Призначення основних елементів системи «ЦУНАМІ»

Організаційно система «ЦУНАМІ» складається з двох рівнів - міського та районного.

До складу міського рівня організаційної структури входять ситуаційні центри, які діють у всіх обласних центрах України та м.

Створення системи ситуаційних центрів почалося разом зі створенням Національної поліції близько двох років тому. По-перше, було зрозуміло, що колишні чергові частини не відповідають сучасним вимогам, і, як результат, правоохоронці сильно програють у швидкості реагування. По-друге, збіль­шилася кількість звернень громадян. Ще кілька років тому протягом року до поліції зверталося близько 3 млн осіб, у 2017 році ця цифра перевалила за 7 млн. Свою роль зіграла патрульна поліція. Було створено патрульну поліцію, яка зараз працює в 33 містах. У сільських районах і невеликих містах розгор­нуто групи реагування патрульної поліції, їх понад 1 тис. Також до системи реагування включено всю поліцію охорони, 450 нарядів, і всі слідчо- оперативні групи, які працюють у кожному відділі та відділку поліції. У зв'я­зку з цим виникла необхідність створення при Національній поліції ситуа­ційних центрів для відпрацювання всього масиву повідомлень та ефективно­го управління нарядами поліції.

Ситуаційний центр - це підрозділ зі збору, опрацювання й аналізу ін­формації щодо рівня, структури і динаміки злочинності по всій Україні. Є ситуаційний центр Нацполіції, де проводиться лише збір та опрацювання ін­формації, і ситуаційні центри в місті Києві та областях, у складі яких працює і служба "102" (рис. 2 ).

Рис. 2

Більше року ситуаційний центр Національної поліції працює цілодобо­во. Чергові та аналітики стежать за оперативною обстановкою в країні, що­ранку готують доповідь для керівництва: де, скільки і які злочини сталися. Обсяг такої довідки - близько 10 аркушів А4, зведення впродовж доби - це всі вбивства, тяжкі тілесні зі смертельним наслідком, зґвалтування, розбійні напади, масові заходи і події щодо особового складу.

Крім того, співробітники ситуаційних центрів регіонів стежать за вико­ристанням електронних засобів контролю, браслетів, щодо тих громадян, яким було обрано такий запобіжний захід.

Працює ситуаційний центр у двох режимах: стандартному і надзвичай­ному. Стандартний режим (це коли оперативна обстановка в країні відносно стабільна, контрольована) - працює чергова частина і кілька аналітиків. Цих сил достатньо, щоб відстежувати обстановку і проводити її якісний аналіз.

За умови ускладнення оперативної обстановки (коли є інформація що­до загрози виникнення надзвичайної ситуації або можливості теракту, а та­кож під час проведення масових заходів) роботу ситуаційного центру нака­зом Сергія Князєва переводять у надзвичайний режим. У відділі аналізу зби­рають представників всіх структур: керівництво Нацполіції, співробітників карного розшуку, Департаменту превентивної діяльності, Головного слідчого управління, патрульної поліції, за необхідності ДержНС і Нацгвардію. Так здійснюється координація дій всіх підрозділів і задіяних сил, на загальний огляд виводять вуличні камери, а аналітики збирають всю можливу інформа­цію зі ЗМІ і соцмереж. У режимі реального часу відстежують ситуацію, ухва­люють рішення, контролюють виконання наказів.

Ситуаційні центри координують роботу затримання особливо небезпе­чних озброєних злочинців по гарячому сліду. Наприклад, якщо просто роз­шукується викрадений транспортний засіб, то вводять план "Перехоплення". При введенні в дію оперативних планів саме й включається ситуаційний центр: ввели на території міста, ситуаційний центр вже контролює, як місто перекрито, де виставлено наряди, де і які наряди потрібно виставити додат­ково.

У своїй роботі співробітники ситуаційних центрів використовують дрони, спецавтомобілі із щоглою і відеокамерою, з необхідним обладнанням всередині. Є можливість відстеження відео з камер Києва, їх близько 4 тис., Одеси, Дніпра і Харкова.

У ситуаційних центрах працюють офіцери-аналітики, які використо­вуючи інформацію з баз даних Національної поліції, інтернету, соціальних мереж, зі ЗМІ, відео потоки з он-лайн камер направляють необхідну кількість патрульних нарядів у місце концентрації злочинів, надають необхідну інфо­рмацію іншим підрозділам Нацполіції щодо відпрацювання певної місцевості для розкриття певних злочинів та інше (рис. 3).

В ситуаційних центрах працюють оператори лінії «102», які приймають дзвінки з усієї області. Протягом доби по всій країні до поліції звертаються від 20 до 25 тис. осіб. І весь масив цієї інформації опрацьовується. Одночасно з дзвінком оператору "102" автоматично створюється електронна картка, ку­ди оператор і вносить всі дані і суть звернення громадянина. Далі картка пе­редається (протягом не більше двох хвилин) диспетчеру, який скеровує інфо­рмацію наряду патрульної поліції для подальшого реагування. Диспетчер ба­чить всі наряди онлайн. Останній також контролює час прибуття наряду і ре­зультат обслуговування виклику. Якщо повідомлення резонансне, воно мо­ментально з'являється в черговій частині ситуаційного центру, його переда­ють аналітикам і включають до зведення для голови Національної поліції. Зараз служби "102" працюють по всій Україні.

Розглянемо типову робочу зміну ситуаційного центру обласного рівня:

- оперативний черговий - старший зміни центру

- помічник - обробляє інформацію внесену до ІІПС ОВС забезпечує пе­редачу спецповідомлень, контролює надходження електронної почти.

- 10 операторів лінії «102», які приймають повідомлення від громадян та вводять її до електронної картки.

- 4 інспектори керування нарядами забезпечують ефективне управління силами та засобами задіяними по ОГП в області.

- інспектор системи відеоспостереження контролює відеоінформацію з відеокамер та передає для реагування або веде спостереження за масовими заходами в зоні розміщення камер.

- 2 інспектори з аналітики обробляють отриману інформацію про події проводять аналіз, готують аналітичні довідки, працюють з електронною кар­тою подій

- інспектор стаціонарного пульта моніторингу поведінки за особами до яких застосовано електронні засоби контролю (ЕЗК).

До складу районного рівня організаційної структури входять наступні підрозділи.

1. Чергові частини районних підрозділів Національної поліції.

2. Слідчо-оперативні групи.

3. Додаткові сили (дільничні інспектори поліції тощо).

Розглянемо структуру «ЦУНАМІ» міського рівня. Центр прийняття по­відомлень - служба «102» вирішує завдання з прийняття та реєстрації пові­домлень про злочини та події на єдиній інформаційній базі.

Автоматизація служби «102» ситуаційних центрів Національної поліції дозволила вести облік звернень громадян на первинному рівні та здійснюва­ти оцінку криміногенної ситуації в режимі реального часу.

У якості платформи для автоматизації служби «102» використовується сучасний цифровий call-центр (AWAYA), який інтегровано в існуючу інфор­маційну систему Національної поліції, що дозволило операторові одержувати інформацію про абонента ще до моменту підняття трубки, а саме:

- дані про власника телефонного номера;

- кількість дзвінків, які раніше надходили із цього номера та щодо яких подій;

- відстеження повторних викликів по вже зареєстрованій події;

- географічне місце (адресу) на електронній карті міста тієї події, про яку повідомлено;

- попередження про дзвінки абонентів, які внесено до окремого списку: психічно хворі, телефонні хулігани та інше.

При випадковому обриві зв’язку оператор сам може передзвонити або­ненту. У разі, якщо оператор «102» виходить на технічну перерву, всі дзвінки автоматично та рівномірно розподіляються на інших операторів.

Інформаційна електронна картка «102» (рис. 4).

