§ 7. Поворот виконання

Поворот виконання — це спосіб захисту майнових , "Рав від­повідача, який полягає у поверненні позивачем (ст/,ягУвочем) відповідачеві (боржникові) всього одержаного за ск(ас°ваниМ рішенням.

Загальних правил, які б передбачали поворот ВииконаннЯ\' немає, тож знову слід звертатися до процесуального, ппРОц-едУР\' ного чи іншого законодавства, яке передбачає винесегННя \' вИ\' конання юрисдикційного рішення, що підлягає викооНаннЮ ^ порядку ст. З Закону.

п івільне судочинство. Відповідно до ст. 420 ЦПК питан-о поворот виконання вирішує суд вищого рівня; скасував-ішення, він закриває провадження в справі, залишає по-ЦІИ йез розгляду, відмовляє у позові повністю або, змінивши з0В -, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

рішення після його виконання скасовано і справу по-нено на новий розгляд, а під час нового розгляду справи в В оВі відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому мірі, суд, постановляючи рішення, має зобов\'язати позива-повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

у разі неможливості повернути майно, в рішенні, ухвалі, постанові суду має бути передбачено відшкодування вартості цього майна в розмірі суми, одержаної від його реалізації. У ст СТф 421 і 422 ЦПК визначено строк, протягом якого можна звернутися із заявою про поворот виконання, особливості за­стосування повороту в деяких категоріях справ.

Ці ж положення містить ЦПК 2004 р. Зокрема, відповідно до ст 381 ЦПК 2004 р., у випадку, якщо питання про поворот виконання не було вирішено судом, який переглядав справу, то його може вирішити місцевий суд, в якому перебуває спра­ва. Таку заяву розглядають у межах позовної давності у судо­вому засіданні з повідомленням сторін і вирішують постанов­леною ухвалою (ст.

Також цивільним процесуальним законом встановлено спе­ціальні правила щодо повороту виконання в окремих категорі­ях справ. Наприклад, у разі скасування у зв\'язку з нововиявле-ними обставинами рішень у справах про відшкодування шко-Ди, ЗЕвданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\'я або сме-Ртю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасозане рішення було обфунтовано повідомленими позива-Чем «правдивими відомостями або поданими підробленими £окУ»іентами. Відповідно до ст. 382 ЦПК 2004 р. та ст. 238 ПП у справах про стягнення аліментів, а також про стягнен-заЬобітної плати чи інших виплат, що випливають із трудо-х гравовідносин, поворот виконання не може бути застосо-Но\' незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, иіятком випадків, коли рішення було обгрунтовано за під-т Леними документами або завідомо неправдивими відомос-и позивача.

90

Глава 5

Зве]

стягнення на манно боржника

91

Господарське судочинство. Відповідно до ст.

У цьому випадКу повернення стягнутих грошових сум, май­на або його вартості провадить господарський суд за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником кері^нИка і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Кримінальне судочинство. КПК не містить спеціальної норми про поворот виконання, однак визначає порядок розгля­ду питань, пов\'язаних із виконанням вироку у кримінальних справах (ст.ст. 4;Ю-411). Питання, пов\'язані з виконанням ви­року, вирішує су^ у судовому засіданні з участю прокурора.

у судове засіданНя, як правило, викликають засудженого, а за його клопотанням — і захисника. Якщо питання стосується виконання вироку, в частині цивільного позову, викликають та­кож за потреби цивільного позивача і цивільного відповіда­ча. Неявка цих о^іб не зупиняє розгляду справи.

Розгляд справу розпочинається доповіддю суддів, після чо­го заслуховують пояснення осіб, що з\'явились у судове засі­дання, і думкУ Прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови.

Інціі органи ^-а особи, що мають право виносити юрис-дикціГіні рішєн^я (ст. З Закону). Законом спеціально не ви­значено питання Пр0 поворот виконання рішень цих органів та осіб. У даному ^ИГадку можуть виникати зобов\'язання з від­носин набуття, збереження майна без достатньої правової під­стави (гл. 83 ЦК^). Для повернення грошових коштів чи майна необхідно звертатися до юрисдикційного органу для захисту порушеного майьшого права чи охоронюваного законом інте­ресу.