ПИТАННЯ 8. Криміналістична характеристика зґвалтувань
Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, відповідальність
187
за вчинення якого передбачена ст.
152 КК, є найбільш тяжким злочином проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.Специфіка розслідування цих злочинів зумовлена їх характером, необхідністю детального вивчення не тільки обставин події та потерпілої особи, підозрюваних, обвинувачених, а й різноманітних сторін їх особистого, також інтимного життя.
Криміналістична характеристика цього злочину складається з таких елементів: спосіб вчинення та приховування злочину; найбільш характерні сліди, що пов\'язані з насильницьким статевим актом; особа злочинця; особа потерпілої чи потерпілого; місце і час вчинення злочину; обстановка вчинення злочину.
Найбільш характерними слідами зґвалтування є розірваний одяг потерпілої особи; сліди боротьби й подолання опору на тілі як потерпілої особи, так і підозрюваного (подряпини, синці, укуси тощо); сліди боротьби на місці вчинення злочину; сліди виділень із людського організму (сперми, крові, слини тощо) на білизні.
Серед злочинців значна кількість неповнолітніх, поведінка яких відрізняється агресивністю, призводить до тілесних ушкоджень, цинічних образ, знущання, приниження честі й гідності особи.
Місцем вчинення злочину найчастіше бувають відлюдні місця, покинуті будівлі, підвали й горища багатоповерхових будинків, квартири жертви або насильника, підсобні приміщення; у теплу пору року - парки, сквери, береги водоймищ або інші місця відпочинку та ін.