Розрахунковий документ

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають вміщувати, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки;

в) назви платника й одержувача коштів, їхні ідентифікаційні коди,

номери рахунків в установах банків;

г) назви банків платника та одержувача, їхнє місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

146

д) суму платежу цифрами та літерами;

е) призначення платежу;

є) на першому примірнику – відбиток печатки та підписи осіб платника або (та) одержувача коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (

в разі перерахування коштів до бюджету);

з) суму податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Банки перевіряють правильність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше, ніж два), з використанням технічних засобів. Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, підписи яких мають збігатися зі зразками на картці.

Клієнт, враховуючи технічні можливості свої та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.