Форфейтингові операції банків

а) при поставках машин і устаткування на великі суми (від 250 тис.

дол.);

б) з тривалим відстроченням платежу від 6 місяців до 5–7 років;

в) містить гарантію чи аваль першокласного банку, необхідні для переобліку векселів.

Розмір дисконту залежить від ризику неплатежу, валюти платежу,

строку векселя.

Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі дає певні переваги експортеру: дострокове отримання інвалютної виручки, покращення ліквідності; спрощення балансу за рахунок часткового звільнення від дебіторської заборгованості, страхування ризику неплатежу, фіксована тверда облікова ставка, економія на управлінні борговими вимогами (рис. 10.3).

383

\r\n

Імпортер

1

Експортер\r\n \r\n

3

8

9

4 2

5

6 \r\n

Банк імпортера

Банк-форфейтер

(банк експортера)\r\n \r\n

8

7

9 Форфейтингова

компанія

Рис.10.3. Схема міжнародної форфейтингової операції.

1. Експортер та імпортер укладають угоду з вказуванням строку платежу, експортер виписує тратту.

2. Експортер звертається із заявкою у банк-форфейтер, який визначає умови операції.

3. Імпортер акцептує комерційний вексель і авалює його у банку своєї країни.

4. Векселі, авальовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру.

5. Експортер індосує векселі та продає їх банку-форфейтеру.

6. Експортер отримує інвалютну виручку.

7. Банк-форфейтер індосує векселі та перепродує їх спеціалізованій форфейтинговій компанії.

8. Форфейтингова компанія пред’являє імпортеру вексель до оплати.

9. Імпортер через свій банк оплачує пред’явлений вексель у встановлений строк.

Головними відмінностями форфейтингу від факторингових операцій є обслуговування зобов’язань на більш тривалий строк і матеріалізація у вигляді векселів, а також ширша сфера покриття ризиків (неплатежу, непереказу, валютного ризику) в зв’язку з відсутністю права

регресу вимог на експортера.

384