Правові основи адміністративної діяльності чергової служби органів внутрішніх справ.

Сутність адміністративної діяльності чергової служби ОВС полягає в здійсненні комплексу організаційних та практичних заходів щодо забезпечення: цілодобової та безперервної охорони

громадського порядку, громадської безпеки, попередження та припинення правопорушень, розкриття кримінальних правопорушень «по гарячих слідах», координації та погодженості (синергії) в діяльності інших підрозділів органів внутрішніх справ.

Таким чином, під адміністративно-правовою діяльністю чергової служби ОВС слід розуміти урегульовану переважно нормами адміністративного права підзаконну державно-владну діяльність чергової служби органів внутрішніх справ щодо практичного забезпечення цілодобової та безперервної охорони громадського порядку і безпеки на території обслуговування, недопущення порушення та відновлення порушених прав громадян та інтересів держави.

Із визначення поняття адміністративної діяльності чергової служби ОВС, можна зробити висновок, що вона цілком спрямована на організацію і здійснення охорони громадського порядку та забезпечення погодженості та ефективності в діяльності органу внутрішніх справ як складної соціальної системи правоохоронної направленості.

Відтепер розглянемо норми права, що визначають правовий статус чергової служби органів внутрішніх справ, правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, однією стороною яких є чергова служба ОВС. У зв’язку з цим пропонуємо звернути увагу на значний масив нормативних актів, що містять такі норми, та детально їх проаналізувати.

Не визиває сумнівів, що визначальними для будь-якої суспільно корисної діяльності, що регулюється правом, є її правові основи, під якими у Концепції адміністративної реформи в Україні розуміється “сукупність правових актів, які є відправною точкою і механізмом забезпечення даної реформи”. Слід уточнити, що правове регулювання діяльності чергової служби здійснюється значною кількістю нормативних актів, які відрізняються один від одного за багатьма ознаками: суб’єктами правотворчості, юридичною силою, порядком прийняття, назвою, порядком набрання чинності та дії тощо.

Безспірно, у правовому регулюванні діяльності органів внутрішніх справ взагалі і також чергової служби ОВС зокрема основну роль відіграють норми Конституції України, які тією чи іншою мірою впливають на систему правової основи правоохоронної функції держави. Зупинимося на таких найважливіших положеннях.

Статтеюі Конституції, де Україна проголошується суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, закріплюється обґрунтований юридичною наукою принцип обов’язковості законодавчого регулювання будь-якої сфери соціальної практики, що поширюється і на сферу діяльності чергової служби ОВС та інших суб’єктів, які беруть участь у розкритті кримінальних правопорушень. Стаття 3 Конституції, закріплюючи визнання людини, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку її прав і свобод як найвищу цінність держави, обов’язкову для державного захисту, тим самим затверджує нові пріоритети в соціальній і правовій політиці. Звідси випливає необхідність перегляду всієї системи правовідносин у правоохоронній сфері, що формувалася на інших соціальних пріоритетах.

Пункт 2. ст.22 Конституції України гарантує конституційні права і свободи, які не можуть бути скасовані, що забезпечує правову основу для організаційної і функціональної побудови правоохоронної системи держави. Представлені в другому розділі права на захист своїх інтересів усіма способами, не забороненими законом, створюють реальні можливості активної участі громадян у реалізації функцій міліції (наприклад, щодо розкриття кримінальних правопорушень).

У відповідності до ст. 116 Конституції визначаються функціональні завдання і, частково, компетенція інших суб’єктів. Зокрема, ця стаття покладає на виконавчу владу в особі Уряду України обов’язок вжиття заходів щодо забезпечення законності, прав і свобод громадян, охорони власності і громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Слід зазначити, що Конституція безпосередньо не регулює діяльність чергової служби ОВС, однак саме в Конституції України закріплено загальні засади діяльності державних органів. Так, згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи, якими є працівники чергової служби ОВС України, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім цього, у ст. 8 встановлено, що Конституція України має вищу юридичну чинність, пряму дію і застосовується на всій території України. Звідси випливає, що прийняті закони й інші правові акти не можуть суперечити Конституції і не можуть застосовуватися, якщо вони не опубліковані для загального ознайомлення. Адже Конституція України становить базу для прийняття інших законодавчих та підзаконних актів, що підкреслює її значущість у системі правового забезпечення діяльності чергової служби ОВС.

Важливе місце в механізмі правового регулювання діяльності чергової служби ОВС займають норми законів та підзаконних актів. Для правового регулювання діяльності чергової служби ОВС першочергове значення мають такі законодавчі акти: Закони України “Про міліцію”, „Про державну службу”, „Про правовий режим надзвичайного стану”, „Про звернення громадян”, “Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону”, “Про дорожній рух”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про засади запобігання і протидії корупції”, „Про інформацію”, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України тощо.

Особливу роль у системі законодавчих актів, які регулюють діяльність чергової служби ОВС, відіграє Закон України “Про міліцію”. У Законі, зокрема, визначено і закріплено поняття міліції, основні її завдання, принципи діяльності, основні обов’язки та права, правовий та соціальний захист працівників міліції. Деякі права міліції визначені лише узагальнено, вони є абстрактними та деталізуються в інших законах та підзаконних актах.

Важливе значення для регулювання адміністративно- юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ та чергової служби ОВС зокрема має Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законом України “Про внесення змін і доповнень до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення” від 2 жовтня 1996 р. було розширено коло суб’єктів адміністративної юрисдикції. Так, до числа посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладення адміністративного стягнення, закон відніс, наприклад,

дільничних інспекторів (старших дільничних інспекторів) міліції. У новій редакції абзацу третього п. 1 ч. 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173, 177, ч. 1, 2 ст. 178 цього

Кодексу, та накладати адміністративні стягнення мають право дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції. На наш погляд, враховуючи те, що чергова служба ОВС працює безперервно та цілодобово, а в нічний час черговий фактично виконує обов’язки начальника ОВС, було б доцільно до ст.

Серед актів Президента України, які мають значення для правового регулювання діяльності чергової служби, можна назвати такі загальні укази, що стосуються діяльності правоохоронних органів в цілому: «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції» від 18 листопада 2005 р.; «Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю» № 276 від

28.03.2008 р. В них визначені загальні завдання міліції щодо посилення захисту прав і свобод громадян, пріоритетні напрями діяльності правоохоронних органів, вказується на необхідність зміцнення підрозділів міліції, що працюють у тісному контакті з населенням та безпосередньо формують імідж міліції, до яких безумовно належить чергова служба ОВС.

З урахуванням змін у системі організації влади в Україні особливої важливості набувають акти Кабінету Міністрів України. Так, 04.10. 2006 р. прийняте оновлене Положення про МВС України. Основний зміст діяльності міліції, в тому числі і чергової служби ОВС, у сфері дозвільної системи визначені у постанові КМУ “Про затвердження Положення про дозвільну систему” від 12 жовтня 1992 р. № 576; застосування спеціальних засобів міліцією регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 р. “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”; загальні засади проходження служби - у постанові “Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114 тощо.

В окремих випадках діяльність чергової служби ОВС може опосередковано регулюватися нормативними актами органів місцевого самоврядування (програми, концепції, плани).

Правову основу діяльності органів внутрішніх справ взагалі і чергової служби ОВС зокрема становлять також міжнародні правові акти, ратифіковані у встановленому порядку. Це закріплено в ст. 4 Закону “Про міліцію”, а також у Законі “Про дію міжнародних договорів на території України”, в якому визначено, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід’ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. До таких можна віднести: Резолюцію 217 “А”

Генеральної Асамблеї ООН “Загальна декларація прав людини” від 4 грудня 1948 р.; Резолюцію 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р. “Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку”; “Основні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами при підтриманні правопорядку” (прийняті VII Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками, що відбувся 27 серпня - 7 вересня 1990 р. в Гавані). Аналіз завдань, принципів діяльності і обов'язків міліції та чергової служби міліції зокрема дозволяє дійти висновку про те, що вони в основному відповідають Кодексу поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, прийнятого Резолюцією № 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17.12.79 р.

