Угорщина
Як і в Польщі, політична, економічна та функціональна трансформація основних рівнів самоврядування у 90-х роках минулого століття стали основним завданням розвитку Угорщини - коло функцій субнаціонального рівня було значно звужено.
Існування великої кількості громад з низькою кількістю населення - проблема, достатньо характерна для Східної Європи. Для її подолання Угорщина запровадила інститут мікрорегіонів - об’єднання муніципалітетів для виконання спільних завдань.
He маючи змоги змінити конституційно визначену адміністративну організацію, країна все ж змогла суттєво модифікувати свою адміністративну структуру для регіонального розвитку за допомогою ухвалення відповідних законів.
Конституція Угорщини визначає два адміністративні рівні - муніципалітети і округи. Ha кожному з цих рівнів обираються загальні збори.
Водночас згідно із законом про Регіональний розвиток і державне планування від 1996 p. було запроваджено щедва адміністративних рівні. Перший рівень - це мікрорегіони, на рівні яких діють мікрорегіональні ради (асамблеї представників муніципалітетів, що входять до мікрорегіонів). Центральний уряд Угорщини застосовує фінансові стимули (у вигляді субвенцій чи дотацій) для об’єднання муніципалітетів у такі мікрорегіони.
Другий рівень представляють сімрегіонів, що відповідають європейському рівню NUTS -2. Ha даному рівні також існують ради регіонального розвитку, які є асамблеями органів самоврядування, що входять до цих регіонів, та агенції з регіонального розвитку. Хоча ця система достатньо складна для розуміння, вона, утім, достатньо ефективна1.
Основну увагу при визначенні регіонів Угорщини було приділено:
• історії розвитку регіональної співпраці та можливості регіональної єдності;
• пропорційному співвідношенню одиниць територіального поділу країни;
• відносно однорідним особливостям регіонів щодо основних цілей регіональної політики;
• допустимому внутрішньому поділу регіонів;
• наявній або бажаній політичній подібності одиниць одного регіону, а також наявності міжнародної орієнтації, яка буде визначальною на довготривалий період;
• витратам, пов\'язаним з їх утворенням та функціонуванням.
Законом було визначено таке коло завдань для регіонів:
- функції загального економічного забезпечення;
- участь у міжнародній регіональній співпраці;
- розвиток широкої мережі інфраструктури та охорона навколишнього середовища;
«
*Див.: «Реформа місцевого самоврядування: порівняння українського й угорського досвіду» // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень “Вісник центру”, № 13 (405), 14 квіт. 2008 p.
- діяльність з обміну ноу-хау й технологіями, а також професійна допомога з планування на нижчому рівні.
Досвід Угорщини переконує, що зробити необхідні зміни в адміністративній структурі можливо навіть без відповідних конституційних змін.
12.3.