ВИПАДКИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ. ЗМІСТ ПИСЬМОВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ

Повідомлення про підозру відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України обов’язково здійснюється у таких випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчи­ненні кримінального правопорушення.

Підозра має бути обґрунтованою, оскільки, перш за все, особа обов’язково повідомляється про підозру за наявності до­статніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального право­порушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). Якщо про підозру особа повідомляється у разі обрання щодо неї запобіжного за­ходу, у розпорядженні слідчого (дізнавача), прокурора також уже мають бути достатні докази, оскільки КПК України вста­новлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою криміна­льного правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). У разі за­тримання особи на місці вчинення кримінального правопору­шення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України) повідомлення їй про підозру теж здійснюється лише за наявності достатніх доказів, які вказують на вчинення нею кримінального правопорушення.

Під достатніми доказами щодо акта повідомлення особі про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені й оцінені слідчим, дізнавачем або прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності зумовлюють єдиний ви­сновок на цьому етапі розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, передбачене КК України, і підлягає кримінальній відповідальності за його вчи­нення. При цьому повідомлення особі про підозру має ґрунтува­тися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. За відсутності системи доказів, а наявності лише окремих доказів винувато­сті, які, до того ж, не узгоджуються з іншими доказами, не мо­жна приймати рішення про повідомлення особі про підозру.

Письмове повідомлення про підозру складається прокуро­ром або слідчим чи дізнавачем за погодженням із прокурором. При цьому якщо одна особа вчинила декілька кримінальних правопорушень, що кваліфікуються за різними статтями КК України, то складається одне повідомлення про підозру. Якщо ж у співучасті одне або декілька кримінальних правопорушень вчинили декілька осіб, повідомлення про підозру складається щодо кожної з них окремо.

Відповідно до ст. 277 КПК України повідомлення про підо­зру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, дізнавача або прокурора, який здійснює повідомлення; 2) ан­кетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідом­ляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального пра­вопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазна­ченням статті (частини статті) КК України; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчи­ненні якого підозрюється особа, серед іншого зазначення часу й місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відо­мих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюва­ного; 8) підпис слідчого, дізнавача або прокурора, який здійс­нив повідомлення.

Закон чітко не встановлює, коли саме слідчий, дізнавач та/або прокурор повинні повідомити особі про підозру за наяв­ності достатніх доказів для цього, тобто підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України. У такому разі стороні обвинува­чення надається право вирішити це питання самостійно, керу­ючись внутрішнім переконанням. Однак слід зауважити, що штучне затягування з повідомленням про підозру обмежує не лише процесуальні, але й конституційні права особи, яка своє­часно не набуває адекватного її реальному становищу право­вого статусу (підозрюваного). До того ж необхідно звернути увагу на імперативність припису положень ч. 1 ст. 276 КПК Ук­раїни про те, що повідомлення про підозру обов'язково здійсню­ється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчи­ненні кримінального правопорушення. На відміну від зазначеної підстави для повідомлення про підозру, в інших випадках пові­домлення особі про підозру закон чітко встановлює момент, з яким пов'язується необхідність складання цього процесуаль­ного документа: затримання особи на місці вчинення криміна­льного правопорушення чи безпосередньо після його вчинення та обрання до особи одного з передбачених КПК України запо­біжних заходів (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 276 КПК України).

108.