У той же час слід зазначити, що власне діяльність чергової служби регламентується саме відомчими нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, в яких детально регулюється механізм її функціонування. Дослідження показали, що діяльність чергової служби регламентується близько 30 відомчими нормативними актами, які можна об'єднати, на наш погляд, у три групи.

Перша група - це акти, що регламентують роль і місце чергової служби ОВС у системі органів внутрішніх справ, а також основи організації її діяльності (її принципи, завдання та функції, структура, штати та ін.): накази МВС України «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань» від 28.04.2009 р. № 181; “Про забезпечення контролю за обліком, видачею й прийманням зброї, боєприпасів і спецзасобів у чергових частинах ОВС України” від 27.03.2008 р. № 141; „Про затвердження Положення про Головний штаб Міністерства внутрішніх справ України” від 29.01.2008 р. № 36; „Про затвердження Положення про Оперативний штаб МВС України та складу оперативного штабу МВС України” від 13.02.2007 р. № 42; „Про затвердження Настанови з організації роботи органу внутрішніх справ” від 15.06.1999 р. № 495; „Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи” від 17.12.2009 р. № 530дск(зі змінами, згідно до наказів МВС України №170 від 30.04.2011р. та №246 від 01.06.2011р.).

Друга група об'єднує накази, що визначають типові дії чергової служби в різних ситуаціях (це, наприклад, наказ МВС України „Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України” від 28.07.1994 р. № 404; Додаток № 10 „Картотека невідкладних дій чергового ОВС” до Інструкцій наказу МВС України № 181-2009 р.), зокрема й при надзвичайних ситуаціях. Для деяких різновидів надзвичайних ситуацій розроблені окремі типові плани, які зберігаються в чергових частинах ОВС. Зокрема, це плани, відомі під назвами „Сирена, „Грім”, „Перехват”, „Хвиля”, „Темп”, „Охорона і оборона адмінбудинку ОВС”, „Оборона банку”, „Оборона музею” тощо. Введення цих планів та алгоритми дій, передбачених ними, регламентуються такими наказами МВС України: „Про затвердження Настанови про заходи органів, підрозділів внутрішніх справ, частин внутрішніх військ МВС України щодо розшуку і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку” від 24.04.1998 № 230 дск; „Про затвердження Інструкції з організації охорони державних музеїв, історико -культурних заповідників, інших важливих об'єктів культури підрозділами ДСО при МВС України” від 24.10.1998 р. № 771/428; „Про профілактичну і оперативно-розшукову діяльність органів внутрішніх справ щодо запобігання та викриття фактів виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збуту підроблених грошей” від 03.11.200 р. № 1292дск; „Про затвердження Настанови про дії органів, підрозділів внутрішніх справ, з'єднань, військових частин внутрішніх військ, вищих навчальних закладів МВС України з ліквідації масових заворушень” від 11.11.2003 р. № 1345дск; „Про затвердження Інструкції з організації охорони установ банків Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України” від 23.08.2005 р. № 700; „Про організацію діяльності органів внутрішніх справ України щодо протидії злочинам, пов’язаних з автотранспортом” від 10.10.2006 р. № 1019дск; спільним наказом СБУ, МВС, МНС, Держкордону, Департаменту виконання покарань, Міністерства оборони, Міністерства транспорту від 19.12.2001 р..

Третю групу складають накази, які регулюють діяльність чергової служби за основними напрямками: реагування на повідомлення про правопорушення, оперативного інформування та інформаційного забезпечення в ОВС; забезпечення обліково- реєстраційної діяльності ОВС; контролю за недопущенням порушень прав і свобод осіб, що доставляються до чергових частин; взаємодії чергової служби з іншими підрозділами міліції, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю в правоохоронній сфері та підвищення ефективності діяльності чергової служби. Це такі накази МВС України: „ Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”: від 22.10.2012 р. № 940; „Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян та організацій, їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України” від 10 жовтня 2004 р. за № 1177; «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії» від 19.11.2012р. № 1050; „Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку” від 30.09.2008 р. № 505; «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань» від 28.04.2009 р. № 181; „Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями по охороні громадського порядку” від 09.02.2004 р. № 133 та ін.

Підбиваючи підсумки викладеному, пропонуємо можливі шляхи удосконалення правового регулювання діяльності чергової служби ОВС України :

1. Внесення відповідних змін та доповнень до чинних нормативних актів України з метою удосконалення їх норм. При цьому врахувати як вітчизняні наукові й практичні здобутки, так і передовий світовий досвід.

2. Розробка і прийняття нових нормативних актів, що відповідають сучасним вимогам до чергової служби ОВС. Так, на нашу думку, необхідно прийняти накази МВС України «Про застосування спеціальних технічних засобів у службах та підрозділах ОВС з метою недопущення порушень прав людини», «Про впровадження в діяльність чергових частин ОВС геоінформаційних систем управління патрульними нарядами», «Про організацію проведення інструктажів добового наряду ОВС», «Про надання платних адміністративних послуг черговими частинами ОВС» та ін.

2.4.3. Система та структура чергової служби органів внутрішніх справ України. Моделі чергової служби МВС України та зарубіжних країн світу.

Організаційна структура будь-якої соціальної системи, як правило, визначається і офіційно затверджується відповідними нормативними актами. Так, у наказі МВС України № 181-2009 р. визначено, що до структури чергових частин ОВС України входять:

1. Чергова частина МВС.

2. Чергові частини територіальних органів:

- головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ГУМВС, УМВС);

- міських управлінь (далі - МУ);

- районних управлінь (далі - РУ), міських, районних відділів, відділень міліції, відділів та відділень спеціальної міліції (далі - міськрайліноргани).

3. Чергові частини транспортних органів:

управлінь МВС на залізницях;

лінійних управлінь на залізницях (далі - ЛУ);

лінійних відділів, відділень, пунктів на станціях;

лінійних управлінь, управлінь, відділів, відділень, пунктів у портах, аеропортах, метрополітені.

4. Чергові частини (комендатури) вищих навчальних закладів, що у своїй діяльності керуються нормативно-правовими актами, наказами МВС і перебувають у прямому підпорядкуванні проректорів по службі.

5. Чергові частини стройових підрозділів та училищ професійної підготовки працівників міліції та інших навчальних закладів МВС перебувають в оперативному підпорядкуванні ГУМВС, УМВС, на території обслуговування яких знаходяться.

Як ми вже зазначили вище, на різних рівнях управління завдання та функції, що вирішуються черговими службами ОВС, відрізняються один від одного.

Для подальшої характеристики системи чергової служби органів внутрішніх справ ми вважаємо за необхідне більш детально розкрити кожний організаційний рівнь вітчизняної моделі чергової служби МВС України.

Отже, сучасну чергову службу ОВС можна розглянути як чотирьохрівневу структуру: перший рівень - загальнодержавний (чергова служба МВС); другий - регіональний (обласний), що включає чергові служби ГУМВС, УМВС, УМВСТ, спеціалізовані чергові частини та комендатури навчальних закладів МВС; третій - місцевий (чергові служби МУ, ЛУ); четвертий - районний (чергові служби міськрайлінорганів).

