Право на профілактичні заходи

а) Європейська хартія прав пацієнтів

Стаття 1. Право на профілактичні заходи «Кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на попередження захворювання».

б) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 49 (ч. 1, 2)].

«Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних й оздоровчо- профілактичних програм» (ч. 2).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [статті 283, 286 (ч. 4)].

Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3 (ч. 1), 4 (п. 7), 6, 10 (п. «а», «б»), 31, 32, 35-1, 42, 43 (ч. 1), 53, 78 (п. «а»)].

Зокрема, згідно зі ст. 4, до принципів охорони здоров’я належить попереджувально-профілактичний підхід до охорони здоров’я.

У ст. 6 гарантовано право на охорону здоров’я, що, зокрема, передбачає право на санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де проживає громадянин, кваліфіковану медико- санітарну допомогу.

«Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом...організації медичного, екологічного і фізичного виховання. створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для. розвитку мережі лікувально-фізкультурних закладів, профілакторіїв та інших оздоровчих закладів.» (ч. 1 ст. 32).

Відповідно до ст. 42, медичне втручання - застосування методів. профілактики, пов’язаних із впливом на організм людини, - допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта.

Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. [статті 5 (ч. 1, 2,

3), 21 (ч. 3)].

«Органи та заклади охорони здоров’я, медичні працівники, а також працівники освіти і культури зобов’язані пропагувати серед населення гігієнічні навички, здоровий спосіб життя» (ч.

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000 р. [статті 10, 11, 12, 21].

«Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів... покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування... заклади охорони здоров’я, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також на громадян» (ч. 1 ст. 11).

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. [стаття 9].

«Особа може бути визнана тимчасово (на строк до п’яти років) або постійно непридатною внаслідок психічного розладу до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для неї або оточуючих. З метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров’я вона підлягає обов’язковому попередньому (перед початком діяльності) та періодичним (у процесі діяльності) психіатричним оглядам».

Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 05.07.2001 р. [статті 8, 9].

«З метою своєчасного виявлення осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз, проводяться також профілактичні медичні огляди населення» (ч. 2 ст. 8). Також визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам на туберкульоз (ч. 3 ст. 8).

в) Підзаконні нормативно-правові акти

Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України від 07.12.2000 р. №1313/2000 [розділ 2 «Державна політика в сфері охорони здоров’я», розділ 5 «Ство­рення умов для здорового способу життя»].

У р. 2 передбачено низку найважливіших напрямів і принципів розвитку охорони здоров'я України. Зокрема, передбачено переорієнтацію охорони здоров'я на суттєве посилення заходів щодо попередження захворювань, а також створення умов для здорового способу життя. У р. 5 йдеться про активізацію профілактичної діяльності в системі охорони здоров'я шляхом удосконалення нормативно-правової бази, формування державної політики, спрямованої на збереження й зміцнення здоров'я населення.

Про Клятву лікаря: Указ Президента України від 15.06.1992 р. [п. 1, 6 ч. 1].

«Усі знання, сили та вміння віддавати... лікуванню і запобіганню захворюванням» (п. 1), «власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління» (п. 6).

Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002—2011 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 14 [розділ 1 п. 14, розділ 3 п. 2, 4, 6, 11, розділ 4 п. 5, розділ 7 п. 7, розділ 8 п. 3, 5, розділ 9 п. 1, 3, розділ 10 п. 8, розділ 13 п. 5, розділ 14 п. 1, 2, 5, розділ 16 п. 2, 5, 8, розділ 17 п. 1, 4, 9, розділ 19, розділ 27 п. 2, розділ 37 п. 3, 5].

Концепція Загальнодержавної програми «Здоров’я — 2020: український вимір»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1164-р.

Національний план розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 815 [п. 8].

Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соці­альної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1341-р.

Про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій: Наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246.

Про порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами: Наказ МОЗ України від 16.06.1998 р. № 158/417.

Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів: Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595.

Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу: Наказ МОЗ України, МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496.

