ОСОБИСТА ПОРУКА
Процесуальна характеристика
Особиста порука - це запобіжний захід, який полягає у наданні поручителями письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов’язків і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд (ст.
180 КПК України).Особисту поруку в системі запобіжних заходів законодавець ставить на друге місце. Це означає, що цей захід є більш суворим порівняно з особистим зобов’язанням. Разом із тим особиста порука, як і особисте зобов’язання належить до тієї категорії запобіжних заходів, під час застосування яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного чи обвинуваченого, однак у разі застосування особистої поруки вплив здійснюють не лише слідчий,
Кримінальний процес України:у питаннях і відповідях прокурор, слідчий суддя або суд, а й поручитель, проте якщо вплив із боку особи, яка здійснює кримінальне провадження, має державний характер, то з боку поручителя вплив забезпечується силою авторитету родинних або дружніх відносин. Тобто ступінь примусу в разі застосування особистої поруки є більшим, ніж той, який відбувається під час обрання особистого зобов’язання, оскільки методи впливу на підозрюваного, обвинуваченого стають більш різноманітними. Під час застосування особистої поруки на підозрюваного чи обвинуваченого можуть бути покладенні обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Особливості застосування
Застосування особистої поруки зумовлює наявність поручителів. Поручителями можуть бути особи, які заслуговують на довіру або особливу довіру слідчого судді або суду. Довіра та особлива довіра, по-перше, полягають в усвідомленні слідчого судді або суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжного заходу та виконанню підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов’язків; подруге, ґрунтуються на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті.
Особлива довіра до поручителя може бути підкріплена його соціальним статусом, характером чи родом занять. Кількість поручителів має становити не менше двох. У разі, якщо особа заслуговує на особливу довіру, поручитель може бути один. Участь поручителів у кримінальному провадженні є добровільною. Добровільність узяття на себе обов’язків поручителя обумовлює право відмови від поручительства до виникнення підстав, які тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (ч. 4 ст. 180 КПК України). У разі невиконання поручителем узятих на себе зобов’язань на нього накладається грошове стягнення.Контроль за виконанням особистої поруки здійснюють слідчий (під час досудового розслідування) або прокурор (під час судового провадження).
Ухвала слідчого судді або суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки оскарженню не підлягає.
Строк застосування
Строк застосування особистої поруки в КПК України прямо не передбачено. Разом із тим у разі її обрання на підозрюваного чи обвинуваченого можуть покладатися певні обов'язки, строк яких становить 2 місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
80.
Еще по теме ОСОБИСТА ПОРУКА:
- Порука
- Зберігання особистих даних та доступ до особистих даних: конвенційні стандарти
- Організація особистого прийому громадян
- Визначення особистих немайнових прав юридичних осіб
- Стаття 33, Земельні ділянки особистих селянських господарств
- Зародження законодавчого регулювання особистих немайнових відносин
- Захист особистого немайнового права на найменування
- Право засуджених на особисту безпеку
- Обов’язкове особисте страхування працівників прокуратури
- Теорії особистих немайнових відносин
- § 1. Загальна характеристика особистих немайнових прав та обов'язків подружжя