Стаття 83. Умови поміщення товарів у митний режим експорту

1. Митний режим експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

2. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються това­ри під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів не­тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у тре­тю країну (реекспорт).

3. Митні органи не вимагають обов'язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України.

4. У разі встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезен­ня відповідних товарів за межі митної території України товари, що:

1) поміщені в митний режим експорту, випускаються за межі митної терито­рії України відповідно до умов, що діяли на момент поміщення цих това­рів у зазначений митний режим;

2) фактично випущені за межі митної території України за періодичними митними деклараціями, підлягають поміщенню у митний режим експор­ту відповідно до умов, що діяли на момент фактичного вивезення цих то­варів.

Митний режим експорту поширюється на товари, призначені для ви­везення за межі митної території України, та товари, які вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем.

а) експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визнача­ється згідно із законами України;

б) імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю, або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навко­лишнього середовища;

в) імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расиз­му та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповід­ним нормам Конституції України;

г) експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інте­лектуальної власності;

д) експорт з території України товарів у межах виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй про застосування обмежень або ембарго на поставки товарів у відповідну державу.

Упровадження заборони експорту або імпорту з інших підстав можли­ве лише, якщо це дозволено міжнародними договорами, учасником яких є Україна. Перелік товарів, експорт яких через територію України забороня­ється, визначається виключно законами України. Конкретний перелік то­варів, що підпадають під дію цієї статті, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Контроль за виконанням вимог статті покладається на митні органи України та центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. Забороненими до виве­зення з України є такі дорогоцінні метали, як золото, срібло, платина, мідь, олово тощо. Заборона поширюється й на вивезення чи пересилання за митну територію України виробів з цих металів.

Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, установлених при експорті товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законодавством України.

Окремі процедурні особливості, позв'язані з митним режимом “екс­порт”, установлюються в нормативних актах ДМС України та законах Укра­їни.

Коментована стаття МКУ містить перелік обов'язкових вимог до помі­щення товарів у митний режим експорту.

Перші дві умови цілком збігаються з умовами, що встановлюються за­конодавцем до товарів, які переміщуються у митному режиму імпорту. Третя умова називається законодавцем загалом, але теж має значення й підлягає врахуванню під час вирішення питання щодо пропуску товарів та продукції за межі митної території України.

Розглянемо кожну з цих умов детальніше та з'ясуємо, в чому їх сутність. По-перше, це подання посадовим особам митних органів необхідних документів, серед яких ті, що підтверджують право власності та/або роз­порядження певними товарами, різноманітні дозволи відповідних держав­них органів, різні види декларацій тощо.

Відповідно до наказу ДМС України “Про затвердження Порядку про­пуску через митний кордон України і митного оформлення товарів, що під­лягають експортному контролю” від 20.01.1999 № 38, переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Так само, як під час імпорту товарів, різних видів документів, передбачених чинним за­конодавством України, дуже велика кількість.

Перелік податків та зборів під час експорту товарів встановлюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів. Розмір податків та зборів визначається Верховною Радою України та/або Кабінетом Міністрів України.

Для поміщення товарів у митний режим експорту необхідно надати до­кументи, до яких, згідно з постановами Кабінету Міністрів України, нале­жать:

- вантажна митна декларація на експорт товарів;

- документ контролю доставки або CARNET TIR;

- товаросупровідні документи (транспортні накладні, пакувальні лис­ти та комерційні документи);

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, прибут­ків та майна, що належать резиденту України і розміщення за межами країни або довідка про відсутність за межами України валютних цін­ностей та майна;

- ліцензія МЕ та з ПЄІУ на товари, що підлягають ліцензуванню (у разі необхідності);

- картка реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контр­акту) (у разі необхідності);

- дозвіл Урядової комісії з експортного контролю або висновок Дер­жавної служби експортного контролю (ДСЕК) України (у разі необ­хідності);

- фітосанітарний сертифікат (у разі необхідності);

- ветеринарний сертифікат (у разі необхідності);

- дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товарів (у разі необхідності);

- гарантійне зобов'язання, взяте на облік податковою адміністрацією (під час митного оформлення давальницької сировини) (у разі необ­хідності) або вексель, взятий на облік у ДПС України.

Для українських перевізників також необхідні:

- свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами;

- експертний висновок територіального органу Українського центру стандартизації та метрології (УКРЦСМ);

- документ про придбання марок акцизного збору та копія зовнішньо­економічного контракту з відміткою податкової інспекції про видачу марок акцизного збору (у разі необхідності);

- дозвіл Міністерства культури і мистецтв України (у разі необхід­ності);

- облікова картка суб'єкта ЗЕД;

- експертний висновок Державного гомологічного центру при Мініс­терстві фінансів (у разі необхідності);

- сертифікат якості ДХІ при Міністерстві фінансів України (у разі необ­хідності);

- довідка, видана управлінням СГтаП обласної державної адміністрації (у разі необхідності);

- інші документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України та необхідні для здійснення митно­го контролю та оформлення.

Митна декларація та інші документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України, подаються до митно­го органу - спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі державної митної справи, на який згідно з Кодексом та іншими законами України покладено безпосереднє здійснення державної митної справи.

Під час оформлення документів на експорт товарів митні органи стягу­ють митні платежі, передбачені чинним законодавством.

За оформлення митної декларації стягується митний збір, визначений відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Перелік податків та зборів під час експорту товарів установлюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів. Розмір податків та зборів визначається Верховною Радою України та/або Кабінетом Міністрів України.

Під вимогами, передбаченими законом, слід розуміти засоби та заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності:

- тарифне регулювання;

- нетарифне регулювання;

- валютний контроль;

- спеціальні вимоги до переміщення певних товарів або операцій з цими товарами.

До тарифного регулювання належить установлення різних тарифів - податків та зборів на товари, що вивозяться. Їх перелік та розмір постій­но змінюються. Тарифи установлює Верховна Рада України та/або Кабінет Міністрів України.

Слід звернути увагу на те, що згідно з законами України чи міжнарод­ними актами до товарів, що експортуються, можуть застосовуватися та­рифні пільги.

До нетарифного регулювання зараховано квотування (вивезення това­рів у певній кількості) та ліцензування (вивезення певних товарів) товарів, що експортуються. Перелік таких товарів також установлюється Кабіне­том Міністрів України.

Під час експортної операції можуть запроваджуватися такі квоти:

- глобальна - встановлюється за товаром без зазначення конкретних країн, у які товар експортується;

- групова - встановлюється за товаром із визначенням групи країн, у які товар може експортуватися;

- експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволе­но експортувати з території України протягом встановленого термі­ну, у натуральних чи вартісних одиницях;

- індивідуальна - встановлюється за товаром з визначенням конкрет­ної країни, в яку товар може експортуватися.

Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” у формі автоматич­ного або неавтоматичного ліцензування (див. коментар до ст. 75).

Під час здійснення експортної операції можуть встановлюватися такі ліцензії:

- відкрита - дозвіл на експорт товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- генеральна - відкритий дозвіл на експортні операції щодо певного товару та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду ре­жиму ліцензування за цим товаром;

- експортна - належним чином оформлене право на експорт протягом установленого терміну певних товарів;

- разова - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовніш­ньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що необхід­ний для здійснення експортної операції.

Квотування та ліцензування здійснюються як в односторонньому по­рядку шляхом прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів Укра­їни, так і на підставі міжнародних угод. Принцип ліцензування та квоту­вання - регулювання підприємництва на міжнародному ринку.

Валютний контроль - це контроль за валютними надходженнями від зовнішньоекономічних угод, що здійснюється, у тому числі митними ор­ганами, шляхом перевірки наявності декларації про валютні цінності, які розміщено за межами території України.

Алгоритм проведення операцій у межах митного режиму експорту по­дано на рис. 1.

Першим кроком на цьому шляху є укладення зовнішньоекономічного договору з іноземним підприємством, яке імпортуватиме певний товар.

Щоб мати право проводити економічні операції та задекларувати то­вар у митний режим експорту, суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності необхідно зареєструватися в ДПС України як юридичній особі, що сплачує податки, та стати на облік в митному органі (етап 3).

Для отримання дозволу на початок здійснення зовнішньоекономічної операції суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає митному орга­ну попередню митну декларацію, де зазначаються митний режим, обсяг партії товару, вартість, інформація про сам товар, сторони зовнішньое­кономічного договору (покупця та продавця) та інші необхідні відомості (етап 4).

Після безпосередньої доставки товару в зону митного оформлення випускаючого митного органу (етап 5) суб'єкт зовнішньоекономічної ді­яльності подає посадовій особі, яка здійснюватиме митне оформлення, пакет документів на товар, що експортується (етап 6), серед яких доку­менти, що підтверджують право власності та/або розпорядження певни­ми товарами, дозволи відповідних державних органів, різні види декла­рацій тощо.

Митний орган здійснює розгляд поданого суб'єктом зовнішньоеконо­мічної діяльності пакета документів (етап 7) та виносить рішення у вигляді дозволу чи недозволу провести зазначену зовнішньоекономічну операцію (етап 8).

Якщо у цих документах виявлено неправдиві дані або намагання обма­нути митний орган та здійснити експорт товарів неправомірно, може бути складено протокол про порушення митних правил (етап 9а). Після цього суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може виправити дані в пакеті до­кументів і спробувати знову розмістити товар у митному режимі експорту (етап 9а 1) або в іншому митному режимі (етап 9а 2).

Коли пакет документів відповідає нормам і в посадової особи митного органу не виникає додаткових питань і зауважень до суб'єкта зовнішньое­кономічної діяльності, суб'єкт ЗЕД надає дозвіл на здійснення зовнішньо­економічної операції і пред'являє товари, що є безпосередньо предметом зовнішньоекономічного договору (контракту), для митного оформлення. Здійснюється митний огляд товарів (етап 9б).

Рис. 1. Алгоритм операцій у межах митного режиму експорту

Інспектор митного органу на зворотному боці дозволу зазначає дату оформлення, номер ВМД, найменування й кількість оформленого товару.

Якщо товар не відповідає відомостям про нього, що зазначені в нада­ному пакеті документів, оформляється протокол про порушення митних правил з подальшим притягненням суб'єкта зовнішньоекономічної діяль­ності до відповідальності (етап 11а).

Якщо заявлена інформація про товар повністю збігається з отриманою внаслідок проведення митного огляду, розпочинається власне докумен­тальне оформлення товарів у митному режимі експорту (етап 11б).

Суттю документального оформлення є верифікація відомостей, заявле­них у пакеті документів, а саме: код УКТ ЗЕД (етап 12), країна походження товару (етап 14б), правильність нарахування митної вартості (етап 16б).

Якщо код УКТ ЗЕД та митну вартість визначено неправильно, вони коригуються (етап 13а; 18а). Якщо неправильно вказано країну похо­дження товару, то складається протокол про порушення митних правил (етап 16а).

Якщо код УКТ ЗЕД (етап 13), країну походження (етап 15) та митну вар­тість (етап 17) визначено правильно, митне оформлення переходить до етапу нарахування податків та митних зборів (етап 18б).

Після цього суб'єкт ЗЕД сплачує визначену суму грошей (етап 19) та може безпосередньо вивозити товар, що був об'єктом митного обкладан­ня, за кордон (етап 20).

Якщо законодавчо встановлюються певні заборони та обмеження щодо експорту, то вони не поширюються на товари, які вже були поміщені у митний режим експорту або фактично випущені за межі митної території України за періодичними митними деклараціями.