Рис. 4

При заповненні електронної картки, оператор «102» здійснює поперед­ню кваліфікацію події, про яку повідомлено. Заповнена оператором елект­ронна картка відразу надходить до диспетчера-чергового відповідального за керування нарядами поліції в тому чи іншому районі міста.

Відповідне програмне забезпечення відображає інформацію про місце вчинення злочину на електронній карті міста.

Надалі електронна картка надходить до системи «ЦУНАМІ», і її оброб­ленням займається диспетчер-черговий Головного управління (керує патру­льними нарядами поліції для оперативного реагування на звернення) і опера­тивний черговий відповідного районного управління, до території якого від­носиться звернення (реєструє звернення у журналі Єдиного обліку злочинів і правопорушень районного підрозділу Національної поліції).

Електронна картка, сформована оператором «102» одночасно відобра­жається у чергового, що перебувають у диспетчерському центрі, та чергового відповідного райвідділу поліції на території якого відбувається подія (було вчинено правопорушення).

Зареєстровані звернення громадян зберігаються в електронному журналі ⁽р^ис. ⁵⁾.

Рис. 5

У столиці України місті Києві до системи «102» підключений сервіс SMS-інформування. Після прийняття оператором служби «102» звернення та його збереження в електронній базі даних до заявника у випадку наявності контактного мобільного номера телефону надходить підтверджувальне SMS- повідомлення про реєстрацію звернення та спеціальний код доступу до спе­ціалізованого Web-порталу 102kiev.com.ua., де заявник зможе ознайомитись з етапами реагування на своє звернення.

Онлайн-сервіс 102kiev.com.ua, який є підсистемою системи «ЦУНА­МІ», який забезпечується виконання таких функцій:

- прийняття заяв та звернень громадян до поліції міста Києва через спеціалізовану Інтернет-сторінку;

- надання можливості заявникам відслідковувати обробку та ухвалення рішення щодо власного звернення.

В залежності від виду зареєстрованої події система автоматично, в ре­жимі реального часу, інформує керівництво Національної поліції та відповід­них працівників про подію за допомогою SMS або Інтернет-повідомлень.

Диспетчер системи «ЦУНАМІ» є оперативним черговим і куратором кожного конкретного райуправління поліції, відповідальним за організацію реагування на злочини та пригоди в районах. До функцій чергових- диспетчерів входить:

- управління нарядами поліції;

- отримання інформації з служби «102» та відстеження на електронній карті місць учинення правопорушень;

- передача даних про правопорушення на планшет конкретного патру­ля поліції;

- забезпечення відповідного патруля всією наявною інформацією, що знаходиться у відомчих інформаційних масивах, про заявника та адресу виїз­ду;

- координація роботи найближчих вільних нарядів поліції, які залуча­ються до розкриття злочину по «гарячих слідах», виїзду до заявника, на місце пригоди або в напрямку вірогідного переховування злочинця;

- контроль часу виїзду наряду та відстеження результатів реагування на заяви та повідомлення громадян про злочини, прийняті рішення тощо.

Патруль одержує від диспетчера у формі електронного повідомлення основні дані із заяви, у тому числі номер заявника.

Після призначення патруля заявник одержує SMS-повідомлення з кон­тактним телефоном чергового-диспетчера, який обслуговує відповідний ра­йон.

За результатами реагування диспетчер ставить відповідні відмітки. Ін­формаційна електронна картка (рис. 6) залишається у диспетчера на контролі, поки не буде отриманий повний звіт про результати реагування на звернення.

Рис. 6

При здійсненні планування розстановки сил та засобів, задіяних для охорони громадського порядку, в системі використовується криміналістич­ний аналіз, який відображає оперативну обстановку на території обслугову­вання Національної поліції в різних розрізах та геоінформаційною прив'язкою до місцевості.