Так, на першому (вищому) рівні знаходиться чергова служба МВС України - центральний орган управління, збору й обробки оперативної інформації МВС України, яка є підрозділом Головного штабу і знаходиться в оперативному підпорядкуванні заступника начальника-начальника оперативного управління. У свою чергу, в її оперативному підпорядкуванні знаходяться чергові частини структурних підрозділів центрального апарату МВС, внутрішніх військ, навчальних закладів системи МВС, а також чергові частини усіх органів і підрозділів внутрішніх справ України.

Згідно зі статистичними даними 2012 р., у системі МВС України створено 1196 чергових частин, з них: в територіальних ОВС (у т.ч. ЧЧ ГУМВС, УМВС, УМВСТ, МУ, РУ, ЛУ, МВМ, СВМ) - 987; в галузевих службах (БОЗ, ДАІ, ДСО та інш.) - 128; в стройових підрозділах ОВС (ПС, Беркут та інш.) - 63; в навчальних закладах системи МВС - 18. За штатом у черговій службі ОВС закріплено

9346 працівників.

Аналіз думок експертів, проведений у дослідженні О.О. Кисельовою, свідчить, що діяльність працівників чергової служби ОВС є достатньо складною психологічно і висуває високі вимоги (вище середніх) до пізнавальних психологічних процесів (пам'яті, увазі, інтелекту), комунікативних, моторних здібностей, емоційних і особистих їхніх якостей. Якщо узагальнити максимально важливі за оцінками експертів професійно значущі якості, то виявимо, що для працівників чергової служби необхідна здатність:

—розподіляти увагу при виконанні декількох завдань у стані підвищеної нервово-психічної напруженості, пов'язаної з безперервним потоком повідомлень, що вимагає аналізу, ухвалення рішень і відстеження змін оперативної обстановки на обслуговуваній території;

—тривалий час зберігати стійкий стан працездатності, проводячи особистий обшук, фотографування або дактилоскопування підозрюваного, з'ясовуючи підставу затримання, наявність даних про потерпілих і свідків, встановлюючи особу затриманого, рівень його соціальної небезпеки, фізичний і психічний стан (наявність травм, ступінь сп'яніння, агресивність тощо);

—утримувати в оперативній пам'яті велику кількість інформації, особливо при проведенні оперативних заходів;

—відтворення образу за словесним описом з урахуванням різних деталей поведінки, особливостей зовнішності, наявних відмітних ознак підозрюваних;

—уміння бачити альтернативні шляхи рішення завдань і обирати найбільш реалістичні, особливо при організації розкриття злочину по «гарячим слідам»";

—приймати правильні рішення в умовах невизначеності і недостатньої інформації про подію, швидко організувати виїзд на місце події співробітників груп негайного реагування, кримінальної міліції, дільничного інспектора і інших підрозділів;

—до прогнозування в ситуаціях, пов'язаних з можливими людськими жертвами;

—до швидкого встановлення контактів з незнайомими людьми, що знаходяться у стані хвилювання або стресу, при повідомленні важливої інформації про подію;

—вести бесіду, переговори, прагнучи до з'ясування мотивів поведінки співрозмовника і долаючи небажання підозрюваного повідомляти правдиву інформацію;

—швидко і стисло записувати інформацію про подію, підозрюваних, потерпілих, свідків і важливі деталі події;

—чітке і ясно висловлювати свої думки, прагнучи до однозначного викладу інформації і вказівок особам, що виїжджають на місце злочину;

—брати на себе відповідальність у складних ситуаціях, особливо якщо потрібне застосування зброї;

—до тривалої розумової роботи в несприятливих умовах;

—зберігати врівноваженість і самовладання в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з агресивною і ворожою поведінкою затриманих, спробами самогубства;

—розпізнавати осіб з деструктивними формами поведінки стосовно власної особи, схильних до членоушкодження і суїциїдальної поведінки.

Кількість працівників чергових частин ОВС на всіх рівнях управління від МВС до міськрайліноргану визначається її типовим штатним розписом, а робота їх штатних працівників організовується в чотири зміни тривалістю 24 години кожна. Особам добового наряду під час чергування по черзі надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю до 4 годин, у тому числі до двох годин у денний і двох годин у нічний час. Після зміни штатним працівникам чергової частини надається відпочинок тривалістю 72 години, підмінним працівникам, які чергували, - 48 годин, а тим, хто чергував два рази підряд, - також 72 години. При тимчасовій неможливості забезпечити чотирьохзмінну роботу чергової частини (при некомплекті, у разі хвороб, відпусток чи з інших причин) штатним працівникам чергових частин, а також підмінним черговим може надаватися відпочинок тривалістю 48 годин.

Час зміни добового наряду чергової частини МВС України визначається заступником Міністра - начальником Головного штабу, на інших рівнях управління - начальниками відповідних органів внутрішніх справ та відбувається, як правило, з 08.00 до 09.00 ранку наступної доби перед заступанням у наряд.

Начальник чергової частини МВС, його заступник, головні інспектори-чергові, старші інспектори-чергові з особливих доручень, старші інспектори-чергові та помічники головних інспекторів- чергових чергової частини МВС України призначаються на посади, переміщаються та звільняються з посад наказом Міністра внутрішніх справ за поданням заступника начальника Головного штабу МВС України - начальника оперативного управління. Посади головних інспекторів-чергових, старших інспекторів-чергових з особливих доручень та старших інспекторів-чергових комплектуються з числа працівників, які позитивно характеризуються, морально витримані, здатні самостійно приймати управлінські рішення, мають вищу юридичну освіту, стаж служби в ОВС складає понад 10 років, досвід роботи на посадах, пов’язаних з охороною громадського порядку, оперативною або слідчою діяльністю, та пропрацювали в черговій службі не менше 5 років.

На посади помічників головних інспекторів-чергових призначаються найбільш підготовлені особи молодшого начальницького складу, які позитивно характеризуються, мають повну середню освіту, стаж служби в ОВС не менше 5 років та достатню підготовку для роботи з комп’ютерною технікою.

Другий (регіональний) рівень діючої моделі чергової служби МВС України складають чергові служби ГУМВС та УМВС, які знаходяться в оперативному підпорядкуванні чергової служби МВС України. Їм підпорядковуються чергові частини ОВС, які знаходяться на території обслуговування.

Чергові служби МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ областей займаються переважно збиранням, обробкою та представленням керівництву інформації про оперативну обстановку в республіці, області, на транспортних магістралях. При вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, масових заворушень, стихійних лихах та інших надзвичайних подій чергові частини цих рівнів забезпечують оперативне управління силами та засобами органів внутрішніх справ, які знаходяться в підпорядкуванні цих органів.

При аналізі завдань та функцій чергових частин МВС, ГУМВС, УМВС стає очевидним, що чим вищим є рівень управління, тим меншим є обсяг завдань безпосереднього управління силами і засобами органів внутрішніх справ по реагуванню на зміни оперативної обстановки при одночасному зростанні функції управління підлеглими структурами, включаючи координацію сумісних дій низових підрозділів і взаємодії з рівнозначними суб'єктами. Крім того, на рівні МВС, ГУМВС повністю зникає таке

284 завдання, як, наприклад, безпосередній розгляд доставлених і затриманих. Іншими словами, ієрархія чергових частин ОВС припускає чітке розмежування функцій і повноважень окремих елементів чергової служби МВС України.

Чергові частини ГУМВС та УМВС діють на правах відділу чи сектору. Відділ може створюватись як самостійний підрозділ у складі центрального апарату МВС, на підприємствах та в установах забезпечення, у складі апарату ГУМВС, УМВС, міського, лінійного управління, міськрайліноргану і як вхідний підрозділ у складі департаменту, головного управління та управління. Сектор (відділення) може створюватись як самостійний підрозділ у складі ГУМВС, УМВС, міського, лінійного управління, міськрайліноргану і як вхідний підрозділ у складі департаменту, головного управління, управління чи відділу.

