§ 2. Види підприємницької діяльності, що підлягають ПАТЕНТУВАННЮ, ТА СУБ’ЄКТИ ПАТЕНТУВАННЯ

Згідно із підп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України плат­никами збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти і провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за перелі­ком, визначеним КМ України; в) торгівля валютними ціннос­тями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Отже, порівняно із Законом про патентування, який ді­яв до набрання чинності ПК України, види діяльності, що підлягають патентуванню, практично не змінились. У ПК України знайшлось місце уточненню способу здійснення де­яких видів підприємницької діяльності. Так, згідно із ПК України торговельна діяльність повинна здійснюватись ви­ключно в пунктах продажу товарів. Розкрито поняття «пун­кти продажу товарів», зокрема в Постанові КМ України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльнос­ті та правил торговельного обслуговування населення» та Листі МЗЕЗторгу України «Роздрібна, оптова торгівля. Осно­вні поняття. Терміни і визначення». Наприклад, згідно із п. 5.4 вищезазначеного листа під магазином розуміють «пункт роздрібного продажу товарів, що займає окремий будинок або приміщення і має торговий зал для покупців»^[110].

Також згідно із ПК України торгівля валютними ціннос­тями здійснюється лише у пунктах обміну іноземної валюти; змінили свою назву деякі поняття: «діяльність з надання по­слуг у сфері грального бізнесу» - на «діяльність у сфері роз­ваг», а «діяльність з надання побутових послуг» - на «діяль­ність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним КМ України».

Цей останній перелік затверджений Постановою КМ України «Про затвердження переліку платних побутових по­слуг, на провадження діяльності з надання яких придбава- ється торговий патент» та нараховує 21 вид послуг, серед яких є, наприклад: послуги з ремонту житла за індивідуаль­ним замовленням, послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості), технічне обслугову­вання та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мо­педів за індивідуальним замовленням, послуги з виконання фоторобіт, послуги з оброблення фотоматеріалів, послуги перукарень (тільки на території м.

Найпоширенішим видом підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, є торговельна діяльність. У ГК України діяльність, що пов'язана із здійсненням продажу товарів, охоплюється поняттям «господарсько-торговельна діяльність». Згідно із ч. 1 ст. 263 ГК України поняттям гос­подарсько-торговельної діяльності охоплюється діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товар­ного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо- технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Отож для того, щоб за­значена торговельна діяльність підлягала патентуванню, во­на повинна містити ознаки підприємницької діяльності від­повідно до ст. 42 ГК України.

Згідно із підп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 ПК України торго­вельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використан­ням платіжних карток. Тобто в даному нормативному акті до торговельної діяльності відноситься лише та торгівля, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за го­тівку та прирівняні до такої засоби.

Щодо інших видів підприємницької діяльності, які під­лягають патентуванню (або за здійснення яких сплачується відповідний збір), то під торгівлею валютними цінностями слід розуміти операції, пов'язані з переходом права власнос­ті на національну валюту України, іноземну валюту, платіж­ні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (підп. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Діяльність у сфері розваг - це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боу- лінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (підп.

Зазначений Закон набув чинності з дня опублікування та діє до прийняття спеціального законодавства, що перед­бачає право здійснення грального бізнесу у спеціально ство­рених гральних зонах.

Згідно із підп. 267.1.1 п. 267 ст. 267 ПК України плат­никами збору або суб'єктами патентування є такі суб'єкти господарювання:

1) юридичні особи;

2) суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти;

3) відособлені підрозділи (філії, відділення, представниц­тва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, пе­редбаченою підп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України.

Водночас існують винятки щодо обов'язкової сплати збору та отримання торгового патенту вищезазначеними суб'єктами господарювання.

Так, згідно із підп. 267.1.2 п. 267.1 ст.

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного зна­чення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого по­стачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговель­ну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж ви­рощених в особистому підсобному господарстві, на присадиб­ній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинницт­ва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії від­чужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими ор­ганізаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продово­льчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство слі­пих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до зако­ну як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; боро­шно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і ве­ршків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захи­сту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ган­чіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та про­дуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне гос­подарство), у тому числі навчальних закладах, із обслугову­вання виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є також платниками збору за провадження діяльнос­ті у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

Важливо відзначити, що якщо суб'єкт підприємницької ді­яльності має структурні (відособлені) підрозділи, торговий па­тент отримують окремо для кожного структурного (відособле­ного) підрозділу або обмінного пункту. Так, для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбавають окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної ва­люти. Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий па­тент придбавають для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбавають окремо для кожного з них.