В системі використовуються звіти та аналітичні форми (рис. 7) наступ­ного характеру:

- аналіз реєстрації подій та правопорушень в розрізі підрозділів Націо­нальної поліції;

- аналіз реєстрації подій та правопорушень в розрізі видів злочинів;

- аналіз реєстрації подій та правопорушень по часу скоєння;

- відомості про час призначення та час прибуття нарядів з моменту отримання повідомлення службою «102»;

- відомості про час прибуття СОГ на місце події;

- список завдань по часу прибуття/відпрацювання патрулів;

- кількість повторних викликів за період тощо.

Рис. 7

Автоматизоване робоче місце диспетчера міського управління пат­рульної поліції забезпечує управління нарядами для реагування на прийняті злочини та події, а саме:

- відображає перелік подій, прийнятих оператором «102», які були вчинені в районі обслуговування;

- відображає дислокацію та стан роботи патрульних нарядів;

- інформує, у кольоровій гаммі, про послідовність реагування на по­дію;

- сигналізує про перевищення часових нормативів окремих етапів ви­конання завдання;

- в разі визначення телефонного номера заявника відображає накопи­чені дані по цьому номеру (за якою адресою встановлено, кількість та зміст попередніх звернень);

- надає можливість зв’язатись з оператором «102», який прийняв ви­клик;

- надає можливість зв’язатись з заявником для уточнення даних по по­дії;

- в разі отримання ПІБ заявника надає всю наявну інформацію про осо­бу з інтегрованого банку даних «АРМОР»;

- надає повну інформацію на адресу з інтегрованого банку даних «АР­МОР»;

- інформує про повторність надходження інформації про подію;

- контролює реєстрацію події у журналі Єдиного обліку (рис. 8).

Рис. 8

Система в автоматичному режимі на протязі 30 хв. (якщо черговий са­мостійно не здійснить реєстрацію раніше) проводить реєстрацію звернення з картки «102» в електронний журнал «Єдиного обліку» (ЄО) та приєднує кар­тку «102» до картки ЄО як джерело початкової інформації, що перешкоджає укриттю злочинів на стадії їх кваліфікації в районних управліннях, оскільки оператор «102» та диспетчер відокремлені від впливу керівників територіа­льних органів.

Наряди патрульної поліції:

- відпрацьовують завдання, що надійшли від чергового-диспетчера;

- фіксують виконання етапів завдання за допомогою логістичного мо­більного пристрою;

- надають короткий рапорт про виконання завдання (про результати реагування на звернення);

- взаємодіють з іншими патрулями з метою розкриття злочинів по «га­рячих слідах».

Геоінформаційна система (електронна карта міста) використову­ється для візуального відображення на електронній карті міста місць учинен­ня злочинів, усіх мобільних патрульних нарядів, оснащених GPS- приймачами, які в цей період часу виконують службові обов'язки.

Геоінформаційна система з відповідним програмним забезпеченням допомагає вирішити наступні завдання:

- планування і розміщення сил та засобів Національної поліції на під­леглій території, маршрутів та зон патрулювання (на підставі накопиченої статистики стосовно місць скоєння злочинів - CrimeAnalytics);

- контроль за діяльністю нарядів поліції з використанням системи су- путникового позиціонування GPS;

- організація взаємодії нарядів поліції;

- при необхідності надає інтерактивну рекомендацію-підказку щодо призначення патрулів на подію для реагування;

- інтерактивний аналіз і розбір дій підрозділів Національної поліції при реагуванні на правопорушення;

- можливість відображення маршруту (треку) руху автопатруля;

- виявлення патрулів, треки яких перетинали визначену територію у визначений час;

- графічне відображення стану оперативної обстановки та статистично­го аналізу по видах злочинів (рис. 9).

Рис. 9

Система супутникового GPS-позиціювання та мобільного комуні­каційного обладнання. Необхідною складовою системи є оснащення патру­лів системою супутникового GPS-позиціювання та мобільного комунікацій­ного обладнання з можливістю підключення до інформаційних обліків Наці­ональної поліції. Таке обладнання дозволяє відслідковувати місцезнаходжен­ня патруля, напрямки його руху та статус на даний час (зайнятий, вільний, на перерві).

