Непрацездатними за законом визнаються:

а) діти, брати, сестри і онуки, що не досягли 18 років або старшого віку, якщо вони стали Інвалідами до 18 років, при цьому брати, сестри і онуки - за умови, що вони не мають працездатних батьків;

б) батьки, чоловік (дружина), що є інвалідами або досягли пенсійного віку;

в) один з батьків або дружина (чоловік), або дід, баба, брат чи сестра, незалежно від віку та працездатності, якщо вони заняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками годувальника, що не досягли 8 років І не працюють;

г) дід і баба - у випадку відсутності осіб, які за законом повинні їх утримувати.

Всі правила поширюються і на сім'ї безвісти відсутніх. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним та основним джерелом засобів до Існування, самі одержували якусь пенсію, мають право перейти на новий вид пенсії (по втраті годувальника) (ст. 58).

Усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками, а усиновлені - нарівні з дітьми. Неповнолітні, що мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігають це право і при їх усиновленні. Вітчим та мачуха мають право на пенсію у випадку втрати годувальника нарівні з батьком та матір'ю за умови, якщо вони виховували та утримували пасинка чи падчерку не менше 5 років. Пасинок чи падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. Пенсія по втраті годувальника, призначена у випадку смерті одного з подружжя, зберігається і при умові укладення пенсіонером нового шлюбу. Ст. 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

За цією нормою пенсія дітям призначається незалежно від того, чи вони були на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.