Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

У попередніх главах було з’ясовано суть суспільного виробництва, його результати, ресурси і фактори зростання, а тепер розглядатимуться умови безперервності процесу виробництва.

Постійне повторення процесу виробництва називається відтворенням. Отже, відтворення — це суспільне виробництво, що розглядається як безперервно повторюваний процес і розвиток на цій основі продуктивних сил та виробничих відносин яке здійснюється як в межах кожного окремого підприємства, так і суспільства в цілому.

Однак, відтворення не обмежується лише повторенням виробництва. Вироблений у суспільстві продукт містить у собі різноманітні споживчі вартості виробничого і особистого призначення. У ринковій економіці вони не потрапляють безпосередньо від виробника до споживача. Спочатку вони повинні розподілитися, потім обмінятися на ринку і лише після того споживаються. Таким чином, процес відтворення включає такі елементи: виробництво, розподіл, обмін і споживання.

Щоб процес відтворення відбувався безперервно, слід постійно мати у наявності всі необхідні виробничі фактори і умови. Тому відтворення включає відновлення продуктивних сил, природних ресурсів, природного середовища, економічних відносин.

Головний з виробничих факторів — робоча сила. Відтворення робочої сили — це безперервне відновлення фізичних сил і розумових здібностей людини, набуття і підвищення її кваліфікації, спосіб залучення працівників в трудовий процес, їх розподіл між виробництвами.

Кожний новий виробничий цикл вимагає й поновлення необхідної кількості засобів виробництва — машин і обладнання, механізмів та інструментів, сировини і матеріалів, енергії і палива тощо. Відтворення засобів виробництва відбувається у певних пропорціях (кількісних співвідношеннях), що є об’єктивною умовою відтворення та розвитку суспільного виробництва.

Відповідно виникають певні пропорції між елементами суспільного продукту, які використовуються на заміщення споживання і нагромадження між виробництвом, споживанням і нагромадженням, сукупним попитом і сукупною пропозицією, засобами виробництва тощо.

Складовою частиною нормального розвитку економіки та її зростання є відтворення природних ресурсів та природного середовища, в якому живе людина. Це відновлення родючості грунтів, продуктивності лісів, водойм, очищення вод і атмосфери, дотримання екологічної безпеки. Слід особливо бережливо використовувати невідтворювані ресурси — нафту і газ, вугілля, руду тощо.

Відтворюючи продуктивні сили, люди вступають у відповідні організаційно-економічні і соціально-економічні відносини, які також постійно відновлюються у процесі відтворення. Йдеться про зв’язки між підприємствами з приводу спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва (організаційно-економічні відносини) та відносини власності (соціально-економічні відносини), які теж відновлюються. Але вони відновлюються лише тоді, коли сприяють економічному прогресу. Коли ж відносини власності починають гальмувати економічний розвиток, вони відтворюються або в обмеженому обсязі, або замінюються новими, більш прогресивними відносинами власності.

Процес відтворення має свої особливості на мікроекономічному (рівні підприємств) і макроекономічному (суспільному) рівнях. На макроекономічному рівні аналізується уся структура економічної системи та її елементів у вартісний (грошовій) та натурально-речовій формах.

Відтворення на рівні макроекономіки включає в себе проблеми пропорційності. У процесі відтворення потрібно дотримуватися відповідних пропорцій (кількісних співвідношень) між елементами суспільного виробництва і частинами суспільного продукту чи національного доходу. Проблема пропорційності виробництва пов’язана з макроекономічною рівновагою, моделі якої розглядаються у даному розділі (див. статті до схем «Марксистські схеми суспільного відтворення»).

Відтворення буває простим і розширеним. Просте відтворення — це таке постійне повторення процесу виробництва, коли обсяг виробленого продукту і фактори виробництва відтворюються у незмінних масштабах. Розширене відтворення — це повторення виробництва з року в рік у зростаючих масштабах. Джерелом розширеного відтворення є додатковий продукт, частина якого спрямовується у фонд нагромадження. Можливе також і звужене або регресивне відтворення, коли процес виробництва повторюється в масштабах, які все зменшуються. При цьому не існує фонду нагромадження, а суспільству стає уже замало існуючого фонду споживання, а тому на особисте споживання використовується і частина фонду заміщення. Суспільство починає «проїдати» свій капітал і вступає в кризовий стан (див. схему «Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва»).

При розширеному відтворенні економіка буде зростаючою, при простому — статичною, незмінною, при звуженому — скорочуваною.