У складі відділу, сектору (до речі, не тільки в ГУМВС та УМВС, а також і в міських та лінійних управліннях) при затвердженні штатів передбачені такі посади: начальники чергових частин, їх заступники, помічники начальника чергової частини (відділу) - оперативні чергові, старші інспектори-чергові, інспектори-чергові, старші інженери-програмісти, інженери-програмісти, помічники оперативних чергових з оброблення інформації на ПЕОМ, які призначаються на посади, переміщаються та звільняються з посад наказами начальника ГУМВС, УМВС (на підставі подання заступника начальника ГУМВС, УМВС - начальника штабу).

Зазначені посади, крім старших інженерів (інженерів- програмістів) та помічників чергових, комплектуються з числа працівників, які позитивно характеризуються, морально витримані, здатні самостійно приймати управлінські рішення, мають вищу юридичну освіту, стаж служби в ОВС складає понад 7 років, досвід роботи на посадах пов’язаних з охороною громадського порядку, оперативною або слідчою діяльністю та пропрацювали в черговій службі не менше 5 років, посади старших інженерів (інженерів)- програмістів комплектуються особами, які мають вищу та середньо- спеціальну технічну освіту та досвід роботи з комп’ютерною технікою.

На посади помічників оперативних чергових з оброблення інформації на ПЕОМ призначаються найбільш підготовлені особи молодшого начальницького складу, які позитивно характеризуються, мають повну середню освіту, стаж служби в ОВС не менше 3 років та

достатню підготовку для роботи з комп’ютерною технікою.

Третій (місцевий) рівень моделі чергової служби МВС України - рівень міських, районних та лінійних управлінь - є, як ми вже зазначали, найбільш важливим у беспосередній організації охорони громадськог порядку.

Чергові служби міських, районних та лінійних управлінь на транспорті знаходяться в оперативному підпорядкуванні чергових служб МВС України, ГУМВС та УМВС.

Чергові служби міськрайлінорганів є сполучною ланкою, яка забезпечує взаємодію всіх галузевих служб та структурних підрозділів цих органів, та безпосередньо беруть участь у практичному виконанні всіх задач, які покладаються на ці органи. Чергові частини оперативно реагують на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та події, здійснюють управління силами та засобами, задіяними на охорону громадського порядку; організують роботу щодо розкриття кримінальних правопорушень «по гарячих слідах», розшуку злочинців, які зникли з місця скоєння злочину, та викраденого майна; проводять розгляд обставин правопорушень, скоєних особами, яких доставили до чергової частини, та виконують інші задачі. Чергові частини міськрайлінорганів забезпечують оперативне реагування на кримінальні правопорушення і події незалежно від того, на який апарат чи службу покладені обов’язки вживати за ними правоохоронних заходів.

Їм підпорядковуються чергові служби міськрайонних, міських, районних, лінійних, територіальних відділів (відділень) та управлінь (відділів) охорони метрополітену (далі - МРВ, МВ, РВ, ЛВ, ТВМ) та інші чергові служби, які знаходяться на території обслуговування та складають четвертий (районний) рівень моделі.

Чергові служби міськрайонних, міських, районних, лінійних, територіальних відділів (відділень) та відділів охорони метрополітену знаходяться в оперативному підпорядкуванні чергових частин МВС України, ГУМВС, УМВС, МУ, РУ та ЛУ. Їм підпорядковані, відповідно, чергові частини міських, селищних, лінійних відділів (відділень), що знаходяться на території обслуговування.

Начальники чергових частин, помічники начальника чергової частини-оперативні чергові, старші інспектори-чергові, інспектори- чергові, помічники оперативних чергових з оброблення інформації на ПЕОМ міськрайлінорганів призначаються на посади, переміщаються та звільняються з посад наказами начальника ГУМВС, УМВС (на підставі подання начальника райліноргану після погодження із заступником начальника - начальником штабу ГУМВС, УМВС).

Зазначені посади, крім помічників оперативних чергових, комплектуються з числа працівників, які позитивно характеризуються, морально витримані, здатні самостійно приймати управлінські рішення, мають вищу або середньо-спеціальну освіту, стаж служби в ОВС складає 3 - 5 років, із яких вони мають досвід роботи 2 - 3 роки на посадах, пов’язаних з охороною громадського порядку, оперативною або слідчою діяльністю.

Разом з тим система чергової служби не вичерпується даними підрозділами. У її склад входять і так звані спеціалізовані чергові частини, тобто підрозділи, що виконують функції оперативного інформування та управління, створені в структурі окремих головних управлінь МВС, УМВС (наприклад, чергові частини УІТ, УКР, Беркут, УДСБЕЗ тощо). Останнє викликано необхідністю забезпечення єдиного інформаційного простору підрозділів і служб МВС, оперативного проходження інформації і ухвалення рішень.

На відміну від чергових частин міськрайлінорганів, чергові частини структурних підрозділів ОВС (ДАІ, УІТ, навчальних закладів системи МВС (комендатури), ІТТ, спецприймальника) в основному вирішують круг питань, які належать до сфери компетенції повноважень цих служб. Так, наприклад, чергова частина, що функціонує в Департаменті ДАІ, здійснює координаційне керівництво та контроль за діяльністю чергових частин ДАІ ГУМВС, УМВС областей та міськрайлінорганів органів внутрішніх справ; узгоджує маршрути руху автомототранспортних засобів з особливо цінними, небезпечними, важковаговими та великогабаритними вантажами, видає дозвіл на перевезення таких вантажів; при певних обставинах (перевезення особливо цінних, унікальних, неділимих вантажів) відповідно до рішення керівництва організовує супровід екіпажами патрульних автомобілів конкретних вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом; дає відповідні вказівки інспекторам, які несуть службу на маршруті перевезення, і здійснює контроль за пересуванням автомобілів з таким вантажем. Слід також зазначити, що спеціалізовані чергові частини створюються, як правило, на нештатній основі.

Характерною особливістю сучасної моделі чергової служби ОВС є те, що її модельний розвиток слід розглядати у контексті загальних процесів реформування системи Міністерства внутрішніх справ України, можливі невиважені заходи, які можуть негативно позначитись на подальшому стані розвитку чергової служби ОВС України (як приклад можна навести пропозиції щодо скорочення чергових частин у райлінорганах та залишення лише в міських управліннях або, навпаки, скорочення міських управлінь; щодо скорочення чергових змін до 3-х тощо).

Розглядаючи практичний бік організаційно-структурних особливостей чергової служби ОВС України, варто вказати, що сучасну систему чергової служби органів внутрішніх справ визнають досконалою лише 32 % опитаних працівників органів внутрішніх справ, тоді як 68 % говорять про її недосконалість; 34,58 %

працівників та 41,96 % громадян вважають, що чергова служба органів внутрішніх справ працює неефективно.

Отже, діюча модель не позбавлена ряду недоліків, до найголовніших з яких нами віднесено такі:

1. Невідповідність адміністративно-правового статусу чергової служби (його недосконалість) її місцю в системі МВС України.

2. Недостатнє фінансування органів внутрішніх справ України в цілому та чергових частин зокрема, що негативно позначається передусім на ефективності діяльності ОВС щодо охорони громадського порядку та безпеки, розкриття кримінальних правопорушень „по гарячих слідах”.

3. Некомплект чергових частин ОВС.

Сьогодні чергові частини ГУ, УМВС, міськрайлінорганів згідно з положеннями наказів МВС України № 181-2009 р. та 530дск від 17.12.2009 р. „Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи” є вхідними підрозділами штабів ОВС.