В салоні автопатруля встановлюється спеціальний блок керування та відображення. Цей пристрій фактично є портативним комп’ютером, який до­зволяє отримувати завдання від диспетчера-чергового в електронному вигля­ді, автоматично прокладати маршрут до місця скоєння, надає можливість ін­формувати диспетчера, що наряд приступив до виконання завдання, прибув на місце пригоди, виконав завдання або завершив патрулювання. Також цей пристрій забезпечує доступ до інформаційної системи «АРМОР», що дозво­ляє працівнику поліції безпосередньо на місці при необхідності отримати ін­формацію з інформаційних обліків Національної поліції.

З моменту підтвердження прийому завдання система розпочинає су­проводження руху наряду до місця події. В разі значного відхилення від нор­мативів часу реагування на той чи інший злочин система автоматично пові­домляє про це чергового та пропонує додатково направити на місце події ін­ший патруль.

Система відеоспостереження. Метою впровадження такої системи є необхідність оперативного візуального контролю за основними криміноген­ними місцями, вулицями, площами, транспортними потоками, а також перег­ляд записаної інформації під час розкриття злочинів (рис. 10).

Рис. 10

Розглянемо приклад функціонування «ЦУНАМІ».

В 16 годин 28 хвилин в Соборному районі міста Дніпро на проспекті Гагаріна 20 вчинено грабіж. Потерпілий громадянин зателефонував до слу­жби «102».

На монітор оператора «102» надходить відповідний виклик. При цьому система виводить інформацію про номер абонента та статистичні дані про цей номер (кількість дзвінків всього, за останню добу, та з якого питання). В разі визначення адреси встановлення цього телефонного номеру, на екран виводиться інформація з баз даних «АРМОР».

Піднявши телефону трубку, оператор починає приймати відповідну за­яву від громадянина. Насамперед, оператор фіксує адресу та кваліфікацію події. Ця інформація разом з номером телефону заявника автоматично пере­дається на робоче місце диспетчера-чергового.

З цієї миті починається реагування на подію. Поки оператор «102» про­довжує розмову з потерпілим, система робить розрахунок найбільш оптима­льного реагування на подію.

За допомогою ГІС диспетчер знаходить найближчу до місця вчинення злочину патрульну групу.

Патрульний наряд отримує завдання та починає рух до місця події. Продовжуючи розмову, оператор «102» далі заповнює інформаційну картку, робить уточнення щодо інформації про подію - прикмети злочинця, напря­мок руху, іншу інформацію, яка може сприяти розкриттю злочину.

Заповнивши картку, оператор переходить в режим очікування наступ­ного дзвінка.

В цей час диспетчер, отримавши додаткову інформацію та передавши її на борт патрульного автомобіля, корегує дії інших патрульних груп, орієнтує про прикмети злочинця, та можливі напрямки його руху. В залежності від тяжкості злочину він може направити на цю подію необхідну кількість пат­рульних нарядів, поставивши кожному з них окреме завдання.

В разі необхідності уточнення інформації диспетчер має можливість переговорити з потерпілим як під час його розмови з оператором «102», так і після завершення розмови, натиснувши на моніторі кнопку виклику телефо­^ну.

Всі дії чергового фіксуються в спеціальній електронній картці.

При вирішенні завдання з реагування на подію враховуються наступні параметри:

- найближчий патруль з точки зору географічної віддаленості від місця вчинення злочину;

- найближчий патруль з точки зору часу під’їзду (патруль може бути географічно поряд, але, наприклад, знаходитися на другому боці проспекту, на якому встановлено роздільну стінку);

- найближчий патруль може бути зайнятий реагуванням на інший зло­чин, в такому випадку він може бути знятий з раніше отриманого завдання, а його завдання передано іншій групі (залежить від тяжкості злочину);

- наявність патрульних груп з іншого району, які знаходяться поряд.

2.3.