<<
>>

§ 1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин

Домогосподарство — це особа або група осіб, об’єднаних з метою забезпечення всього необхідного для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Домогосподарство і сім’я — поняття близькі, але різні.

Сім’я — це сукупність осіб, які проживають разом, об’єднані родинними зв’язками і загальним бюджетом. До- могосподарство жорсткіше прив’язане до територіальних меж і включає членів, які не є родичами.

Економічні ознаки домогосподарства — спільне господарство, сімейний бюджет, спільні рішення. Сучасна економічна теорія розглядає домогосподарство як один із суб’єктів ринкової системи, що виконує виробничі і відтворювальні функції.

Класифікація домогосподарств

У суспільствах з розвинутою економікою домогосподарства відрізняються між собою за рівнем багатства, яким вони володіють. Це основний чинник, який впливає на диференціацію домогосподарств, існування їх різноманітних типів.

Другим чинником, який диференціює домашні господарства, є тип і характер населеного пункту, в якому проживає сім’я (велике місто, містечко, село). Сім’ї, залежно від своїх доходів та місця проживання, можуть жити у власному будинку (великому чи малому), у багатоквартирному будинку, у багатоквартирному державному будинку. Отже, за формами власності та розмірами дому (квартири) сучасні домо- господарства є таких типів:

  • малі приватні домогосподарства (малий власний будинок);
  • великі приватні домогосподарства;
  • об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
  • домогосподарства у багатоквартирному державному будинку, що функціонує на основі оренди житла у держави;
  • гуртожитки.

Щодо останнього типу домогосподарств, то вони не відповідають тим стандартам, що потрібні для проживання сім’ї.

Третім чинником, що визначає розміри домогосподарств, є кількість осіб, зайнятих у ньому.

За даними останнього перепису в Україні налічується 14,1 млн домогосподарств, в тому числі 4,9 млн — це домогосподарства, які складалися із двох осіб; 3,8 млн — з трьох осіб; 3,4 млн — з чотирьох; 1,2 млн — з п’яти осіб; 0,5 млн — з шести та 0,2 — з семи і більше осіб. Середня кількість осіб домогосподарства в Україні становить 3,2.

Домогосподарство виконує чотири основні функції у національній економіці:

  1. постачальника ресурсів;
  2. споживача ресурсів;
  3. заощадника доходів;
  4. інвестора доходів.

Домогосподарство постачає ресурси на ринок або споживає їх самостійно. Суперечність між безмежними потребами і обмеженими грошовими доходами (ресурсами) є вузловою проблемою родинної економіки. Інакше кажучи, в основі функціонування домашнього господарства є принцип відповідності потреб і ресурсів, який характерний для економічної системи загалом.

Фінансовою основою домогосподарства є бюджет, який відображає обсяг і структуру всіх доходів і видатків сім’ї за певний період часу, формує стиль споживання і життя. На основі даних про питому вагу видатків сім’ї на їжу можна говорити про рівень її добробуту. В Україні частка сімейних видатків на їжу значно більша, ніж у розвинутих країнах.

У розвинутій ринковій економіці доходи використовуються за схемою: частка доходів надходить державі як особисті податки, решта розподіляються між видатками на особисте споживання та особисте заощадження. Видатки на особисте споживання становлять понад 80% сукупного доходу домогосподарств. Видатки споживачів класифікують так: 1) видатки на товари тривалого використання, 2) видатки на предмети щоденного вжитку і 3) видатки на послуги.

Якщо очікуваний термін використання товару три роки і більше, то його називають товаром тривалого використання; якщо менше, ніж три роки, — предметом щоденного вжитку.

Заощадження — це та частина доходу, яка не витрачена на сплату податків або купівлю споживчих благ, а надійшла на банківські рахунки чи використана для придбання страхових полісів, облігацій, акцій та інших фінансових активів.

Причини заощадження криються в необхідності захищеності та здійснення ділових операцій. Домогосподарства заощаджують, щоб мати кошти на випадок непередбачених обставин — хвороби, нещасного випадку або втрати роботи, виходу на пенсію, фінансування освіти дітей чи просто для фінансової захищеності.

Однак необхідності до заощадження ще не досить. Необхідність має супроводжуватися можливістю заощаджувати, що залежить від розміру доходу. Якщо дохід сім’ї дуже низький, то вона може мати від’ємні заощадження, тобто сім’я споживає більше, ніж становить її післяподатковий дохід. Це відбувається тоді, коли беруть позику або використовують заощадження, набуті, у роки з вищими доходами.

І нарешті, окремі люди заощаджену частину доходу використовують для здійснення ділових операцій, скажімо, інвестують його у цінні папери, валюту, коштовності, нерухомість тощо.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин:

  1. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  2. § 1. Поняття ринку та його основні елементи
  3. § 1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин
  4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  5. ГЛОСАРІЙ
  6. § 2. Трансформація відносин власності
  7. Передмова
  8. Стратегії та моделі виживання вітчизняних домогосподарств в умовах кризи
  9. Тема 2.1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва
  10. Тема 2.1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництв
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -