І. Назва інституту.

Інститут, що ми досліджуємо, по-різному зветься в актах (ми нав­мисне здебільшого вибираємо з основної для нас доби — другої поло­вини XVII ст.). Инколи його звуть козацька рада).

Ми цієї назви прийняти не могли, оскільки в раді, як це буде видно з нашого викладу про її склад, брали участь не тільки козаки, але й представники міщан. А втім, оскільки саме з козаків здебільшого складалася рада, в тексті иноді звемо її радою козацькою.

Польські комісари, що в травні 1673 р. були на раді на Росаві, звуть раду „вальною". Як видно, вводять вони тут польський термін (за аналогією з сеймом).

Боярин Бутурлін зве раду 1654 р. радою „явно ю", тоб-то від­критою ’)• Цим характеризується одна із рис установи — прилюдність її зборів. Але на Україні, скільки знаємо, такого терміна не вживали.

Инколи акти називають нашу установу радою „болшою"²), „велико ю“ ³).

Ще є назва — рада повна, „полная" (в московських докумен­тах) [****************************] [††††††††††††††††††††††††††††]), зуполная, (в українських актах)⁵). Цей термін має відтінок повноти зборів, їх численности. Рада з невеликою кількістю учасників е рада неповна⁶), але все-таки це збори нашого інститута, що його досліджуємо.

Рада чорна⁷), чернецька⁸), черне в а⁹). Це термін також вузький, що визначає раду широку, з широкою участю рядового козац­тва, „черни", що під нього вже не можна підвести раду з участю лиш „виборних" козаків. Отже не скористали і з нього.

Низка документів звуть нашу установу рада військова’⁰), а в польських джерелах _nwaleszπa" ”). Цей термін ми вважаємо за найзручніший. Справді-бо, він добре пасує до назви самої держави „Військо Запорозьке", а звідти й її державний орган — військова рада. Але ми не рискнули ставити цей термін як назву нашої роботи, бо в осіб не близько обізнаних з організацією української васальної дерг жави XVII ст., могла повстати помилкова думка, що дослід присвячено організації воєнного характеру.

І нарешті ще рада генеральна¹²). Цей термін має свої слабі сторони. Річ у тім, що в XVIII ст. цим терміном хотіли визначити й раду старшини. Адже статті Орлика 1710 р. кажуть про утворення „гене­ральної ради", що по суті є розвиток широких зборів ради старшини.

Плутає з цим терміном і Гр. Полетика в своїм „Историческомъ Из- вістіи^{[351] [352]', розуміючи під ним і старшинську і козацьку ради ,)∙ А втім, зрештою довелося зупинитися саме на нім, бо позитивна риса його — те, іцо він ширший й охоплює всі відтінки зборів нашої установи — і повні, і великі, й непевні, і чорні ради.}

До цього розділу треба додати, що в актовім матеріалі найчастіше наша установа просто зветься радою. Але й рада старшини також раз-у-раз зветься просто рада. До того-ж це слово має спеціальне зна­чіння наради, „совіту".

Отже треба було взяти його з терміном, що відтіняв-би зміст і характер інституту.