На думку В.І. Ігнатенка, чергові частини як органи міжгалузевого управління силами та засобами повинні входити до структури штабів міськрайорганів, а організацію їх діяльності і відповідальність за результати роботи необхідно покласти на начальників штабів міськрайорганів. Тоді виникає питання, яке місце в структурі МВС повинні займати чергові частини ОВС на інших рівнях управління (де немає штабів)?

Д. В. Рівман справедливо стверджує, що штаби в цілому переважно здійснюють дії організаційно-забезпечувального, контрольного, інформаційного характеру, тобто ті, які належать до компетенції всіх служб органів внутрішніх справ, тоді як чергова служба - це орган безпосередньо оперативного управління. Причому на більш нижчому рівні (про що ми вже згадували вище) системи управління органами внутрішніх справ - на рівні міськрайлінорганів - роль чергових частин безпосередньо в оперативному управлінні силами і засобами значно зростає.

У зв'язку з цим А. П. Іпакян вважає, що функція оперативного управління займає особливе місце в системі функцій органів внутрішніх справ, носить міжгалузевий характер, тому чергові частини не можна розглядати як приналежні до будь-якої окремої служби в системі ОВС. При цьому оскільки для чергових частин саме така діяльність є першочерговою і полягає в негайному прийнятті відповідних рішень (в ідеалі - миттєвому), що вимагає створення і підтримання необхідних умов організаційного, матеріально - технічного і іншого характеру, в науковій літературі сформувалася позиція, що розглядає чергову частину як орган міжгалузевого управління, який надає допомогу керівництву ОВС, а за необхідності ще й замінює його!

Ми поділяємо та підтримуємо погляди Д.В. Рівмана, А.П. Іпакяна, А.І. Кардашова, В.Д. Малкова, В.С. Довгого та вважаємо, що чергова служба ОВС повинна бути виділена в самостійну службу з вертикальним підпорядкуванням, що могло б не тільки підвищити її ефективність та престиж, але й об’єктивно виключило втручання в діяльність служби, яке наразі має вираз в нав'язуванні виконання непритаманних черговій службі функцій, перекручення та викривлення оперативної інформації, що в кінцевому підсумку впливає на зростання кількості фактів порушення реєстраційної дисципліни та нереагування на повідомлення про скоєння правопорушень та інші події. Проведене анкетування практичних працівників органів внутрішніх справ підтвердило правильність наших висновків та показало, що такої думки дотримується 53,60 % респондентів, особливо працівників саме чергових частин ОВС.

Поліцейські підрозділи всіх країн світу, які включені в систему соціального обслуговування населення (тобто насамперед повинні задовольняти потреби громадян), мають у своїй структурі чергові підрозділи, діяльність яких здебільшого спрямована на забезпечення ефективного функціонування всіх галузевих апаратів поліції і організацію реагування на заяви і повідомлення про правопорушення та інші події. При цьому зарубіжні чергові підрозділи і служби, що забезпечують функцію реагування, як правило, знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні керівників поліцейських органів і працюють на користь усіх їх служб.

Відповідно до сучасних світових поліцейських стандартів, що запропоновані ООН, кожний місцевий відділ (дільниця) поліції повинен мати у своїй структурі підрозділи, що відповідають таким критеріям:

1. Чергова частина (або відділ реєстрації) для надання довідкової інформації та допомоги населенню є першим місцем, куди звертається відвідувач поліцейського відділу (дільниці). Люди можуть приходити в поліцейський відділ (дільницю) з цілого ряду причин, і отримане враження визначає їх уявлення про роботу поліції в цілому. Співробітники чергової частини або відділу реєстрації повинні спілкуватися з відвідувачами якомога доброзичливіше, і хоча вони не зобов'язані постійно демонструвати привітність, їх поведінка не повинна бути ворожою.

2. Диспетчерська служба для розподілу за викликами громадян працівників поліції і координації їх дій у разі виникнення інших подій. Тобто має існувати механізм установлення зв'язку між дзвінками з проханнями про допомогу і діями поліції. У процесі диспетчерського управління забезпечується контроль відносно загальних заходів реагування і визначається швидкість, з якою вони будуть прийняті. У деяких місцях такий процес може бути напівавтоматичним і передбачати використання комп'ютерів; в цьому випадку йдеться про комп'ютеризоване диспетчерське управління, відоме під англійською абревіатурою CAD (Computer Aided Despatch). Зазвичай співробітник диспетчерської служби або служби CAD проводить сортування дзвінків, встановлюючи черговість надання допомоги. Телефонна система повинна автоматично відстежувати джерела і адресу, з яких був зроблений дзвінок з проханням про екстрену допомогу. Поліцейські патрулі повинні постійно підтримувати тісний контакт з будь-якою особою, що виконує цю функцію.

3. Відділи патрулювання і реагування на повідомлення від населення про будь-яку допомогу. Необхідний порядок роботи місцевої дільниці вживання заходів реагування на дзвінки з проханнями про допомогу повинен бути 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Аналізуючи нормативні акти, що регулюють діяльність поліції

закордонних країн, та юридичну літературу, присвячену цій проблематиці, ми дійшли висновку, що у Великобританії, США, Канаді та Франції є певні відмінності моделей чергових служб поліції цих країн з вітчизняною моделлю. Так, в організаційних структурах поліції на багатьох поліцейських дільницях відсутні чергові, які є організаторами роботи щодо охорони громадського порядку. Чергування здійснюється всіма працівниками поліцейської дільниці згідно з графіком. Особливістю діяльності поліції цих зарубіжних країн щодо охорони громадського порядку є те, що більшість поліцейських задіяна для цього у вечірній час та вихідні дні. Тобто графіки чергувань складені таким чином, що саме коли вчиняється більшість правопорушень, основна кількість поліцейських знаходиться на робочому місці. В інший час поліцейські відпочивають. Поліція в цих країнах лише виявляє правопорушення, але ніколи не приймає рішення щодо правопорушників. Для цього існують спеціальні органи (магістрати, префекти, поліцейські трибунали тощо).

Слід зазначити, що в період 2000 - 2002 рр. в звичайній та поліцейській пресі Великобританії багато говорилося про загальну деградацію поліцейської служби країни, зниження її престижності. Криза служби торкнулася навіть Столичної лондонської поліції (Скотланд-ярда), що визнав сам комісар лондонської поліції. Поганий стан служби був викликаний, зокрема, ліквідацією змінної системи чергувань та підрозділів чергових частин (деякі поліцейські ділянки через брак кадрів почали працювати в одну зміну), перевантаженням працівників поліції (зокрема, бюрократичною паперовою роботою, відволікаючою від оперативної роботи) і головним чином - неувагою до її потреб з боку вищих властей.

Особливе значення в австрійській поліції надається швидкості і глибині оцінки оперативної обстановки, яке, на думку австрійських фахівців, обумовлює загальний успіх. Постійне спостереження за зміною оперативної обстановки в місті покладене на чергову частину. У її завдання входить постійне спостереження за зміною оперативної обстановки в місті і забезпечення поліцейського керівництва своєчасною і точною інформацією, необхідною для проведення ефективних оперативних заходів.

У розпорядженні чергових частин сконцентровані всі засоби зв'язку. Організація патрульної служби на радіофікованих автомобілях здійснюється безпосередньо відповідними поліцейськими

підрозділами на місцях, а розподіл машин по місту, маршрути їх пересування регулюються центром. При розподілі керівництво виходить з принципу, що близько 80 % наявного парку

автотранспорту повинні постійно знаходитися на ділянках обслуговування, решту транспорту складає резерв на випадок непередбачених обставин.

