Про заборону української мови
Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю.
За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т.д. B числі подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилась слідча справа в особливій комісії.B С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний комітет. Немало таких же книг буде представлено і в Київський цензурний комітет. Цей останній відчуває деякі утруднення з розглядом згаданих видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальноруською мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не розв’язане, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить грунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноруська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова.
Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії.Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне надалі, до погодження з міністром народної освіти, обер- прокурором св. синода і шефом жандармів щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку позволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити... Це розпорядження було передано на височайший государя
імператора розгляд і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення.
Хрестоматія з історії Української PCP. — K., 1961. — T. 2. — C. 275-276
Еще по теме Про заборону української мови:
- Про заборону української мови. Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва (18 липня 1863 р.)
- 6.17. Постанова ВУЦВК i РНК УСРР „Про заходи забезпечення рiвноправностi мов i про допомогу розвитковi української мови» (1 серпня 1923 р.)
- Закон про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України в середніх школах (1918 р.)
- Постанова Ради Народних Комісарів УСРР про запровадження української мови в школах і радянських установах (21 вересня 1920 р.)
- Закон Української РСР «Про економічну самостійність Української РСР» (3 серпня 1990року)
- § 7. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об\'єднання громадян
- Уривок з універсалу гетьмана К. Розумовського про заборону перетворювати козаків у підданих (29 червня 1754 р.)
- Про заборону українського письменства. Урядовий указ 1876 року, підписаний імператором в м. Емск.
- січня 17 (27). Переяслав.— Універсал про заборону виробляти і продавати горілку в Києві, оскільки це шкодить міщанам та військовій скарбниці
- Закон про Державну Народну Раду Української Народної Республіки (12 листопада 1920року)
- Організація Українських Націоналістів та Акт ОУН про відродження Української Держави
- Акт про відновлення Української Держави (30 червня 1941 року) (Витяги)
- Закон Центральної Ради «Про громадянство Української Народної Республіки» (2 березня 1918 року)
- Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 року)
- Указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення Закарпатської області в складі Української РСР (22 січня 1946 р.)
- 3. “Універсал про Всеукраїнську Соборність” Директорії Української Народньої Республіки, проголошений у Києві дня 22-го січня 1919 року.
- Закон про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії в склад Української Радянської Соціалістичної Республіки (2 серпня 1940 р.)
- УказПрезидії Верховної Ради СРСР про утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тернопільської областей в складі Української РСР (4 грудня 1939 р.)