Про затвердження форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представни­ком дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагнос- тики» та Інструкції щодо її заповнення: Наказ МОЗ України від

31.12.2009 р.

Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні: Наказ МОЗ України від 29.11.2002 р. № 434.

Про диспансеризацію населення: Наказ МОЗ України від 27.08.2010 р. № 728 [п. 1].

«Подальший розвиток та удосконалення профілактичного напрямку галузі охорони здоров’я, який спрямований на попередження захво­рювань, охорону та зміцнення здоров’я кожного громадянина України, в значній мірі залежить від успішності проведення диспансеризації на­селення... Профілактика захворювань передбачає здійснення спільних профілактичних заходів багатьма центральними органами виконавчої влади та відомствами, громадськими організаціями, розширення на­укових досліджень, спрямованих на попередження та зниження рівня захворюваності та поширеності хвороб, збереження та укріплення здоров’я населення».

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охо­рони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2020 р. № 454.

г) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та X З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.1, 3.2].

«Головна мета професійної діяльності лікаря... профілактика захворювань і відновлення здоров’я» (п. 2.1). «... Лікар зобов’язаний. з урахуванням особливостей захворювання, використовувати методи профілактики, діагностики і лікування, які вважає найбільш ефективними в кожному конкретному випадку, виходячи з інтересів хворого» (п. 3.2).

ґ) Інше регулювання

Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного на­вчального закладу: Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.05.2011 р. № 1/9-389.

д) Юридична практика

1) Приклад дотримання прав

Гр. K., 1994 р.н., разом з матір’ю звернувся до амбулаторно-поліклінічного закладу, щоб зробити профілактичне щеплення. Медична сестра оглянула пацієнта, в тому числі виміряла температуру, аби виключити гостре захво­рювання, поінформувала його та його маму про можливі прояви побічного впливу в післявакцинальний період, отримала згоду в письмовій формі від гр.

2) Приклад порушення прав

Гр. Н. подала документи для прийняття свого чотирирічного сина до дитячого садка. Директор дитячого закладу відмовила в прийомі, зазначивши, що син гр. Н. пройшов щеплення з порушенням строків, а це небезпечно для інших дітей у колективі. Мама пояснила очільнику дошкільного навчального закладу, що син не зміг пройти вакцинацію вчасно через медичні протипоказання, а також зазначила, що має рішення консиліуму лікарів, у якому передбачено можливість дитини бути прийнятою і відвідувати садок. Директор свого рішення не змінила, відмовивши матері в прийомі її сина в дошкільний заклад.

3) Випадок з практики

У квітні 2006 р. учням середньої школи № X. у с. Д. було здійснено пробу Манту. Через 15-20 хвилин після проведення проби Манту діти відчули недомагання, стан їхнього здоров’я погіршився, що призвело до їх госпіталізації. Як свідчить аналіз анамнезу, перед проведенням цього виду діагностики всі діти були практично здорові. Батьки дітей звернулись до Науково-дослідного інституту вірусології, який є провідною академічною організацією вірусологічного профілю. Фахівці інституту дійшли висновку, що введення дітям туберкуліну спричинило «збій» в їхній імунній системі з наступною алергічною перебудовою організму і розвитком аутоімунних реакцій.

Проведення туберкулінодіагностики дітям у квітні 2006 р. відбулося на виконання Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2006 р. № 48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». У зв’язку із виникненням ятрогенних захворювань у дітей батьки учнів звернулись до суду (зараз справа розглядається у суді). Позивачі у справі (їх у цій справі семеро) висунули вимогу про відшкодування моральної і матеріальної шкоди в сумі, що сукупно перевищує 7 млн. грн.

е) Практичні поради

1. До профілактичних послуг належать: а) профілактичне консуль­тування (гігієнічне навчання й виховання) окремих осіб і груп;

б) профілактичні медичні огляди з метою виявлення ранніх форм захворювань і факторів ризику й проведення оздоровчих заходів; в) імунізація (вакцинопрофілактика); г) диспансеризація (диспансерне спостереження й оздоровлення); д) профілактичні оздоровчі послуги (заняття різними видами фізичної культури, санаторно-курортне оздоровлення, фізіотерапевтичні медичні послуги, масаж тощо).

