Стаття 12. Пропорційність

1. Адміністративний акт повинен відповідати меті, з якою він приймається. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.

2. Адміністративний орган також дотримується принципу пропорційності під час вчинення процедурних дій і прийняття процедурних рішень.

Предмет регулювання

1. У коментованій статті закріплено та визначено принцип про­порційності в адміністративній процедурі.

Цілі статті (мета норми)

2. Метою коментованої статті є захист особи від непропорційних (неадекватних, неспівмірних) рішень та дій адміністративного органу.

Правова основа коментованого положення

3. Принцип пропорційності спрямовано насамперед на обмеження дискреційної влади адміністративних органів. Європейський дос­від та, зокрема, Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами^[42], передбачає, що адміністративний орган при здійсненні дискреційних повноважень повинен:

1) не переслідувати інших цілей, ніж ті, для яких дискреційне повноваження було надано;

2) дотримуватися об’єктивності та неупередженості, враховуючи тільки ті факти, які стосуються конкретної справи;

3) дотримуватися принципу рівності перед законом шляхом запобігання несправедливої дискримінації;

4) зважати на будь-які негативні наслідки, які може мати його рішення для прав, свобод та законних інтересів осіб, та співвідно­сити їх з цілями органу;

5) приймати рішення протягом розумного строку;

6) керуватися загальними адміністративними вказівками, врахо­вуючи при цьому конкретні обставини окремої справи.

З цього переліку очевидно, що частина обмежень та вимог до адміністративного органу охоплені іншими принципами адміністра­тивної процедури, закріпленими в ЗАП окремо, зокрема принципами рівності перед законом, неупередженості, своєчасності тощо.

Інші ж обмеження та вимоги до адміністративних органів є фактично тлумаченням саме принципу пропорційності (або адек­ватності). Згідно з цим принципом заходи, що вживаються органом влади, повинні бути пропорційними тим цілям, які передбачається досягнути. Відповідно органи влади не можуть для досягнення цілі заходу накладати на громадян обов’язки, які перевищують межі необхідності, що витікають з публічного інтересу. Це передбачає наявність розумного співвідношення між цілями і засобами їх досяг­нення, тобто негативні наслідки для конкретних осіб не повинні бути непропорційними отриманому в публічних інтересах позитивному результату^[43]. Це також означає, що заходи, які вживаються заради публічних інтересів, повинні бути врівноважені з інтересами приват­них осіб, щоб не було зайвого втручання в інтереси останніх.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

4. У ЗАП встановлено чітку вимогу, що при прийнятті адміні­стративного акта негативні наслідки для особи та публічних інтере­сів повинні бути найменшими.

5. Принцип пропорційності стосується не лише адміністративного акта, тобто кінцевого рішення у справі, а й процедурних рішень, дій та бездіяльності.

Таким чином, щодо будь-якої діяльності адміністративного органу мають бути чітко відображені обов’язки: використовувати повноваження лише з метою, з якою це повноваження надано; зва­жати на негативні наслідки своїх рішень, дій та бездіяльності; спів­відносити цілі прийняття рішення та умови їх досягнення.

6. Також корисними для застосування принципу пропорційності в адміністративній процедурі є рекомендації авторів коментаря до КАСУ:

«1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали цілям, яких заплановано досягти;

2) якщо рішення або дія можуть обмежувати права, свободи чи

інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправданні необхідні­стю досягнення важливих цілей;

3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи в наслідок рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби»^[44].

Тобто принцип пропорційності має на меті досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямо­вані рішення або дії адміністративного органу та інтересами приват­ної особи.