судам необхідно з\'ясувати, чи є у відповідача можливість здійснити роботи по відновленню якості землі. Якщо є така можливість, арбітражний суд з урахуванням згоди позивача може зобов\'язати відповідача згідно зі статтею 453 Цивільного кодексу України відшкодувати збитки внатурі і встановити для цього відповідний строк.

У випадках заподіяння збитків декількома підприємствами, установами і організаціями необхідно визначити допущені кожним з них порушення і з врахуванням цього приймати рішення про стягнення заподіяних збитків. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва відповідно до статті 90 Земельного кодексу компенсуються поряд з відшкодуванням збитків власникам землі і землекористувачам. Право на їх відшкодування мають Уряд Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народних депутатів.