§6. Юридичні особи

Юридична особа — це союзне утворення, що об\'єднує людей і майно, яке користу ється самостійною правоздатністю і визнається суб\'єктом права.

Для того, щоб вважатися утвореним, союзне об\'єднання повинно було налічу вати не менше як три особи, а також мати майно та уповноважену\' особу, яка діяла від імені об\'єднання.

Вищим органом вважалися загальні збори всіх членів об\'єднання, на яких рішення приймалися більшістю голосів.

Юридична особа припиняла свою діяльність:

— зі смертю або вибуттям особи зі складу юридичної особи;

— якщо державна влада позбавляла її характеру юридичної особи за протиправні дії;

— у випадку ліквідації майна;

— на загальних зборах засновників при прийнятті рішення про припинення діяльності;

— за умови досягнення мети, заради якої створювалася юри дична особа;

— у разі закінчення терміну, на який було створено юридичну\' особу.

За статусом і повноваженнями розрізняли такі юридичні об\'єд­нання:

— держава;

— імператорський престол;

— політичні союзи: общини, міста, колонії, провінції;

— вільні союзи (релігійні колегії, похоронні колегії, політичні клуби, союзи ремісників);

— церковні інститути (церкви, храми, монастирі, богоугодні дома, лікарні).

Римські юристи розробили принципи, які характеризують юри­дичну особу:

1) незалежність існування юридичної особи від зміни або ви буття Ті окремих членів (вихід з об\'єднання, як і вступ нових осіб, аж до його повного оновлення, не впливає на його правовий статус);

2) наявність власного імені, під яким ведуться справи юри дичної особи;

3) наявність особистого майна, яке знаходиться у власності юридичної особи, а не у власності його окремих членів. Майно юридичної особи існує як відокремлене майно, а не як спільна власність фізичних осіб;

4) наявність самостійних прав і обов\'язків;

5) можливість юридичної особи і окремих її членів вступати в цивільні правовідносини як рівні суб\'єкти;

6) належність усього, що юридична особа отримує зі своїх клієнтів, їй самій, а не окремим її засновникам;

7) можливість юридичної особи самостійно вести справи і від повідати в суді.