ВСТУП

Актуальність теми. Фінансово-економічна криза в Україні, ускладнена необхідністю витрачати значні кошти на проведення антитерористичної операції, зумовлює важливість забезпечення надходжень до державного бюджету, зокрема за рахунок митних платежів.

Теоретичним підґрунтям роботи стали наукові праці В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, К. В. Бережної, В. Т. Білоуса, Ю. П. Битяка, К. Г. Борисова,

І. О. Галагана, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Є. В. Додіна,

А. А. Дубініної, Ю. М. Дьоміна, В. В. Єгізарової, В. В. Зуй, Н. І. Золотарьової, М. М. Каленського, А. І. Калініченко, С. В. Ківалова, А. Н. Козиріна, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, Ю. Д. Кунєва, О. Н. Козиріна, Б. А. Кормича,

О. О. Крестьянінова, С. В. Кувакіна, В. Д. Ларічева, Д. М. Лук’янця,

A. В. Мазура, В. М. Маліновської, Н. І. Матузової, В. В. Мицика, Д. Г. Мулявки, В.

B. Ф. Опришка, Н. В. Осадчої, О. І. Остапенка, С. І. Пахомова, П. В. Пашка,

А. І. Педешка, Д. В. Приймаченка, С. В. Продайка, В. В. Прокопенка,

О. В. Прядко, К. К. Сандровського, О. Ф. Скакун, О. В. Солдатенко,

С. Г. Стеценка, С. С. Терещенка, В. Г. Храбскова, В. В. Ченцова,

0. В. Чуприни, В. М. Шевченка, Р. Б. Шишки, В. К. Шкарупи, М. Г. Шульги,

1. М. Шопіної, А. Н. Яцушка та інших авторів, які у своїх дослідженнях висвітлюють особливості державного управління митною сферою, правового регулювання митних відносин і застосування митних режимів. Водночас, незважаючи на увагу, яка приділялася у сучасних правових дослідженнях вивченню особливостей митних режимів, висвітлення їх сутності як комплексного міжгалузевого інституту права ще не було предметом окремого монографічного дослідження. У цьому зв’язку виникла нагальна потреба у визначенні на основі комплексного аналізу теоретико-методологічних засад, національних, міжнародно-правових актів, практики діяльності митниць ДФС України сутності та особливостей інституту митних режимів у митному праві України, а також у розробці нових науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення його правового регулювання. Зазначене зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до п. 1 розділу 3 Стратегії сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015,

п. 4.9 Стратегії національної безпеки України, схваленої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015, п. 4 розділу 2 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10, п. 1 розділу 4 Антикорупційної програми Державної фіскальної служби України на 2015-2017 роки. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи Міжрегіональної Академії управління персоналом “Теоретико-методологічні засади становлення української державності і соціальної практики: політичні, юридичні, економічні та психологічні проблеми” на 2014-2018 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретико-методологічних засад, національних, міжнародно-правових актів, практики діяльності митниць ДФС України визначити сутність та особливості інституту митних режимів у митному праві України та сформулювати нові науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення його правового регулювання.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач:

- визначити сутність та ознаки митних режимів у структурі митного права України;

- сформулювати поняття та охарактеризувати функції митних режимів у митному праві України;

- уточнити класифікацію митних режимів у митному праві України;

- визначити особливості правового регулювання основних митних режимів;

- з’ясувати властивості преференційних митних режимів;

- охарактеризувати особливі митні режими;

- висвітлити особливості митних режимів у міжнародному митному

праві;

- охарактеризувати протекціонізм і вільну торгівлю як основні напрями розвитку правового регулювання інституту митних режимів;

- визначити напрями удосконалення правового регулювання митних режимів в Україні.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають під час правового регулювання митних режимів в Україні.

Предмет дослідження - інститут митних режимів в митному праві України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації обрано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, об’єднаних системним підходом, що дозволило з’ясувати сутність досліджуваних явищ і процесів з урахуванням зв’язків, які між ними виникають. Так, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат досліджуваної проблематики (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2) і з’ясовано відмінності термінологічних підходів у законодавстві України та Європейського Союзу (підрозділ 3.1). Методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції використано під час визначення особливостей правового регулювання митних режимів за законодавством України (підрозділи 2.1-2.2) і при розробці пропозицій щодо його вдосконалення (підрозділ 3.3).

1.1, 1.3). Метод документального аналізу та соціологічний метод використано під час аналізу зовнішньоекономічної діяльності та практики роботи митниць ДФС України в аспекті досліджуваної проблематики (підрозділи 2.1, 2.2). Застосування методів моделювання дозволило сформулювати пропозиції щодо напрямів удосконалення правового регулювання митних режимів в Україні (підрозділ 3.3).

Нормативну основу дослідження складають Конституція України, Митний кодекс України, закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про Митний тариф України”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” та інші законодавчі акти, Модернізований Митний кодекс Європейського Співтовариства 2008 р., Митний кодекс Європейського Союзу 2013 р., Митний кодекс Митного союзу, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України та інших центральних органів виконавчої влади України, міжнародно-правові угоди, конвенції та інші документи міжнародно-правового характеру.

Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення зовнішньоекономічної діяльності України, практика роботи митниць ДФС

України, судова практика, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на підставі аналізу теоретико-правових джерел, чинного законодавства України та практики його застосування здійснено одне із перших у вітчизняній юридичній науці комплексне правове дослідження інституту митних режимів у митному праві України, з’ясовано його сутність та ознаки, особливості правового регулювання, сформульовано положення щодо удосконалення митного законодавства та правозастосовної діяльності.

вперше:

- сформульовано визначення інституту митних режимів як комплексного міжгалузевого правового інституту права, який містить сукупність відособлених правових норм адміністративного, фінансового, цивільного, господарського, міжнародного та інших галузей права, що регулюють групу взаємозалежних суспільних відносин, які виникають під час здійснення митних процедур відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України, визначення їх правового статусу, умов оподаткування і використання після митного оформлення;

- на підставі аналізу особливих митних режимів реімпорту, реекспорту, безмитної торгівлі, знищення або руйнування, відмови на користь держави обґрунтовано, що за своєю сутністю вони належать до процедурних операцій і не відповідають головній меті застосовування інституту митних режимів (задоволення фінансових інтересів держави у митній сфері, підвищення ефективності функціонування національної економіки, сприяння зовнішньоекономічним стосункам тощо), у цьому зв’язку доцільне позбавлення їх правового статусу митного режиму;

удосконалено:

- поняття митного режиму як предмета правового регулювання, що являє собою сукупність митних процедур, які встановлюють правила переміщення товарів через митний кордон України та їх подальше використання з метою забезпечення інтересів держави у митній сфері;

- ознаки інституту митних режимів у митному праві України, до яких віднесено поєднання властивостей публічно-правового та приватноправового інститутів, імперативного і диспозитивного методів правового регулювання, структурне переважання публічно-правових норм, регулювання суспільних відносин, які належать до кількох галузей права, пов’язаних зі здійсненням митних процедур тощо;

- класифікацію функцій митних режимів, до яких віднесено фіскальну, стимуляційну, захисну, контрольну та регулятивну;

- ознаки преференційних митних режимів: незастосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім українських товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони); режими завершуються шляхом поміщення товарів в інший режим або шляхом реекспорту/реімпорту товарів, митний режим транзиту, крім того, завершуються вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України; припиняються у разі закінчення строків перебування у певному митному режимі; конфіскації товарів; повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту їх настання;

- розуміння особливостей митних режимів у міжнародному митному праві та доведено доцільність імплементації до національного законодавства положень Митного кодексу Європейського Союзу 2013 р.

- розуміння особливостей протекціонізму як напряму сучасної митної політики України, проблем, які перешкоджають проведенню Україною політики вільної торгівлі та окреслено шляхи їх подолання;

дістали подальшого розвитку:

- підходи до систематизації видів митних режимів, до яких віднесено: основні (імпорт (випуск для вільного обігу) та експорт); преференційні (транзит, митний склад, вільна митна зона, тимчасові ввезення товарів на митну територію та вивезення за її межі, переробка на митній території та за її межами), особливі (реімпорт, реекспорт, безмитна торгівля, знищення або руйнування та відмова на користь держави);

- характеристика основних митних режимів, особливості імпорту та експорту, до яких, зокрема, віднесено сплату всіх митних платежів, встановлених законами України; застосування заходів нетарифного регулювання; завершення митного контролю після виконання усіх необхідних митних формальностей і сплати митних платежів тощо;

- основні напрями розвитку правового регулювання інституту митних режимів у митному праві України та запропоновано зміни і доповнення до Митного кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення можуть бути використані у:

науково-дослідній сфері - для дослідження проблем правового регулювання митних режимів в Україні (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 23 лютого 2016 р.);

правотворчості - для підготовки і внесення змін до Митного кодексу України та підзаконних правових актів у сфері митного регулювання;

правозастосовній діяльності - для удосконалення діяльності митниць ДФС України (довідка про впровадження Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України від 8 квітня 2016 р.);

у навчальному процесі - при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін адміністративно-правового характеру, зокрема “Адміністративне право України”, “Митне право”, а також при проведенні занять з цих дисциплін (акт впровадження Міжрегіональної Академії управління персоналом від 11 квітня 2016 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки дослідження проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані висновки та узагальнення було оприлюднено на семи міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Правові та економічні передумови участі суб’єктів публічного права в приватних відносинах: загальнодержавні та регіональні аспекти” (м. Кіровоград, 9-10 грудня 2011 р.); “Актуальні питання реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (м. Харків, 2-3 лютого 2012 р.); “Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Одеса, 10-11 лютого 2012 р.); “Актуальні питання реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні”, (м. Львів, 24-25 квітня 2012 р.); “Тенденції та пріоритети реформування законодавства України” (м. Запоріжжя, 30 червня 2012 р.); “Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспективи вдосконалення” (м. Київ, 18-19 червня 2015 р.); “Шляхи удосконалення законодавства щодо обмеження конституційних прав людини і громадянина” (м. Київ, 2-3 грудня 2015 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертації знайшли відображення у 16 наукових працях, вісім з яких опубліковано у фахових наукових виданнях України, одна - у зарубіжному науковому виданні, а також у семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи зумовлені її метою, задачами, об’єктом і предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг - 247 сторінок, з яких основний текст складає 189 сторінок, список використаних джерел - 43 сторінки (344 найменування), додатки - 15 сторінок.