13.3. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації

В Україні ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру високий. На території країни функціонують більше 20 тисяч потенційно небезпечних об'єктів, аварії на кожному з яких можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Законодавство про надзвичайні екологічні ситуації охоплює наразі Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», Кодекс цивільного захисту України^[190], а також постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»^[191], «Про затвердження Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту»^[192], «Про затвердження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій»^[193], «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»^[194], «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту»^[195], наказ Міністерства оборони України і Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Служби безпеки України у сфері запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації»^[196], наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок обміну інформацією у сфері запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Адміністрацією Державної прикордонної служби України»^[197], наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Інструкції про порядок обміну інформацією у сфері запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Державним агентством України з управління зоною відчуження»^[198] тощо.

Поняття надзвичайної екологічної ситуації містить ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і ст. 1 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» – надзвичайна екологічна ситуація – це надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Класифікація надзвичайних екологічних ситуацій визначається ст. 5 Кодексу цивільного захисту України. Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: техногенного характеру; природного характеру; соціальні; воєнні. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: державний; регіональний; місцевий; об’єктовий. Згідно з п. 3 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 368 від 24 березня 2004 року, для визначення рівня надзвичайної екологічної ситуації встановлюються такі критерії: територіальне поширення та обсяги ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків; кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної екологічної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено; розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної екологічної ситуації, що розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України^[199].

У Законі «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» зону надзвичайної екологічної ситуації визначено як окрему місцевість, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація. Зона надзвичайної екологічної ситуації являє собою особливий правовий режим, який може впроваджуватися на окремій місцевості України, на якій виникла надзвичайна ситуація з негативними змінами у довкіллі, які потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації є встановленим нормами права порядком поведінки людей у зв’язку з оголошенням окремої території зоною надзвичайної екологічної ситуації. Його зміст складає система заходів, спрямованих на подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України. Зміна меж території зони надзвичайної екологічної ситуації здійснюється у такому самому порядку, який передбачений для її оголошення.

Відповідно до Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», в указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема: обставини, що стали причиною оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; обґрунтування необхідності оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; межі території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації; заходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації; основні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації; обмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації; час, з якого окрема місцевість оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації, і строк, на який ця територія оголошується такою зоною.

У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» можуть запроваджуватися, зокрема, такі заходи: встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду; обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого небезпечного їх впливу на життя і здоров'я людей або загрози погіршення екологічної ситуації; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення; встановлення обмежень чи заборони на проведення масових заходів, у тому числі у разі загострення епідеміологічної обстановки, крім заходів, заборона та проведення яких встановлюється судом; відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов'язковим наданням їм жилих приміщень для постійного або тимчасового проживання; встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення; встановлення карантину та інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності серед населення; проведення мобілізації ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт; проведення необхідних робіт по наданню допомоги тваринам у разі їх захворювання, загрози їх загибелі; примусове відчуження об'єктів права приватної власності з обов'язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості; виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на: будівництво та функціонування об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; застосування в діяльності особливо небезпечних речовин, засобів захисту рослин, сукупність властивостей яких і/або особливості їх стану можуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні; функціонування санаторно-курортних закладів; провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку для людей, рослинного, тваринного світу та інших природних об'єктів.

Дія правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації може бути достроково припинена Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України у разі усунення обставин, що стали причиною оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, виконання заходів, які необхідно було здійснити для нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.