Порядок виконання судових рішень У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Стадія виконання судових рішень складається з трьох етапів: 1) набрання судовим рішенням законної сили (ст. ст. 532, 533 КПК України); 2) звернення судового рішення до виконання (ст.

Судові рішення, які набрали законної сили, відповідно до ст. 533 КПК України є обов’язковими для: 1) осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні; 2) усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб. Вони підлягають виконанню на всій території України. Як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 30 червня 2009 р. № 16-рп/2009, виконання всіма суб’єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Порядок набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 532 КПК України. Зокрема: 1) вирок або ухвала суду першої ін­станції, ухвала слідчого судді набирають законної сили після закін­чення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; 2) судове рішення, яке не було скасоване в разі подання апеляційної скарги, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції; 3) судові рішення суду апеляційної та касаційної інстан­цій - з моменту їх проголошення; 4) ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, - з моменту їх оголошення.

Спосіб, строк і порядок виконання судового рішення за необ­хідності визначаються в самому рішенні, а процесуальні питання, пов’язані з його виконанням, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, окрім випадків, визначених КПК України.

Звернення судового рішення, яке набрало законної сили, до вико­нання відбувається протягом трьох днів з дня набрання ним закон­ної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Під час виконання вироків згідно зі ст. 537 КПК України суд управі вирішувати питання про: відстрочку виконання вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; заміну невідбутої частини покарання більш м’яким; звільнення від відбу­вання покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; направлення для відбування покарання жінок, звіль­нених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявно­сті дітей віком до трьох років; звільнення від покарання за хворо­бою; застосування до засуджених примусового лікування та його 128 припинення; направлення звільненого від покарання з випробу­ванням для відбування покарання, призначеного вироком; звіль­нення від призначеного покарання з випробовуванням після закін­чення іспитового строку; заміну покарання; застосування пока­рання за наявності кількох вироків; тимчасове залишення засудже­ного у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арешт- ного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесу­альних дій під час досудового розслідування кримінальних право­порушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; зві­льнення від покарання і пом'якшення покарання; оскарження ін­ших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; інші пи­тання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при ви­конанні вироку.

У разі виникнення питань, пов'язаних із виконанням вироку, прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, ор­ган або установа виконання покарань, а також інші особи, установи або органи звертаються з відповідним клопотанням (поданням) до суду.

Питання, які вирішуються судом після виконання покарання, визначені в ст. 538 КПК України, а саме: після відбуття особою по­карання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ух­валив вирок, вправі за її клопотанням розглянути питання про 129

зняття судимості з цієї особи. Якщо суд не задовольнить клопо­тання щодо зняття судимості, розгляд повторного клопотання з приводу цього самого питання допускається не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, яка набрала законної сили. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбавлення волі.

Питання для самоконтролю

1. Що слід розуміти під стадією виконання судових рішень?

2. Яке значення стадії виконання судових рішень?

3.3 яких етапів складається стадія виконання судових рішень?

4. Для кого є обов’язковими судові рішення, які набрали законної сили?

5. Який порядок набрання судовим рішенням законної сили?

6. Протягом якого строку відбувається звернення судового рі­шення, яке набрало законної сили, до виконання?

7. Який спосіб і порядок виконання судового рішення?

8. У яких випадках допускається відстрочка виконання вироку?

9. Які питання вирішуються судом під час виконання вироку?

10. Які питання вирішуються судом після виконання вироку?