Важливу роль у забезпеченні ефективності діяльності із забезпечення громадської безпеки відіграють чергові поліцейські радники. Черговими поліцейськими радниками за графіком є всі чиновники поліції, що мають чин поліцейського радника, а також головні співробітники поліції, зараховані в результаті іспитів до категорії кандидатів у поліцейські радники. Вони компетентні приймати рішення щодо проведення особливо важливих термінових оперативних заходів, у разі потреби беруть на себе функцію безпосереднього керівництва проведенням операцій. Черговий поліцейський радник, як правило, під час своєї чергової зміни знаходиться на своєму робочому місці, а після 18.00 годин має право бути у себе вдома.

Чергову зміну очолює черговий офіцер. До виконання цих обов'язків притягуються всі головні і старші співробітники поліції. Черговий офіцер представляє керівництво відділу по забезпеченню суспільної безпеки у відсутність безпосередніх начальників, а також ухвалює необхідні рішення у разі здійснення негайних дій. Черговий офіцер володіє повноваженнями давати необхідні розпорядження всім органам охоронної поліції міста. При виникненні надзвичайних подій (тяжкі кримінальні правопорушення, крупні катастрофи, повені, великі пожежі, несподівані демонстрації) він негайно доповідає про це черговому поліцейському радникові і забезпечує проведення необхідних оперативних заходів у контакті з кримінальною поліцією і іншими зацікавленими органами.

На відміну від чергового поліцейського радника, черговий офіцер несе службу виключно в черговій частині Дирекції Федеральної поліції. У безпосередньому підпорядкуванні чергового офіцера знаходиться резервний черговий офіцер, бюро керівництва патрульною службою з необхідними тактичними і технічними засобами і помічник з числа керівних співробітників Відділу по забезпеченню громадської безпеки. Резервний черговий офіцер є найближчим помічником чергового офіцера. У його обов'язки входить спостереження за оперативною обстановкою, керівництво оперативними групами, створеними з декількох патрулів на радіофікованих автомашинах для виконання особливих завдань.

Висока ефективність діяльності поліції і жандармерії Австрії щодо підтримки громадського порядку та безпеки обумовлена жорсткою централізацією їх органів, а також жорстким вертикальним підпорядкуванням.

Починаючи з 1999 р. у зв'язку із загостренням криміногенної ситуації в Італії було вжито заходів щодо посилення поліції. Було ухвалено рішення збільшити чисельність правоохоронних органів, оснастити поліцейських і карабінерів сучасними технічними засобами і озброєнням. Чергові наряди отримали додаткові патрульні машини, на вулицях встановили нові телекамери стеження за громадським порядком. У крупних містах були створені єдині центри швидкого реагування, куди надходить інформація про всі вчинені правопорушення. План підвищення рівня безпеки передбачав більш тісну співпрацю між силовими структурами, всіма черговими службами і адміністративними органами.

У «кобан» - поліцейського відділення в Японії - є постійний склад поліцейських, які несуть службу за графіком, - доба чергування (зараховується 16 годин, оскільки передбачається 8-годинний відпочинок в «кобан»), доба відпочинку, доба або двоє чергування в денний час. У Токіо на добове чергування заступає наряд, як правило, з 4 чоловік за певним графіком. Обов'язково один із зміни чергує стоячи біля входу або сидячи в приміщенні. Інші виконують затверджені інструкцією чергові функції, перш за все такі: готовність прибути за викликом; патрулювання району, як правило, на велосипеді; здійснення адресних обходів; оформлення поліцейських інформаційних щитів.

Можна стверджувати, що в «кобан», який є низовою ланкою поліції, задіяно близько 40 % всього особового складу поліції Японії. У Токіо, з його 8 млн жителів, діють 101 поліцейське відділення, на кожне з яких замикається близько десятка «кобан»; всього в столиці Японії за штатом їх 954. Підконтрольні «кобан» райони розподілені так, що в будь-яке місце району поліцейські за викликом можуть прибути з «кобан» за 2-3 хвилини, термін прибуття поліцейських за викликом суворо обліковується посекундно. На жаль, у звітах Національного поліцейського управління наголошується, що цей час останніми роками зростає. У 1998 р. він дорівнював 5 мин. 48 сек., в 1999 р. - 5 мін 54 сек., в 2000 р. - вже 6 мин. 05 сек. Ретельно аналізуються причини цього зростання, та багато в чому він пояснюється тим, що різко збільшилася частка дзвінків в «кобан» з мобільних телефонів. Оперативність реагування забезпечує японській поліції відмінні показники в розкритті кримінальних правопорушень порівняно малими силами. Так, в Японії на одного штатного співробітника поліції в середньому доводиться 550-560 громадян, в США, Німеччині, Франції - в 1,5-2 рази менше. Проте в Японії патрульно-постова служба затримує 60-65% порушників «по гарячих слідах», часто на місці злочину.

Керівництво відділень поліції, яким підпорядковані «кобан», прагне підтримувати в них стабільність особового складу. Нерідкісні випадки, коли поліцейські впродовж 30-35 років несуть службу в одній «кобан». Тому поліцейські досконально знають обстановку в своєму районі. Але не менш важливим є те, що кожний мешканець району знає свою будку і вкаже сторонньому дорогу до неї у разі потреби, наприклад при пограбуванні.

Основним завданням в службових інструкціях для чергових в «кобан» ставиться допомога громадянам. Керівництво заохочує ввічливість і запобігливість у поліцейських, і тому для них характерна постійна готовність допомогти в біді, аж до того, що дати парасольку, щоб захоплений несподіваним дощем мешканець району міг з комфортом дійти до будинку від станцій метро або міських електричок, біля яких зазвичай і розташовуються «кобан». Ветерани служби в «кобан» говорять, що їм доводилося давати у позику гроші на дорогу особам, що втратили гаманці. Суми невеликі, але не було випадку, щоб борг не повертався з подячним листом.

Найважливішим завданням для особового складу «кобан» керівництво вважає «стати частиною місцевого співтовариства»; підкреслюється, що вся система «кобан» створена з метою, щоб «поліція була ближча до народу».

Отже, проаналізувавши адміністративно-правову діяльність та організаційну структуру чергових служб поліції закордонних країн порівняної з черговою службою ОВС України, можна дійти висновку що вони мають: 1) багато спільного, що відбивається в завданнях та функціях, покладених на них; 2) відмінності, зокрема: вітчизняна чергова служба ОВС діє на штатній основі; чергові частини ОВС створюються у всіх територіальних міськрайлінорганах; графік чергування цілодобовий.

Відносно удосконалення структури вітчизняної чергової служби ОВС існує ряд пропозицій. Слід вказати, що серед практичних працівників ОВС вже давно склалася критична думка щодо оптимальності побудови чергової служби. У минулому деякі практичні працівники, підкреслюючи значну кількість і різноманітність штатних і нештатних чергових служб в органах внутрішніх справ різних рівнів управління та їх підрозділах, вважали, що при цьому в цілому в черговій службі немає належної єдності, отже, вона недостатньо ефективна.