2. Для дотримання прав пацієнта при здійсненні вакцинопрофі- лактики чи туберкулінодіагностики, слід пам’ятати таке: а) про­філактичні щеплення здійснюються у кабінетах щеплень, які створюються як окремий структурний підрозділ лікарняного та/ або амбулаторно-поліклінічного лікувально-профілактичного закладу (далі - ЛПЗ) незалежно від форми власності та діють у ЛПЗ, при медичних кабінетах дошкільних закладів, загально­освітніх навчальних закладів, навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, медичних пунктах підприємств; б) для здійснення вакцинації можуть бути задіяні медичні працівники (лікар, фельд­шер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну підготовку та володіють правилами організації і техніки проведення щеплень, туберкулінодіагностики, а також навиками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ післявакцинальних ускладнень;

в) обов’язково проводиться медичний огляд перед щепленням або туберкулінодіагностикою; г) перед проведенням вакцинації чи туберкулінодіагностики отримується інформована, добровіль­на компетентна згода пацієнта та/або його законного представ­ника. Форму «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» (форма № 063-2/о) заповнюють на всіх пацієнтів, що підлягають щепленню або туберкулінодіагностиці, незалежно від місця проживання. Заповнена форма означає, що особа та/або один з батьків або інший законний представник дитини перед щеплен­ням або туберкулінодіагностикою отримали повну інформацію про процедуру щеплення, туберкулінодіагностики, про проти­показання до проведення щеплення або туберкулінодіагностики, про вакцину та про можливі несприятливі наслідки. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них і можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб; ґ) профілактичні щеплення повинні проводитися при дотриманні санітарно-протиепідемічних правил і норм, лише одноразовими або самоблокувальними шприцами. Безпечність ін’єкцій при імунізації для пацієнта гарантують самоблокувальні шприци (точність дози, неможливість повторного використання); д) після проведення профілактичного щеплення та туберкулінодіагности­ки повинно бути забезпечене медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини/анатоксину/туберкуліну. Якщо в інструкції про засто­сування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації; е) медичні протипоказання до щеплень кожній особі встановлюються комісією з питань щеплень, створеною наказом у ЛПЗ, відповідно до Переліку медичних протипоказань до про­ведення профілактичних щеплень; є) факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз’яснення про наслідки такої відмови, оформляється за формою № 063- 2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповно­літніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником, про що повідомляється до територіальної CEC; к) питання відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією; л) питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії із залученням епідеміолога територіальної санепідстанції.

3. З метою забезпечення прав пацієнта при проведенні медичного огляду слід звернути увагу, зокрема, на таке: а) за результатами періодичних медичних оглядів складається «Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників» у шести примірниках і надсилається, у тому числі, роботодавцю і представнику профспілкової організації, що не вважатиметься порушенням права пацієнта на медичну таємницю; б) поза­черговий медичний огляд працівника здійснюється за рахунок роботодавця; в) рішення про професійну придатність працівника ухвалює лікувально-профілактичний заклад, який проводить медичний огляд; г) спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо профе­сійних захворювань за результатами медоглядів, здійснюють диспансеризацію працівників групи ризику, а також з підозрою на професійні захворювання.

4. Враховуючи колізії правового регулювання, неуніфікованість судової практики у сфері вакцинації, слід наголосити, що нор­мативно усунуто проблеми, пов’язані з реалізацією двох можли­востей - права на відмову від профілактичних щеплень і права на освіту. Ці обидва права перебувала у постійній «конфронтації», що породжувало численні труднощі як у юридичній, так і медичній практиках. На сьогодні, відповідно до відомчого роз’яснення, відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до очолюваного ним закладу без відповідних профілак­тичних щеплень суперечить чинному законодавству України. За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідува­ти дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.05.2011 р. № 1/9-389).

є) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами

Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які стосуються Права на профілактичні заходи в контексті Права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, розкриті в розділах 2 і 3.

6.1.2.