1. Діалектика форм публічного адміністрування: форма розвитку, форма організації, форма зовнішнього вираження

Під формою зазвичай розуміється зовнішній вигляд, контури, обрис предмета, обриси людської фігури або будь-яке зовнішнє вираження якогось змісту.

У довідниковій філологічній літературі виділяється понад десять значень цього слова.

Розкриті філософські закономірності знайшли прояв і під час становлення публічного адміністрування:

1) внутрішнє протиріччя державного управління – його імперативність і переважна односторонність, за якої благо соціуму визначається та забезпечується без врахування інтересів, прагнень, позицій цього соціуму – еклектично розв’язується у новій його формі;

2) у межах такої форми – адміністративний договір (висунемо гіпотезу, що саме він був формою нового змісту) – розвиваються, накопичуються і утверджуються якісні особливості публічності;

3) становиться публічне адміністрування, тобто перебудоване на засадах гласності, координування та співпраці управління, що є фактично новим змістом, який вирішив базове внутрішнє протиріччя старої сутності.^[48]

У філософії поняття форми вживається також у значенні внутрішньої організації змісту і в даному аспекті проблематика форми отримує своє подальше вираження посередністю категорії структури, створюючи підґрунтя для виділення внутрішньої та зовнішньої форми публічного адміністрування.

Отже, залежно від зв’язку зі змістом можна виділити три форми публічного адміністрування:

1) процедурна форма – правове або інколи неправове (хоча здійснюване на підставі визначеної матеріальними юридичними приписами компетенції) впорядкування структури адміністрування: визначення суб’єктів, підстав, послідовності, строків, альтернатив тощо;

2) правова форма закріплення і розвитку адміністрування, що не виключає його фіксування за допомогою інших соціальних регуляторів, які відіграють субсидіарну роль, підпорядковуючись правовій регламентації та базуючись на ній;

3) форми зовнішнього вираження адміністрування (у філософській термінології – «функціонування» змісту).