Лунають пропозиції об'єднати на рівнях ГУМВС, УМВС, МУ чергові частини всіх служб органів внутрішніх справ, що забезпечують реагування на порушення громадського порядку, кримінальні правопорушення, надзвичайні події і обставини, тобто злити всі чергові частини ОВС в єдині центри оперативного реагування та управління силами та засобами міліції. На думку авторів, цей захід дозволить здійснювати реальну комплексність рішень, які приймає оперативний черговий, і буде оптимальною в частині економічної і ресурсної оптимізації. На наш погляд, таке об’єднання було б доцільним відносно чергових частин територіальних міськуправлінь, ДАІ та ПС. По-перше, в міськуправліннях є лінії екстреного зв’язку «102», де зосереджуються виклики, за якими потрібне негайне реагування. По-друге, підрозділи ДАІ та ПС мають певну кількість сил, що задіяні на охорону громадського порядку за планом Єдиної дислокації та ефективність управління ними буде оптимальною з єдиного центру управління. По- третє, це доречно з приводу концентрації оперативної інформації, що дозволяє бачити реальну картину оперативної обстановки на території обслуговування. Експерименти зі створення об'єднаних чергових частин показали, що подібні рішення вимагають наявності достатніх площ, перерозподілів штатної чисельності або введення нових посад.

Також неможна залишити поза увагою досвід діяльності служб порятунку за єдиним номером. Так, у США і Канаді діють служби виклику екстрених оперативних служб, виклик яких здійснюється за універсальним телефонним номером "911". Ці служби забезпечують можливість звернення жителів і організацій до місцевої системи громадської безпеки.

Перша служба "911" була відкрита в лютому 1968 р. в р. Халльовіле (США). Сьогодні служби "911" обслуговують міське і сільське населення. У добу вони приймають близько 300 тис. викликів, що складає більше 100 млн. викликів на рік. Для створення і забезпечення роботи служб "911" і подальшого їх вдосконалення законодавством ряду штатів введений податок (приблизно 0,25 - 0,5 долара в місяць), що стягується з абонентів телефонних мереж.

Досвід роботи екстрених служб показує, що для ефективного надання допомоги при виникненні надзвичайної події в 10 % випадків потрібне залучення більш ніж однієї екстреної служби. Служби "911" також дозволяють раціональніше використовувати ресурси екстрених оперативних служб і забезпечувати їх ефективну взаємодію у справі ліквідації наслідків надзвичайних подій.

Аналіз роботи служб "911", розрахованих на обслуговування викликів тільки надзвичайного характеру, показує, що близько половини телефонних звернень до служби "911" не є такими. Інакше кажучи, на служби поступає значний відсоток помилкових викликів. Ці виклики приводять до виникнення перевантажень на мережах зв'язку, які забезпечують роботу служб "911", наслідком чого є відмова або тривале очікування обслуговування викликів, що носять дійсно надзвичайний характер. Для вирішення цієї проблеми було вжито низку заходів. Зокрема, додатково до служби "911" створюється служба "311", яка обслуговує виклики, що не носять надзвичайного характеру. Разом з тим не більше 50 % громадян США знають номери різних спеціальних екстрених служб, тоді як номер "911" знають всі громадяни цієї країни. Наприкінці 1980-х років у США з'явилися перші вдосконалені апаратно-програмні комплекси служб "Е911" (Enhanced 911), що забезпечили повністю автоматичну обробку інформації.

Рішенням Європейського союзу 91/396/ЕЕС від 29 липня 1991 р. визначені основні вимоги до єдиного номера допомоги в надзвичайних ситуаціях "112". Ці вимоги доповнені Директивою 98/10/ЕС від 26 лютого 1998 р. Відповідно до вказаного рішення номер "112" є обов'язковим для виклику екстрених служб при виникненні надзвичайної ситуації, що несе загрозу для життя і здоров'я людей.

Країни Європейського союзу в 1998 р. підписали телекомунікаційну угоду, згідно з якою єдиним номером екстреного виклику став "112". Таким чином, знаходячись у будь-якій з європейських країн, можна у разі потреби набрати номер "112" і отримати необхідну допомогу. У Європі служби порятунку будуються практично за тими же принципами, що і в США. Як правило, номер "112" обслуговують або пожежна служба, або поліція, які вживають необхідних заходів екстреного реагування на отриманий виклик і залучають інші служби.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, зауважимо, що подальше удосконалення організаційної структури чергової служби є одним з наріжних питань, що потребує термінового вирішення.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та призначення чергової служби органів внутрішніх справ України.

2. Завдання діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України.

3. Функції діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України.

4. Принципи діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України

5. Система та структура чергової служби органів внутрішніх справ України.

6. Вимоги що ставляться до кандидатів на посади чергової служи ОВС.

Теми рефератів:

1. Історія становлення та розвитку чергової служби ОВС України.

2. Чергова служба органів внутрішніх справ, як центр оперативного управління силами та засобами ОВС щодо охорони громадського безпеки.

3. Фукції оперативного управління, контролю та реєстрації повідомлень про кримінальні правопорушення та події, як основні функції чергової служби ОВС.

4. Особливості діяльності чергової служби ОВС при введені оперативних планів.

5. Особливості моделей чергової служби ОВС України та зарубіжних країн світу.

Теми доповідей:

1. Форми адміністративної діяльності чергової служби ОВС

України.

2. Методи адміністративної діяльності чергової служби ОВС України.

3. Порядок проведення та зміст інструктажу добового наряду чергової служби ОВС та слідчооперативної групи.

4. Нагальні проблеми сучасної чергової служби ОВС України та шляхи їх вирішення.

5. Застосування іноваційних технологій в діяльності чергової служби ОВС України

Перелік рекомендованих джерел:

1 Ривман Д. В. Дежурные части органов внутренних дел : учеб. пособие / Д. В. Ривман. - Л. : Ленинградские высшие курсы штабных работников Академии МВД СССР, 1981. - 79 с.

2 Кардашов А. И. Правовые и организационные основы деятельности дежурной службы органов внутренних дел (милиции) : дис... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Кардашов Андрей Иосифович. - М., 1995 - 223 с.

3 Кривий А. О. Чергова служба органів внутрішніх справ : поняття та місце в системі МВС України / А. О. Кривий // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ : зб. наук. праць. - 2009. - № 2 (43). - С. 20-30.

4 Кривий А.О. Адміністративно-правова діяльність чергової служби органів внутрішніх справ : Монографія. - Дніпропетровськ.: ДДУВС, 2011. - 213 с.

5 Негодченко О. В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини : монографія / О. В. Негодченко. - Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. - 448 с.

6 Про основні надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру на території України за 2012 р. : довідка МНС України [Електронний ресурс] / МНС України // Офіційний сайт МНС України. - Режим доступу : http ://www.mns.gov.ua/opinfo/4859.html.

7. Моніторинг незаконного насильства в органах внутрішніх справ України / ХІСД. - Харків : Права людини, 2010 р. - 192 с.

8 Сосновик О. О. Діяльність органів внутрішніх справ щодо надання адміністративних послуг : організаційно-правові питання : дис.... канд. наук : 12.00.07 / Сосновик Олександр Олександрович - Х., 2009 р. - 216 с. Дербичева С. Социализация полиции и партнерство с населением как стратегия борьбы с преступностью : европейские ноу-хау / С. Дербичева, П. Астапенко // Закон и право. - 2002. - № 1. - С. 50­55.

Січкар В. О. Використання досвіду поліції зарубіжних країн в діяльності міліції України по забезпеченню прав та свобод людини (організаційно- правовий аспект) : дис.... канд.. юрид. наук : 12.00.07 / Січкар Віктор Олександрович. - Ірпінь, 2007. - 196 с.

Захарова В. О. Организация дежурной частью органа внутренних дел раскрытия преступлений по "горячим следам" : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Захарова Валентина Олеговна. - Воронеж,

2007. - 193 с.

Конституція України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1991 р. / Верховна Рада УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 4. - Ст. 20. Про звернення громадян : Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=393%2F96-%E2%F0.

Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22 червня 2000 р. / Верховна Рада У_краї_ни // Відомості Верховної Ради України. - 2000.- № 40. - Ст. 338.

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10.

Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=2341 -14.

Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян : Указ Президента України від 18.02 2002 р. № 143/2002 [Електронний ресурс] / Президент України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=143%2F2002.

Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішні їх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії : Наказ МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050. Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 22 жовтня 2012 р. № 940.

21 Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 22 жовтня 2012 р. № 940.

22 Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановлені факту сперті людини : Спільний наказ МВС України, Міністерства охорони здоров’я України та Генеральної прокуратури України від 28 листопада 2012№ 1095/955/119.

23 Про Єдиний реєстр досудових розслідувань : Наказ Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 № 69.

24 Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю : Наказ МВС України від 09 серпня 2012 р. № 696.

25 Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції :

Указ Президента України від 18 листопада 2005 р. № 1615/2005

[Електронний ресурс] / Президент України. - Режим доступу : http://www.sta.gov.ua/ control/uk/ publish/

article?showHidden=1&art_id=79605&cat_id=79598&ctime=1194089319518

26 Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю : Указ Президента України від 28.03.2008 № 276 [Електронний ресурс] / Президент України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=276%2F2008.

27 Про дію міжнародних договорів на території України : Закон України від 10.12.1991 р. № 1953-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 137.

28 Загальна декларація прав людини : затв. Резолюцією 217 "А" Генеральної Асамблеї ООН від 4 грудня 1948 р. [Електронний ресурс] / Генеральна Асамблея ООН. - Режим доступу : doc/deklPrav.doc.

29 Про забезпечення контролю за обліком, видачею й прийманням зброї, боєприпасів і спецзасобів у чергових частинах ОВС України : Наказ МВС України від 27.03.2008 р. № 141 / МВС України.

30 Про затвердження Положення про Головний штаб Міністерства внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 29.01.2008 р. № 36 / МВС України.

31 Про затвердження Настанови з організації роботи органу внутрішніх справ : Наказ МВС України від 15.06.1999 р. № 495 / МВС України.

32 Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи : Наказ МВС України від 17.12.2009 р. № 530дск / МВС України.

33 Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції

України : Наказ МВС України від 28.07.1994 р. № 404

[Електронний ресурс] / МВС України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0213-94

34 Про затвердження Настанови про дії органів, підрозділів внутрішніх справ, з'єднань, військових частин внутрішніх військ, вищих навчальних закладів МВС України з ліквідації масових заворушень : Наказ МВС України від 11.11.2003 р. № 1345дск / МВС України.

35 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян та організацій, їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 10 жовтня 2004 р. за № 1177 [Електронний ресурс] / МВС України. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=z 1361 - 04.

36 Киселева Е. А. Профессиографический анализ деятельности сотрудников дежурных частей милиции и критерии психологической пригодности к службе : дис.... канд. психол. наук : 19.00.03 [Электронный ресурс] / Киселева Елена Александровна. - М. : РГБ, 2003 // Российская государственная библиотека. - Режим доступа : http ://diss.rsl.ru/.

37 Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС : Наказ МВС України від 27.03.2009 № 111 [Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 576/16592] / МВС України.

38 Работа полиции. Общественная безопасность и осуществление полицейских функций : пособие по оценке систем уголовного правосудия. - Нью-Йорк : ООН, 2010. - 29 с.

39 Князев В. В. Полицейские системы зарубежных государств : пособие / Князев В. В., Сазонова Н. И., Жмыхов А. А., Заморина Т. Ю. - М. : ВНИИ МВД России, 2004. - 135 с.

Кулешов Р. В. Полицейская система Австрии : монограф. / Р. В. Кулешов. - М. : ВНИИ МВД России, 2004. - 104 с.

Тербин Н. Япония : «Полицейские должны действовать как мудрые родители» [Электронный ресурс] / Н. Тербин. - Режим доступа : http ://japancenter.livejournal.com/5374.html.

Адміністративно-правова діяльність чергової служби органів внутрішніх справ: монограф./Кривий А.О./ - Дніпропетровськ: Дніпр.держ.ун-т внут. справ, 2012. - 260 с.

Проблемні питання щодо кримінальної відповідальності за захоплення підприємств (рейдерство): методичні рекомендації/ [І.Г. Богатирьов, А.А. Галючек, М.С. Городецька, А.О. Кривий,

B. А. Мисливий, В.Ф. Примаченко, О.Ф. Фрицький]. -

Дніпропетровськ: Дніпр.держ.ун-т внут. Справ, 2010. - 48 с.

Кривий А. О. Становлення та розвиток чергової служби ОВС України /А.О. Кривий // Право та суспільство: наук. журнал. -

2008. - №6. - С. 124 -131.

Кривий А. О. Чергова служба органів внутрішніх справ: поняття та місце в системі МВС України / А. О. Кривий // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. - 2009. - № 2 (43). - С. 20 -30.

Кривий А. О. Правова основа діяльності чергової служби органів внутрішніх справ: проблемні питання та шляхи їх вирішення / А. О. Кривий // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. - 2009. - № 3 (44).

- С. 35-46.

Кривий А. О. Роль чергової служби органів внутрішніх справ в комплексних формах охорони громадського порядку / А. О. Кривий // Підприємництво, господарство і право: наук. журнал.

- 2010. - № 8. - С.28 - 31.

Кривий А. О. Особливості адміністративної діяльності чергової служби ОВС під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів / А. О. Кривий // Актуальні питання охорони громадського порядку під час проведення міжнародних спортивно -масових заходів: матер. Міжнар. наук.-практ. конфер. (25 квіт. 2008 р, м. Донецьк). - Донецьк : ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2008. -

C. 218-222.

Кривий А. О. Основні напрямки удосконалення діяльності чергової служби ОВС / А. О. Кривий // Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (10 жовт. 2008 р., м. Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009.- С. 17-20.

50 Кривий А. О. Запровадження стаціонарних постів міліції як напрямок підвищення ефективності діяльності чергової служби ОВС / А. О. Кривий // Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки: матер. наук.-практ. конф. (23-24 жовт. 2009 р., м. Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 79­84.

51 Кривий А. О. Чергові частини ОВС як суб’єкти контролю за діяльністю дільничних інспекторів міліції / А. О. Кривий // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (30 жовт. 2009 р., м. Запоріжжя). - Запоріжжя : Юрид. ін-т ДДУВС, 2009. - Ч.ІІ. - С.80-83.

52 Кривий А.О. Проблемні питання взаємодії чергової служби ОВС з приватними охоронними організаціями та службами таксі щодо охорони громадського порядку / А. О. Кривий // Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (28 квіт. 2010 р., м. Запоріжжя).- Запоріжжя : Запорізьк. міськ. громадськ. орг.-я «Істина», 2010. - Ч.3 - С. 39-40.

53 Кривий А. О. Чергова служба органів внутрішніх справ як суб’єкт внутрівідомчого контролю / А. О. Кривий // Юридична наука та правоохоронна діяльність: матер. міжвузів. наук.-практ. конф. (16 берез. 2010 р., м. Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - № 11. - С. 143-148.

54 Кривий А. О. Пранк - чи лише тільки жарт ? / А. О.Кривий // Теорія і практика сучасного права: матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. (29 жовт. 2010 р, м. Херсон). - Херсон : Херсонськ. юрид. ін.-т ХНУВС, 2010. - Т. 1 - С. 288-290.

55 Кривий А.О. Групи оперативного реагування: завдання, функції та принципи діяльності /А.О. Кривий//Удосконалення організації службової діяльності штабних підрозділів, чергових частин та груп швидкого реагування ОВС в умовах реформування системи МВС України : матеріали наук.-практ. конф. (м. Кривий Ріг, 22 липня 2011 р.). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2011. - с. 38-43.

Навчальне видання