Система адміністративного права

Головним критерієм об’єднання адміністративно-правових норм та їх розподілу за структурними частинами є предмет правового регулювання. Система адміністративного права утворюється з та­ких елементів: норми адміністративного права, інститути адмініст­ративного права, підгалузі адміністративного права.

Норліа адміністративного права являє собою загально­обов’язкове формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини у публічній сфері, учасники яких є носіями прав та обов’язків щодо здійснення упорядкування цих відносин, забезпечення прав і свобод людини і громадянина у сфері публіч­ного адміністрування, надання адміністративних послуг та притяг­нення до адміністративної відповідальності, та яких спрямовано на забезпечення публічного інтересу. Характеристику правової при­роди норм адміністративного права більш детально див. у Главі 4 «Норми адміністративного права».

Норми адміністративного права формують інститути адміністра­тивного права та є первинним елементом підгалузі права. Між нор­мами адміністративного права, як елементами її системи, існують міцні зв’язки, які мають появ у тому, що всі вони є: по-перше, нор­мативними регуляторами поведінки учасників особливого виду від­носин - адміністративних правовідносин; по-друге, продовженням загальних принципів правового регулювання адміністративних пра­вовідносин; по-третє, досяжними для застосування, насамперед, суб’єктам публічної адміністрації, оскільки покликані регулювати саме їх діяльність.

Одна й та сама норліа адлііністративного права може належа­ти до різних інститутів адлііністративного права (напр., норма, якою передбачено право громадян на скаргу на рішення, дії чи без­діяльність суб’єктів владних повноважень, належатиме до інститу­ту звернень громадян та інституту адміністративного оскарження).

Інститут адлііністративного права - це сукупність норм адміністративного права, що регулюють однорідні або близькі гру­пи суспільних відносин (напр., інститут громадських формувань; інститут адміністративних послуг; інститут адміністративних про­цедур тощо).

До ознак, які характеризують інститут адміністративного права як явище правової дійсності, слід віднести:

1) комплексність його змісту, оскільки - це виключно певна су­купність правових норм (відповідно, з однієї норми інститут скла­датися не може);

2) спрямованість на упорядкування суспільних відносин у сфері публічної влади, учасники яких є носіями прав та обов’язків щодо здійснення упорядкування суспільних відносин, забезпечення прав

і свобод людини і громадянина у сфері публічного адміністрування, надання адміністративних послуг та притягнення до адміністратив­ної відповідальності, та яких спрямовано на забезпечення публічно­го інтересу;

3) регулятивність, що має прояв у впливові на адміністративні правовідносини певного виду шляхом окреслення їх меж та змістов­но-якісних характеристик (напр., правове становище суб’єктів адмі­ністративного права у межах обраних правовідносин, взаємозв’язки між ними).

Підгалузь адлііністративного права - це сукупність правових інститутів адміністративного права, пов’язаних спільною метою юридичного регулювання (напр., службове право, поліцейське пра­во, адміністративне деліктне право). Одні й ті самі інститути адмі­ністративного права можуть належати до різних підгалузей адмі­ністративного права (напр., інститут правового статусу державних службовців належатиме і до поліцейського права, і до службового права).

Систеліа адлііністративного права характеризується внут­рішньою побудовою цієї галузі з урахуванням тих особливостей, які є їй притаманними, зокрема: а) надзвичайно об’ємне коло сус­пільних відносин, які представляють, практично, всі сфери і га­лузі суспільного життя (напр., економічна і соціально-культурна сфери; галузі: освіта, наука, державна безпека, транспорт, зв’язок тощо); б) різнорідність суспільних відносин (напр., від публічного адміністрування - до адміністративної відповідальності; від про­цедурних - до поліцейських послуг). Водночас, попри вищеназвані складнощі адміністративне право слід структурувати, виходячи із загальноприйнятого у праві виокремлення двох частин: загальної та особливої.

1. Загальне адлііністративне право, яке мастить інститути адміністративного права, зокрема:

інститут принципів адміністративного права;

інститут фізичних осіб як суб’єктів адміністративного права;

інститут громадських формувань як суб’єктів адміністративного права;

інститут суб’єктів публічної адміністрації як суб’єктів адмініст­ративного права;

інститут нормативних актів публічної адміністрації;

інститут адміністративних актів публічної адміністрації; інститут адміністративного договору;

інститут адміністративних процедур;

інститут адміністративних послуг;

інститут способів забезпечення законності у публічному адмі­ніструванні;

інститут судового захисту публічних прав;

інститут позасудового захисту публічних прав;

інститут адміністративної відповідальності.

Важливо зазначити, що в теорії адміністративного права немає єдиної точки зору щодо переліку правових інститутів адміністра­тивного права, що дозволяє авторам виокремлювати як різну їх кількість, так і їх назви¹.

2. Особливе адміністративне право, яке, на відміну від За­гального, становлять підгалузі адміністративного права. Стосовно структури Особливої частини адміністративного права слід зазна­чити, що з приводу її структури в теорії адміністративного права немає єдиної точки зору як щодо її елементів, так і щодо їх пере­ліку. Так, окремі учені-адміністративісти вважають що чинниками цієї частини є сфери публічного адміністрування (або регулювання)^{[20] [21]} (напр., адміністративно-правове регулювання в галузі освіти та на­уки, або культурній сфері, або секторі національної безпеки). Окрім зазначеної, існує точка зору, яка підтримується авторським колек­тивом цього підручника, відповідно до якої структуру Особливої

частини становлять саме підгалузі адміністративного права. При цьому слід констатувати відсутність також єдиної точки зору щодо самого переліку підгалузей адміністративного права, який різнить­ся між собою. Видається за необхідне виокремити такі підгалузі адміністративного права:

службове право; поліцейське право;

військове право;

адміністративно-деліктне право; містобудівне право.

Отже, система адміністративного права - це внутрішня побудова галузі адлііністративного права, що відображає її єд­ність, послідовне розміщення і взаємозв ’язок структурних еле­ментів.