ЧехІя
Наближення вступу до CC прискорили процеси децентралізації і в Чехії.
У грудні 1997 p. було прийнято закон про створення 14-ти вищих територіальних одиниць самоврядування. Вони і стали основою для проведення регіональної політики в країні після її вступу до ЄС (йдеться про територіальні одиниці NUTS2, NUTS3, визначені у рамках ЄС для проведення статистичних аналізів).
Згаданим законом також було схвалено дворівневу структуру адміністративного поділу країни, однак реальне її запровадження відбулося лише у 2000 p., після прийняття законів про вибори до органів місцевого самоврядування, визначення їх статусу, повноважень та відносин з місцевою і центральною владами.Таким чином, за сформованою протягом 1997-2000 pp. нормативно-правовою базою в Чехії утворено 14 самоврядних країв (включаючи столицю Прагу) і близько 6,2 тис. громад (муніципалітетів). Ha регіональному рівні діють регіональні влади, до повноважень яких віднесено середню освіту, дороги, соціальну допомогу, охорону довкілля, громадський транспорт, регіональний розвиток, охорону здоров’я. Столицю Чехії Прагу поділено на райони, в яких обираються місцеві ради. Центральна асамблея (рада) міста складається з депутатів, обраних прямим голосуванням. Депутати асамблеї обирають мера міста та членів виконавчого комітету.
Ha місцевому рівні діють муніципалітети. До складу муніципальних рад входять депутати, обрані прямим голосуванням на чотирирічний період. Рада зі складу депутатів обирає членів виконавчого органу - Муніципального комітету. Серед них мер та заступники мера. Цей виконавчий орган формує комісії.
Відносини держави з муніципалітетами у Чехії можна охарактеризувати як співпрацю і партнерство. Держава, окрім створення законів, що визначають рамки діяльності, організацію та відповідальність муніципалітетів, а також окрім функцій субординації у межах чинного законодавства надає їм допомогу, забезпечує
співпрацю та захист. Муніципалітети мають право висловлювати свої думки та коментарі щодо підготовки законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються їх діяльності.
Закони гарантують: муніципалітети мають право брати участь в адміністративних процедурах, які стосуються їх інтересів з усіма правами, що звідси випливають.Таким чином, муніципалітети забезпечують управління своїми справами або незалежно (у рамках незалежної сфери самоврядування), або здійснюють державне управління в обсязі, що визначається спеціальними законодавчими актами (делеговані повноваження).
До сфер самостійної діяльності муніципалітетів, яку вони здійснюють у певних територіальних рамках, входять розвиток економіки, соціальне забезпечення та культурна діяльність, захист навколишнього середовища, а також види діяльності, передбачені спеціальними законодавчими актами для інших органів у межах системи державного управління.
Найважливішими видами і сферами діяльності муніципалітетів є:
• затвердження програм розвитку в територіальних межах муніципалітету та нагляд за їх виконанням;
• управління муніципальною власністю;
• планування муніципального бюджету, управління муніципалітетом у межах бюджету та річний звіт про економічну діяльність за календарний період;
• територіальне планування;
• муніципальна поліція;
• водопостачання;
• первинна освіта;
• житло;
• соціальнадопомога.
Муніципалітети також виконують ті види державного управління, які делеговані їм спеціальними законодавчими актами та іншими нормами. Рамки та характер цих повноважень залежать від здатності кожного окремого муніципалітету виконувати їх.
Отже, на сьогодні у Чеській Республіці сформовано відносно стабільну систему місцевого та регіонального управління, що із вступом до Євросоюзу є важливою передумовою для забезпечення доступу до Європейських структурних фондів.
12.4.