<<
>>

§ 3. Держава як суб’єкт ринку

Жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її регулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм через систему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, дотації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо.

Однак погляди на роль держави в економіці зазнали значних змін.

У ХУІ-ХУШ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеї меркантилізму: визнання безумовної необхідності державного регулювання розвитку торгівлі і мануфактурного виробництва.

В основі ідеології меркантилізму лежав принцип: державна влада повинна забезпечувати монополії (привілеї) для вітчизняних підприємців та комерсантів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Держава своєю політикою повинна була:

— сприяти експорту готової продукції;

  • сприяти імпорту дешевої сировини і підтримувати національного виробника;
  • обмежувати імпорт промислових товарів і захищати національного виробника;
  • обмежувати експорт сировини.

У кінці XVIII ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібералізму, які заперечували необхідність державного втручання в економіку. Згідно А. Смі- ту, ринкова система сама здатна до саморегулювання, в основі якого лежить власна вигода. Вважалось, що економіка буде функціонувати ефективніше, якщо виключити її регулювання державою.

У 30 роках XX ст. було теоретично доведено і практично підтверджено, що сподівання тільки на ринкове саморегулювання є вкрай небезпечними і можуть загрожувати розвалом самої системи. Особливо чітко це проявилось у період «великої депресії» у США (1928-1932 рр.). Дж. М. Кейнс довів необхідність державного втручання, яке здатне урівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію, вивести економіку з кризи і сприяти її стабілізації і прискоренню.

У 70-і роки XX ст. прихильники монетаризму (М. Фрідмен) обґрунтовують ідею про те, що потрібне створення державою фінансових умов для нормального функціонування ринку на основі монетарної політики.

Інституційна економічна теорія (Д. Норт, О. Уїльямсон) розглядає державу як особливу організацію, яка здійснює свою діяльність на основі делегування їй громадянами частини своїх прав. Як правило, розподіл прав між громадянами і державою фіксується в конституції, яка відіграє роль соціального контракту.

Марксистські погляди на економічну роль держави відображають модель адміністративно-командної системи (АКС) (командної економіки).

По-перше, у цій системі метою і функцією державних планових органів є збереження параметрів існуючих економічних структур. Підприємства не закривалися, люди не бояться втратити роботу, рівень доходів гарантований, поява підприємств стала можливою тільки після узгоджень з вищими державними інтересами.

По-друге, в командній економіці держава встановлює ціни на господарські блага. Наразі встановлена державою ціна зовсім не впливає на становище підприємства. Якщо витрати перевищували доходи, то підприємство отримувало від держави дотації.

Якщо доходи перевищували витрати, то значна частина надлишку вилучалася у державний бюджет.

По-третє, в командній економіці держава виконує функцію єдиного підприємця. Саме вона, а не самостійні фірми, приймають рішення про те, що виробляти, як, за якими цінами, для кого.

По-четверте, в централізованій економіці держава стимулює гігантизм і монополізм.

І нарешті, у командній економіці держава приймає всі рішення про виробництво, розподіл і споживання господарських благ. З огляду на специфіку АКС всі функції держави націлені на забезпечення переважно екстенсивного розвитку та господарювання.

Незважаючи на різноманітність теоретичних поглядів на економічну роль держави, нині всі, по суті, сходяться на тому, що «невидима рука» ринку повинна доповнюватися «видимою рукою» держави.

Економічні функції держави в ринковій системі:

  1. В економіці існують сфери, які знаходяться за межами досяжного впливу ринкового механізму. Це, передусім, стосується суспільних (громадських) благ (освіта, вакцинація, транспорт, маяки, фундаментальна наука, національні парки, національна оборона тощо). Ринковий механізм не може забезпечити виробництво громадських благ, бо у приватних підприємств немає економічних стимулів, щоб займатися цим бізнесом. За цих обставин держава бере на себе функцію організатора і виробника громадських благ.
  2. Ринковий механізм закономірно породжує недосконалу конкуренцію і монополізацію економіки. У зв’язку з тим, що ринковий механізм сам по собі не виключає можливості появи монополій, а в міру розвитку технічного прогресу виникає все більше об’єктивних і суб’єктивних передумов монополізації виробництва, то до числа важливих економічних функцій держави відноситься антимонопольне регулювання.
  3. Ринковий механізм байдужий до проблем справедливості і рівності. Він нерівномірно розподіляє майнові і грошові доходи, породжує соціальні контрасти між бідними і багатими і становить проблему незахищеності людей. В перерозподілі доходів з метою соціального захисту населення полягає ще одна економічна функція держави.
  4. Ринковий механізм зовсім не вирішує проблему зовнішніх (побічних) ефектів (наслідків) виробництва або споживання благ. Побічні наслідки виробництва або споживання благ виробниками і споживачами — це витрати або вигоди, які отримують треті особи, що не є продавцями чи покупцями цих благ.

У визначенні обсягів побічних позитивних чи негативних наслідків, обґрунтуванні соціальних витрат на виробництво чи споживання благ, які не можуть бути враховані тільки на основі ринкового механізму, полягає четверта економічна функція держави.

  1. Періодичні спади і піднесення виробництва під час ділових циклів, коливання валютних курсів, індексів цінних паперів та споживчих цін, норми безробіття і позичкового проценту вносять у ринкову економіку елементи нестабільності. Однак різкі стрибки в економіці є часто руйнівними і тому держава виконує функцію макро- економічної стабільності, застосовуючи фіскальні і монетарні інструменти впливу на стан економіки.

Макроекономічна стабільність передбачає досягнення урядом чотирьох цілей:

а) повна зайнятість;

б) стабільні ціни;

в) стійкі процентні ставки;

г) стабільний валютний курс.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 3. Держава як суб’єкт ринку:

  1. § 1. Поняття ринку та його основні елементи
  2. Фінансова нестабільність суб’єктів підприємництва як головна загроза їх фінансовій безпеці
  3. Основні складові системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва
  4. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  5. 3. Призначення і структура фінансового ринку.
  6. 7. Функції держави в ринковій економіці.
  7. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
  8. ТЕМА 7. КОМПЕТЕНЦІЯ ЄС. РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ
  9. Лекція 18.1. Правовий режим внутрішнього ринку ЄС
  10. 2.2 Способи та форми реалізації цивільної правосуб’єктності непідприємницьких юридичних осіб
  11. Правовий статус роботодавця як суб’єкта індивідуальних трудових правовідносин
  12. 1.1. Забезпечення внутрішньої безпеки держави як вид адміністративно-політичної діяльності
  13. 2.2. Система суб’єктів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України
  14. 1.1. Забезпечення внутрішньої безпеки держави як вид адміністративно-політичної діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -