Загальні правила накладення адміністративних стягнень

Накладання на особу адміністративного стягнення є важливим юридичним фактом і має відбуватися з дотриманням установлених КУпАП та іншими законами України загальних правил. Главою 4 КУпАП установлено порядок накладання адміністративного стяг­нення.

Зазначена глава складається з дев'яти статей:

- Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33);

- Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністра­тивне правопорушення (ст. 34);

- Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністра­тивне правопорушення (ст. 35);

- Накладення адміністративних стягнень за вчинення кількох адміністративних правопорушень (ст. 36);

- Обчислення строків адміністративного стягнення (ст. 37);

- Строки накладення адміністративного стягнення (ст. 38);

- Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39);

- Направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі (ст. 39¹);

- Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду (ст. 40);

- Судовий збір (ст. 40¹).

Загальні правила накладення стягнення за адміністра­тивне правопорушення містяться у ст. 33 КУпАП, за якою стяг­нення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідаль­ність за адміністративне правопорушення, конкретизовані в статтях 34 і 35 КУпАП.

До обставин, що пом'якшують відповідальність, ст. 34 КУпАП відносить: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкоду­вання збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) учинення право­порушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) учинення право­порушення неповнолітнім; 5) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

До обставин, що обтяжують відповідальність, ст. 35 КУпАП відносить: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне впродовж року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; учинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне право­порушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) учинення правопорушення групою осіб; 5) учинення правопору­шення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обста­вин; 6) учинення правопорушення в стані сп'яніння. При цьому орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати таку обставину обтяжливою.

Накладення адміністративних стягнень за вчинення кіль­кох адміністративних правопорушень. Відповідно до положень ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміні­стративних правопорушень адміністративне стягнення наклада­ється за кожне правопорушення окремо.

Обчислення строків адміністративного стягнення. Згідно зі ст. 37 КУпАП строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеці­ального права - роками, місяцями або днями. Перебіг строку почи­нається з наступного дня після відповідної календарної дати чи подальшої події, з якою пов'язано його початок.

Строки накладення адміністративного стягнення. Адміністративним законом установлено строки, по закінченні яких на особу не може бути накладено стягнення. Згідно зі ст. 38 адміні­стративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому право­порушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопору­шення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 247 КУпАП не може бути розпочато, а розпочате підля­гає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адмі­ністративне правопорушення строків, передбачених ст.

При правопорушенні, що триває, початок перебігу строку давності визначається з моменту виявлення правопорушення.

Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39). У цій статті законодавець визначає строк, після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Проте закон установлює певні вимоги, коли особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню: по-перше, особа має бути піддана адміністративному стягненню; по-друге, з моменту накладання адміністративного стягнення за однорічне правопорушення особа впродовж року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення.

Установивши строк в один рік із дня закінчення виконання стяг­нення, якщо особа не вчинила нового адміністративного правопо­рушення, законодавець таким чином не визнає адміністративне правопорушення як обтяжливу обставину, оскільки досить часто норми статей адміністративного кодексу повторність кваліфіку­ють як обтяжливу обставину. Так, згідно з ч. 2 ст. 92¹ КУпАП за ті самі дії, вчинені особою, яку впродовж року було піддано адміні­стративному стягненню за одне з порушень, передбачених части­ною першою цієї статті, передбачена більш дієва штрафна санкція.

У зв'язку з цим стаття ст. 39 КУпАП установлює строк, по закін­ченню якого особа вважається такою, що не була піддана адміні­стративному стягненню.

Направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі (ст. 39¹ КУпАП). У разі вчинення домашнього насильства чи насиль­ства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накла­дення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проход­ження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р.¹.

Відомості Верховної Ради. 2018. № 5. Ст.35. регулюються й Законом «Про забезпечення рівних прав та можли­востей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.¹.

Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду (ст. 40 КУпАП). Ця стаття регламентує покладання обов'язку відшко­дувати заподіяну майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації в результаті вчинення адміністративного правопорушення.

Окремими нормами статей КУпАП установлено адміністра­тивну відповідальність за широке коло адміністративних правопо­рушень, що пов'язані із завданням майнової (матеріальної) шкоди громадянинові, різноманітним суб'єктам приватного та публічного права, а також державі. До них можна віднести правопорушення із матеріальним складом.

Наприклад, за недодержання стандартів і технічних умов під час транспортування, зберігання й використання (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативну втрату продукції (ст. 170 КУпАП), адміністративна відповідальність настає в разі настання певних наслідків, а саме якщо це спричинило зниження якості, псування або наднорма­тивні втрати продукції.

У такому разі та в інших випадках адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, а також суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністра­тивне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.

Судовий збір (ст. 40¹) регламентує справляння судового збору у провадженні у справі про адміністративне правопорушення. У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністра­тивного стягнення такий збір сплачується особою, на яку накла­дено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08.07. 2011 р.^{[268] [269]. Законом визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне право­порушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накла­дення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.}

Запитання і завдання

1. У чому полягає мета адміністративного стягнення?

2. До яких осіб можуть застосовуватися адміністративні стяг­нення ?

3. Розкрийте види адміністративних стягнень.

4. У чому полягає основний зміст застосування адміністратив­них заходів впливу до неповнолітніх?

5. Розкрийте правила накладення адміністративних стягнень.

6. Наведіть приклади відшкодування заподіяної шкоди.

7. У яких випадках стягується судовий збір?

Література для поглибленого вивчення

1. Андрєєв Д., Коломоєць Т., Колпакова В. та ін. Адміністративне право України : словник термінів: навч. посіб. Київ: Ін Юре, 2014. 519 с.

2. Гриценко І., Мельник Р., Пухтецька А. та ін. Загальне адміні­стративне право: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2017. 376 с.

3. Співак М. Адміністративно-деліктне право. Адміністративний процес. Адміністративне судочинство. Київ, 2013. 272 с.

4. Битяк Ю., Гаращук В., Зуй В. та ін. Адміністративне право : підручник. Харків: Право, 2013. 656 с.

5. Колпаков В., Гордеев В. Теорія адміністративного проступку : монографія. Харків: Харків юридичний», 2016. 344 с.